- •Передмова
- •1. Основи стрільби і управління вогнем
- •1.1 Міра кутів, прийнята в артилерії
- •Приклади вимови і запису кутів
- •1.2 Залежність між кутовими і лінійними розмірами.
- •1.3 П’ятивідсоткова поправка.
- •1.4 Поняття про сутність пострілу.
- •1.5 Траєкторія польоту снаряда і її основні елементи
- •1.6 Вплив сили тяжіння й опору повітря на політ снаряда
- •1.7 Явище деривації й урахування її впливи на напрямок польоту снаряду.
- •1.8 Явище розсіювання і його причини.
- •Причини розсіювання траєкторій снарядів
- •1.9 Заходи, прийняті для зменшення розсіювання снарядів.
- •1.10 Закон розсіювання снарядів
- •1.11 Характеристики розсіювання снарядів.
- •1.12 Визначення відхилення центру розсіювання снарядів по співвідношенню перельотів і недольотів.
- •2. Підготовка стрільби і управління вогнем
- •2.1 Зміст підготовки стрільби і управління вогнем
- •2.2 Розвідка і визначення координат цілей
- •Засоби та умови визначення координат цілей
- •2.3 Топогеодезична підготовка
- •2.4 Метеорологічна підготовка стрільби та її задачі.
- •Табличні метеорологічні умови стрільби.
- •2.5 Балістична підготовки стрільби та її задачі.
- •2.6 Технічна підготовка стрільби.
- •2.7 Організація визначення і визначення установок для стрільби
- •2.7.1. Повна підготовка
- •2.7.2 Скорочена підготовка.
- •2.7.3 Визначення топографічної дальності і довороту від основного напрямку аналітичним способом.
- •2.7.4 Визначення перевищення і куту місця цілі
- •2.7.5 Визначення поправки куту прицілювання на кут місця цілі
- •2.7.6 Побудова графіка розрахованих поправок (грп) на листі паперу у клітинку.
- •2.7.8. Прилад управління вогнем пув-9м. Призначення, будова і вивірка пув.
- •Для зручності роботи можна користуватись таблицею
- •2.7.8 Поняття про віяло взводу і батареї. Визначення інтервалу віяла.
- •2.7.10 Команда для відкриття вогню по цілі при визначенні установок способом повної підготовки
- •2.8 Організація управління вогнем. Управління вогнем батареї включає:
- •Контроль виконання вогневих завдань.
- •Контроль стрільби на поразку.
- •3. Поразка цілей при виконанні вогневих завдань в різних умовах бою. Види вогню батареї :
- •3.1 Сутність стрільби з закритої вогневої позиції (вп). Категорія розривів. Правила і прийоми спостереження розривів.
- •3.2 Вибір снаряда, заряду, установки підривника і виду траєкторії для поразки різноманітних цілей
- •3.3 Задача і види пристрілювання. Коефіцієнт видалення, крок кутоміра, їх призначення, розрахунок і правила застосування.
- •3.3.1 Визначення коректур дальності і напрямку при пристрілюванні
- •3.3.2 Коефіцієнт віддалення , його призначення і розрахунок.
- •3.3.3 Крок кутоміра, його вивід та призначення
- •3.4 Умови виконання завдання № 3 Курсу підготовки наземної артилерії.
- •Завдання 3 (курс підготовки артилерії кпа – 94)
- •Норми витрати снарядів
- •Для пристрілювання цілей (створення або пристрілювання репера) під час виконання вогневих завдань із закритих вогневих позицій
- •3..5 Порядок пристрілювання із спостереженням за знаками розривів захопленням цілі у вилку.
- •3.4.1 Перехід до стрільби на поразку
- •3.4.2 Стрільба на поразку. Коректування вогню при стрільбі на поразку
- •3.6 Особливості пристрілювання цілей, розташованих у безпосередній близькості від своїх військ
- •3.7 Особливості стрільби на рикошетах
- •3.8 Особливості стрільби на руйнування
- •3.9 Стрільба на поразку цілей глибиною 100 м і більш.
- •Визначення коректур за допомогою приладу для розрахунку коректур.
- •В основу визначення коректур за допомогою прк закладені точні формули
- •3.11 Максимальні розміри не спостережних групових цілей. Засоби обстрілу цілі
- •3.11.1 Максимальні розміри неспостережної групової цілі
- •3.11.2 Засоби обстрілу цілі
- •3.11.3 Послідовність зміни установок прицілу і кутоміра. Норми витрати снарядів при поразці нерухомих не спостережних цілей
- •Підготовка прк.
- •Коректування під час стрільби на поразку
- •Особливості стрільби на рикошетах.
- •3.13. Особливості пристрілювання із спряженим спостереженням
- •3.13.1 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою спряженого спостереження (сс).
- •Підготовка прк.
- •Коректування стрільби під час стрільби на поразку по сзр.
- •3.14 Поразка цілі з пристрілюванням із спостереженням за знаками розривів (сзр)
- •Підготовка прк.
- •Коректування під час стрільби на поразку.
- •3.15 Поразка цілі снарядами з дистанційним підривником.
- •3.15.1 Пристрілювання на повітряних розривах.
- •Визначення коректур
- •3.15.2 Пристрілювання на наземних розривах
- •3.16 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою рлс типу снар.
- •3.17 Поразка цілі з пристрілюванням за допомогою рлс типу арк.
