2. Теорія граничної ефективності інвестування (неокласична модель інвестицій) і теорія Тобіна.
Обсяг інвестицій – це приріст вже нагромадженого капіталу. Якщо фірма орендує (позичає) капітал за номінальною позичковою ставкою r і продає свою продукцію за ціною p, то реальна позичкова ціна одиниці капіталу для виробничої фірми становить r/p. Реальною вигодою від використання одиниці капіталу є граничний продукт капіталу (МРК) – це додатковий обсяг продукції, вироблений за допомогою додаткової одиниці капіталу.
Граничний продукт капіталу знижується в міру збільшення обсягу капіталу. Чим більшим капіталом володіє фірма, тим менший додатковий обсяг продукції виробляє додаткова одиниця капіталу.
Для максимізації прибутку фірма позичає (орендує) капітал доти, доки МРК не врівноважується з реальною позичковою ціною капіталу (r/p):
.
Із виробничої функції Кобба-Дугласа
,
де А – рівень технології;
α – параметр, що вимірює частку капіталу у виготовленому продукті
визначається граничний продукт капіталу:
.
З рівняння видно, що:
- чим меншим є обсяг капіталу, тим вища реальна позичкова ціна капіталу;
- чим більша кількість використаної праці, тим вища реальна позичкова ціна капіталу;
- чим краща техніка і технологія, тим вища реальна позичкова ціна капіталу.
Витрати на власний капітал складаються з таких компонентів:
1) для купівлі одиниці капіталу фірма бере позику, за яку потрібно сплачувати процент, або якщо купує капітал за власні кошти, то втрачає цей % (не поклавши гроші на депозит):
витрати
на відшкодування процентних виплат.
r – відсоткова ставка;
Pk - ціна купівлі одиниці капіталу;
p – рівень цін на продукцію підприємства.
2) якщо капітал зданий в оренду, він зношується і втрачає свою вартість, що називається амортизацією. Грошова величина амортизації:
,
де δ – норма амортизації.
Сумарні реальні витрати на одиницю капіталу:
Якщо граничний продукт капіталу перевищує витрати на одиницю капіталу:
,
то фірмі вигідно збільшувати обсяг капіталу.
Якщо граничний продукт капіталу менший ніж витрати на одиницю капіталу, то фірма зменшує свій обсяг капіталу.
Модель показує, чому інвестиції залежать від відсоткової ставки.
Зниження r зменшує витрати на одиницю капіталу і збільшує прибуток власників капіталу, що стимулює інвестування, тобто нагромадження більшого обсягу капіталу. І навпаки.
Інвестиційна теорія Тобіна.
Лауреат Нобелівської премії з економіки Джеймс Тобін розробив показник, за допомогою якого можливо прийняти рішення про інвестування. Цей показник відображає зв'язок між коливаннями обсягів інвестицій і зміною курсів акцій на ринку цінних паперів. Показник носить назву q Тобіна і розраховується за формулою:
.
Від величини коефіцієнта Тобіна залежить обсяг чистих інвестицій. Якщо q >1, то фірма має вигоду від інвестицій, тому що менеджери можуть збільшити ринкову вартість акцій своїх фірм через купівлю більшого обсягу капіталу.
Якщо q = 1, то розмір основного капіталу фірми такий, що будь-які наступні інвестиції не є прибутковими, тобто розмір основного капіталу фірми перебуває на його оптимальному рівні.
Якщо q < 1, то ринок цінних паперів оцінює функціонуючий капітал на меншу суму ніж його відновна вартість. У цьому випадку краще мати нульові інвестиції і навіть зменшити основний капітал (адже чисті інвестиції від’ємні і дорівнюють амортизації). Тобто немає сенсу заміщувати капітал, коли він зноситься.
Перевага q Тобіна як мірила стимулів до інвестування полягає в тому, що цей показник відображає як очікувану майбутню прибутковість капіталу, так і його поточну прибутковість.
Рис. Інвестиційна діяльність фірми за теорією Тобіна.
Зв'язок між теорією граничної ефективності інвестування і теорією Тобіна полягає в тому, що у випадку, коли граничний продукт капіталу перевищує витрати на одиницю капіталу, то володіння капіталу є вигідним для фірм і підвищує ринкову вартість акцій цих фірм, внаслідок чого досягається високе значення q.
Якщо граничний продукт капіталу менший, чим витрати на одиницю капіталу, то використовуваний (функціонуючий) капітал приносить фірмам збитки, що знижує ринкову вартість акцій і означає низьке значення q.