Операції зустрічної торгівлі
ОПЕРАЦІЇ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ – це операції, за яких закупівля продукції супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу.
ПРИЧИНИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОПЕРАЦІЙ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ:
Нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів і послуг;
Вихід на нові труднодоступні ринки;
Спрощення фінансових взаєморозрахунків;
Необхідність подолання кризових явищ в економіці (часткова або повна не конвертованість національної валюти, падіння обсягів виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).
КЛАСИФІКАЦІЯ ОПЕРАЦІЙ ЗУСТРІЧНОЇ ТОРГІВЛІ:
І. Операції натурального обміну (бартерні операції – операції на безвалютній основі)
ІІ. Торгові компенсаційні операції (операції, що передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем – операції на комерційній основі):
Комерційна компенсація;
Зустрічні закупки;
Авансові закупки;
Угоди типу «свіч»;
Угоди типу «офсет»;
Рамочні угоди;
Угоди позитивної зустрічної торгівлі;
Угоди по зворотному експорту;
Програми пов’язання експорту та імпорту;
Обов’язки, що передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера.
ІІІ. Промислові компенсаційні операції (операції в рамках промислового співробітництва – на основі угод про виробничу співпрацю):
Співробітництво на комерційній основі;
Виробнича кооперація;
Операції з давальницькою сировиною.
І. Операції натурального обміну
1). Бартерні угоди – операції обміну узгодженої кількості одного товару на інший у вигляді натурального обміну без використання механізму валютно-фінансових розрахунків.
Переваги бартерних операцій:
Спрощення міжнародних розрахунків
Розширення можливостей щодо виходу на міжнародні ринки
Можливість отримання імпортного обладнання, технологій
Недоліки бартерних операцій:
Обов’язковість збігу потреб та можливостей партнерів
Складність в укладанні бартерних угод порівняно зі звичайними комерційними контрактами (цінові переговори, керування якістю зустрічних товарів, тощо)
Відсутність в партнерів можливості маневру на ринку.
ІІ. Торгові компенсаційні операції (операції, що передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем – операції на комерційній основі):
Комерційна компенсація;
Зустрічні закупки;
Авансові закупки;
Угоди типу «свіч»;
Угоди типу «офсет»;
Рамочні угоди;
Угоди позитивної зустрічної торгівлі;
Угоди по зворотньому експорту;
Програми пов’язання експорту та імпорту;
Обов’язки, що передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера.
1). Комерційна компенсація – операції, при яких партнери здійснюють поставки (обмінюються) товарної продукції, що рівна по вартості, а в кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків та виводиться неконвертоване сальдо.
Часто операції даного типу не обмежуються тільки взаємними поставками товарів, а передбачають взаємне задоволення інтересів контрагентів у будь-якій іншій формі. Наприклад, при проведенні попередніх переговорів контрагенти з'ясували, що одна із сторін (німецька фірма) може поставити товар на суму 100000 тис дол. США, а інша (українська фірма) може запропонувати товари тільки на суму 90000 тис. дол. США. Різниця між вартостями товарів, що будуть поставлятись, становить 10000 тис дол. і є боргом української сторони. Сторони можуть домовитись, що це сальдо українська фірма не буде перераховувати у Німеччину на рахунок контрагента, а внесе цю різницю в один з українських банків на рахунок, спеціально відкритий для німецького контрагента. Німецька фірма може використати ці гроші лише в Україні (вони називаються «неконвертоване сальдо»), наприклад, на рекламу, представницькі цілі, оплату відряджень, на закупівлю інших товарів.
2). Зустрічні закупки – найбільш поширена форма зустрічної торгівлі, яка передбачає, що продавець бере зобов’язання зустрічно придбати товари або продукцію у покупця або у третьої особи, яку визначить покупець.
3). Авансові закупки – різновид зустрічних закупок, сторона угоди, зацікавлена в продажу своїх товарів партнеру, спочатку закуповує у нього товари (матеріали, комплектуючі вироби), після чого поставляє на цю суму свої товари.
4). Угоди типу «світч» - передача експортером своїх фінансових зобов’язань щодо зустрічної торгівлі третій стороні (наприклад спеціалізованій торговій фірмі).
5). Угоди типу «офсет» – угоди не передбачають юридичного оформлення і є «джентльменськими угодами. Ці угоди більшою мірою пов’язані з урядовими програмами перш за все закупівель військової техніки, а також літаків, обладнання для атомних станцій.
Прямий офсет - компенсаційні угоди, що реалізуються експортером в оборонних галузях промисловості імпортера за допомогою офсетних проектів, безпосередньо пов'язаних зі сферою озброєння та військової техніки.
Непрямий офсет - компенсаційні угоди, що реалізуються експортером в оборонних галузях промисловості або інших сферах економіки імпортера через реалізацію офсетних проектів, безпосередньо не пов'язаних зі сферою озброєння та військової техніки.
6). Рамочні угоди передбачають, що фірма-експортер встановлює на договірній основі довготерміновий механізм кредитування (а не для окремої разової угоди) своїх поставок у країну-імпортера. Як варіант експортна виручка фірми може зараховуватися на спеціальний рахунок банку країни-імпортера і є джерелом платежу різним постачальникам зустрічних товарів з цієї країни.
7). Угоди позитивної зустрічної торгівлі – реалізуються, коли західна фірма більш зацікавлена у зустрічних поставках, ніж її контрагент. Дані угоди передбачають, що фірма віддасть перевагу отриманню платежу за поставлений товар не у готівковій формі, а зустрічними поставками конкретної продукції.
8). Угоди зворотного експорту – реалізуються для репатріації прибутку (трансферт,повернення) із країн з діючими обмеженнями та переведеннями валюти за кордон. Західна фірма може вирішити проблему нестачі валюти наступними шляхами:
продовжити дебіторську заборгованість іноземного покупця з країни з певними валютними обмеженнями;
отримати компенсацію в місцевій валюті країни-імпортера (закупівля за місцеву валюту певного товару в країни-імпортера і реалізація цього товару за кордоном).
9). Програми пов’язування імпорту та експорту - передбачають застосування преференційного режиму при видачі ввізної ліцензії тим зарубіжним фірмам, які уклали або сприяли укладанню експортних угод для національних фірм держави-імпортера.
10). Обов’язки, що передбачають участь інвестора в експорті товарів країни-імпортера, полягають у тому, що уряд приймаючої країни дає дозвіл на зарубіжні інвестиції за умови зобов’язання фірми-інвестора сприяти активізації її експорту (наприклад: експортувати певний відсоток продукції, яку вироблять на об’єкті інвестування, забезпечити зайнятість місцевому персоналу, передати технічні та управлінські знання місцевому первоналу).
ІІІ. Промислові компенсаційні операції (операції в рамках промислового співробітництва – на основі угод про виробничу співпрацю):
1). Співробітництво на компенсаційній основі;
2). Виробнича кооперація;
3). Операції з давальницькою сировиною;
4). Франчайзингові операції.