- •3.18 Умови визначення установок для стрільби за даними при стрілки /створення/ репера
- •3.18.1 Пристрілювання дійсного реперу
- •3.18.2 Створення фіктивного реперу за допомогою далекоміра
- •Визначення пристріляних поправок дальності і напрямку
- •Список скорочень, які використовуються:
- •Список літератури, яка використовується.
1.2 Залежність між кутовими і лінійними розмірами.
Позначимо відстань між двома рівновіддаленими від центру точками через l, кут між напрямками на них через n і відстань від гармати або спостерігача до точок через Д.
Відомо, що довжина дуги, рівна одній тисячний, визначається по формулі
l1=0,001R,
або для прийнятих позначень
l1=0,001Д.
Тому що кут між рівновіддаленими предметами в n разів більше тисячної, то і довжина дуги MN буде більше дуги l1 у n разів, тобто
ÈMN = l1n,
або
ÈMN = 0,001 Дn
Рисунок 1.2 - залежність між кутовими і лінійними розмірами
При малих кутах припускається, що довжина дуги приблизно дорівнює довжині відповідної хорди, тобто ÈMN= l.
Отже, l = 0,001 Дn,
або
в іншому виді
Ця формула виражає залежність між кутовими і лінійними розмірами.
Приймаючи за невідоме той або інший з розмірів, що входять у формулу, можна вирішувати три типи задач:
- знаючи кут між двома рівновіддаленими точками (предметами) і дальність до них, визначають відстань між цими точками (предметами)
- знаючи відстань між двома точками і дальність до них, визначають розмір кута в розподілах кутоміра між напрямками на ці точки
.
- знаючи відстань між двома точками і розмір кута між напрямками на них, визначають дальність
.
Приклади.
1. Кут між напрямками на правий і лівий край цілі (окопу), обмірюваний біноклем із спостережного пункту, дорівнює 0-20. Визначити фронт цілі в метрах, якщо дальність спостереження дорівнює 2500 м.
Рішення:
= 20´2,5 = 50 м.
2. Визначити дальність до рейки висотою 2 м якщо вона видна під кутом 0-16.
Рішення:
Д
=
´1000
=
´1000
=125 м.
3. Фронт артилерійської батареї супротивника дорівнює 180 м (визначений по аерознімку). Визначити фронт цілі в розподілах кутоміра щодо вогневої позиції, якщо дальність стрільби дорівнює 4500 м.
Рішення:
n
=
´1000
=
= 40 п.к.
Найпростіші задачі на тисячну вирішуються усно і без застосування формул.
У основі цього засобу рішення лежить міркування. При усному рішенні 1-го приклада міркуємо так: одній поділці кутоміра відповідає лінійний розмір 2,5м, 20 поділкам кутоміра відповідає лінійний розмір в 20 разів більше, тобто 50 м
.
1.3 П’ятивідсоткова поправка.
При рішенні задач на залежність між кутовими і лінійними розмірами були зроблені два допущення:
- дуга, що відповідає куту в один розподіл кутоміра, приймалася рівній хорді;
- одна поділка кутоміра приймалася рівною 1/1000 Д замість 1/955 Д .
При точних розрахунках варто враховувати ці допущення. тобто вводити відповідну поправку.
Роздивимося розміри помилок при рішенні задач на тисячну, що будуть мати місце через те, що одна поділка кутоміра приймається рівною 1/1000 Д замість 1/955 Д.
Це призводить до того, що в розрахунках завжди буде систематична помилка.
Визначимо відносний розмір цієї помилки:
Це означає, що розрахований по формулі тисячних розмір кута необхідно змінити на 5% (або на 1/20).
1. При рішенні задач на тисячну для усунення помилки, що виникає внаслідок того, що одна поділка кутоміра приймається рівній 1/1000 Д замість 1/955 Д, необхідно вводити п’ятивідсоткову поправку в абсолютний розмір обумовленого куту або лінійної відстані.
2. Для визначення точного значення розміру кута лінійну відстань, що відповідає цьому кутові, поділяють на 0,001 дальності і зменшують абсолютний розмір результату на 1/20 (тобто на 5%).
3. Для визначення по розміру кута лінійної відстані розмір кута множать на 0,001 дальності і збільшують абсолютний розмір результату на 1/20 (тобто на 5%).
Приклади.
1.
Висота цілі над рівнем моря, визначена
по карті, hц = 246 м;
висота точки стояння гармати hб = 12 м.
Дальність стрільби.
= 3600 м
(мал. 1.3).
Визначити кут місця цілі.
Рішення. Перевищення цілі над гарматою Dh = 246 - 12= +234 м. Кут місця цілі e = +234:3,6 = +65 п.к. , або +0-65. Зменшуємо абсолютний розмір кута на 1/20 від результату, тобто на 65/20 » 3 поділки. Виходить, більш точне значення кута місця цілі дорівнює e = (+O-65) - (0-03) = +0-62.
Рисунок 1.3. - до прикладу №1
2. Визначити перевищення повітряного розриву в метрах над обрієм спостережного пункту, якщо по сітці горизонтованого приладу вертикальний кут виявився рівним +0-34. Дальність спостереження 3500 м (мал.1.4).
Рішення. Перевищення дорівнює 3,5 ´ 34 = +119 м. Збільшуємо абсолютний розмір результату на п’ятивідсоткову поправку, тобто на 119/20 = 6 м. Виходить, більш точно перевищення повітряного розриву над обрієм спостережного пункту дорівнює 119+6=125 м.
Рисунок 1.4 .- до приклада 2
