- •1. Вимоги до робочого місця
- •2. Нормативні документи з охорони праці користувачів еом
- •3. Фактори впливу на функціональний стан користувачів комп’ютерів
- •5. Правила техніки безпеки під час роботи за комп’ютером
- •6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Варіанти вихідних даних для розрахунку кількості комп’ютеризованих робочих місць
3. Фактори впливу на функціональний стан користувачів комп’ютерів
Найважливішими факторами виробничого середовища при роботі за комп’ютером є фізичні:
• параметри мікроклімату;
• освітлення;
• електромагнітне випромінювання;
• виробничий шум, вібрації;
• іонізація повітря;
• статична електрика;
психофізіологічні:
• статичні фізичні навантаження та недостатня рухливість;
• розумове напруження;
• перенапруження зорового аналізатора;
• нервово-емоційне напруження.
4. Іонізація повітря
У повітрі зовнішнього природного середовища, як і в повітрі приміщень, наявна певна кількість заряджених частинок, що називаються іонами. У приміщеннях, де працюють з комп’ютерами, концентрація легких негативних іонів зменшується (за 5 хвилин у вісім разів, а за 3 години — до нуля).
Така зміна складу повітря призводить до несприятливого впливу на здоров’я користувачів ПЕОМ, їх розумову та фізичну діяльність.
Гранично допустимі норми рівнів іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ повинні відповідати ДНАОП 003-3.06-80.
Засоби забезпечення необхідної концентрації іонізації повітря такі:
• кондиціювання повітря;
• генератори негативних іонів (іонізатори);
• збільшення вологості повітря у приміщеннях.
Накопичення електричного заряду на поверхні обладнання може досягати кількох тисяч вольт (переважно на електронно-променевій трубці відеотерміналу, зокрема, на екрані). При дотику до такого обладнання може статись електричний удар.
Для захисту від статичної електрики необхідно:
• встановити нейтралізатори;
• підтримувати у приміщенні відносну вологість повітря не ниж-
че 45–50 %;
• кілька разів на день мити руки та обличчя;
• протирати екран і робоче місце антистатичною серветкою.
Напруга електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі й відеоматеріалах, не повинна перевищувати 20 кВ/м відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”. Відповідно до цього нормативного документа робочі місця з ВДТ повинні:
• розміщуватися в окремих приміщеннях;
• площа одного робочого місця — не менше 6,0 м2;
• об’єм приміщення — не менше 20,0 м3;
• обладнуватись аптечками першої медичної допомоги;
• розміщуватись на відстані не менше 1 м від стін з вікнами;
• прохід між рядами робочих місць — не менше 1 м;
• обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами та вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку два вогнегасника на кожні 20 м2 площі приміщення та з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини;
• не рідше як раз на квартал очищувати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та підлогу.
5. Правила техніки безпеки під час роботи за комп’ютером
1. Загальні вимоги.
Джерелом небезпеки для життя при роботі з комп’ютером є напруга живлення 220–380 В. До самостійної роботи за ПЕОМ допускаються особи, які пройшли попередній медичний огляд, навчання за професією, вступний і первинний інструктажі і перевірку знань з охорони праці та питань пожежної безпеки.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Увімкнути систему кондиціювання повітря, перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі.
2.2. Перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення (чи занулення).
2.3. Приєднати до системного блоку необхідну апаратуру, усі кабелі, що з’єднують системний блок з іншими пристроями. Слід вставляти тільки при вимкнутому комп’ютері.
2.4. При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, потрібно повідомити про це керівника.
3. Вимоги безпеки при виконанні роботи.
3.1. Вимагається:
• встановлювати клавіатуру на такій висоті, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;
• екран комп’ютера повинен розміщуватись на відстані 75–120 см від очей;
• спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;
• положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до деформації хребта;
• кут між стегнами і хребтом повинен становити 90°;
• нижній край екрана має бути на 20 см нижче рівня очей, а верхній — на висоті чола.
3.2. Забороняється:
• працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані;
• працювати без належного освітлення;
• залишати увімкнуте обладнання без нагляду;
• не вмикати і не вимикати роз’ємів кабелів при поданні напруги живлення.
3.3. Для запобігання негативного впливу на здоров’я користувача комп’ютера шкідливих виробничих факторів необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку.
3.4. При введенні даних, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати чотирьох годин за восьмигодинний робочий день.
3.5. Через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5–10 хвилин, а після 2 год — на 15 хвилин, під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики.
