Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка ОМ 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

2 Розв’язок системи лінійних рівнянь

2.1 Постановка задачі

У процесі вивчення різних питань еконо­міки, природознавства, техніки тощо доводиться розв’язувати систе­ми лінійних алгебраїчних рівнянь. Зокрема, до таких систем зводи­ться чисельне розв’язування лінійних диференціальних та інтеграль­них рівнянь, за допомогою яких описують реальні процеси. Розглянемо систему n лінійних рівнянь з n змінними:

, (7)

де х1, x2, xn – невідомі, aij - коефіцієнти при невідомих, bi - вільні члени (або праві частини).

Розв’язком системи (7) називається така впорядкована сукуп­ність чисел c1,c2,…,cn, яка, будучи підставленою в (7) замість змін­них x1,x2,...,xn, перетворює всі рівняння в числові тотожності.

Методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь мож­на розбити на дві групи: точні й наближені.

Метод називається точним, якщо він дає змогу знайти точний розв’язок системи (7) за допомогою скінченної кількості арифмети­чних операцій. При цьому припускається, що всі обчислення вико­нуються точно, а коефіцієнти системи і вільні члени - точні числа. Проте, в процесі практичних обчислень майже завжди доводиться вдаватися до заокруглення чисел, а при наявності ірраціональних коефіцієнтів і вільних членів виникає необхідність заміни їх на ра­ціональні числа. Тому розв’язки, які знайдені за допомогою точних методів, часто є наближеними числами з певними похибками. До точних належать метод Гаусса, метод квадратних коренів, правило Крамера та інші.

Метод називається наближеним (або ітераційним), якщо він дає змогу знайти наближений розв’язок системи (7) із наперед заданою точністю шляхом виконання скінченної кількості арифметичних опе­рацій (навіть, якщо обчислення проводитимуться без заокруглень, а коефіцієнти і вільні члени системи будуть точними числами). Точний розв’язок системи (7) за допомогою ітераційного методу можна зна­йти тільки теоретично як границю збіжної числової послідовності. Розв’язок системи, знайдений за допомогою якого-небудь наближе­ного методу, крім похибок заокруглення, як правило, містить похиб­ки самого методу. До наближених належать метод ітерацій, метод Зейделя та інші.

В прикладних задачах коефіцієнти і вільні члени рівнянь задають, як правило, наближено. Це призводить до появи додаткових, так зва­них неусувних похибок, які слід враховувати в процесі обчислень і при остаточному заокругленні результату.

2.2 Формули Крамера

Розглянемо систему лінійних рівнянь (7). Ввівши позначення

, ,

систему (7) запишемо у вигляді .

Якщо визначник матриці А 0, то розв’язок системи знаходять за формулою: Х=А–1В (матричний метод).

Розв’язок такої системи можна знайти також за правилом Крамера

(k=1, 2, …, n), де – визначник матриці А, – визначник, утворений з визначника заміною k-го стовпця стовпцем вільних членів.

2.3 Метод Гаусса

Метод Гаусса (або метод послідовного виключення невідомих) застосовний для розв’язання систем лінійних рівнянь, в яких число невідомих може бути або рівно числу рівнянь, або відмінно від нього.

Розглянемо систему лінійних рівнянь (7). Система лінійних рівнянь називається сумісною, якщо вона має розв’язок, і несумісною, якщо вона не має розв’язків. Сумісна система називається визначеною, якщо вона має єдиний розв’язок і невизначеною, якщо вона має нескінченну безліч розв’язків. Дві сумісні системи називаються рівносильними, якщо вони мають одну і ту ж множину розв’язків.

До елементарних перетворень системи віднесемо наступні.

1. Зміна місцями двох будь-яких рівнянь;

2. Множення обох частин будь-якого з рівнянь на довільне число, відмінне від нуля;

3. Додавання до обох частин одного з рівнянь системи відповідних частин іншого рівняння, помножених на будь-яке дійсне число.

Елементарні перетворення переводять систему рівнянь в рівносильну їй.

Для простоти розглянемо метод Гаусса для системи трьох лінійних рівнянь з трьома невідомими у разі, коли існує єдиний розв’язок:                    

Кроки методу Гаусса:

  1. Виключаємо невідоме х1 зі всіх рівнянь системи (7), окрім першого. Хай коефіцієнт a11  0. Назвемо його провідним елементом. Розділимо перше рівняння системи (7) на а11. Отримаємо рівняння:

(8)

де

Виключимо х1 з другого і третього рівнянь системи (7). Для цього віднімемо з них рівняння (8), помножене на коефіцієнт при х1 (відповідно а21 і а31).

Система прийме вигляд:

                               (9)

Верхній індекс (1) указує, що мова йде про коефіцієнтах першої перетвореної системи.

  1. Виключимо невідоме х2 з третього рівняння системи (7).

Нехай коефіцієнт a22(1)  0. Виберемо його за провідний елемент і розділимо на нього друге рівняння системи (7), отримаємо рівняння:

                                       (10)

де

З третього рівняння системи (9) віднімемо рівняння (10), помножене на a33(1). Отримаємо рівняння: a33(2) * x3 = b3(2).

Припускаючи, що a33(2)  0, знаходимо:

В результаті перетворень система прийняла вигляд:

        (11)

Система вигляду (11) називається трикутною. Процес приведення системи (7) до трикутного вигляду (кроки 1 і 2) називають прямим ходом методу Гаусса.