2. Структурна модель інтелекту Дж.-п. Гілфорда.
Ідеї Терстоуна про множинність інтелектуальних здібностей широко відображені в тестологічних дослідженнях. Прикладом такого підходу є структурна модель інтелекту Дж.-П. Гілфорда. На відміну від теорії Терстоуна, в якій факторний аналіз є засобом виявлення первинних здібностей, у цій теорії факторний аналіз - засіб доведення заздалегідь сконструйованої теоретичної моделі інтелекту, що постулювала наявність 120 вузькоспеціалізованих незалежних здібностей. При побудові структурної моделі інтелекту критеріями для опису інтелектуальної діяльності Гілфорд обрав:
1) тип виконуваної розумової операції:
- пізнання - впізнавання і розуміння пред'явленого матеріалу (наприклад, упізнати предмет за розмитим силуетом);
- конвергентна продуктивність - пошук в одному напрямі при отриманні однієї правильної відповіді (узагальнити одним словом кілька понять);
- дивергентна продуктивність - пошук у різних напрямах при отриманні кількох правильних відповідей (назвати всі можливі способи використання знайомого предмета);
- оцінювання - з'ясування правильності (логічності) заданої ситуації (знайти фактичну або логічну невідповідність у картинці);
- пам'ять - запам'ятовування і відтворення інформації (запам'ятати і назвати ряд цифр);
2) зміст інтелектуальної діяльності:
- конкретний (реальні предмети і їх зображення);
- символічний (букви, знаки, цифри);
- семантичний (значення слів);
- поведінковий (дії і вчинки).
3) різновиди кінцевого продукту:
- одиниці об'єктів (вписати потрібні букви у слова);
- класи об'єктів (розсортувати предмети на групи);
- відносини (встановити зв'язки між поняттями);
- системи (виявити закономірність в організації багатьох елементів);
- трансформації (змінити і перетворити заданий матеріал);
- імплікації (передбачити результат у межах ситуації "Що буде, коли...").
Для визначення рівня інтелектуального розвитку конкретної людини у всій повноті Гілфорд вважав необхідним використовувати 120 тестів. Він категорично заперечував наявність загального фактора інтелекту, посилаючись, зокрема, на низькі кореляції між результатами виконання різних інтелектуальних тестів. Однак перевірка структурної моделі продемонструвала: при контролі надійності використаних ним тестів до 98% всіх тестових показників позитивно корелюють між собою на різних рівнях значущості; показники незалежних вимірювань об'єднуються в загальніші фактори, зокрема, для оцінювання можливостей семантичної пам'яті потрібно враховувати всі різновиди кінцевих продуктів, а для вимірювання ефективності семантичних процесів - усі типи операцій і продуктів.
3. Види інтелекту.
Сучасна наука вже багато знає про сутності людського інтелекту. Найбільш загальна природа інтелекту як здібності відображення світу у поняттях, закони мислення, зв'язок інтелектом та розумом і т. буд. розкрито і пояснити дуже ретельно. Проте залишаються незахищеними і глибші рівні невичерпною сутності людського інтелекту, до вивчення яких сучасна наука поки лише наближається. До них слід віднести насамперед ті глибинні рівні людського інтелекту, закладені у нескінченному передісторії інтелекту і приховано «працюють» у діяльності інтелекту, забезпечуючи його спроможність адекватно пізнавати світ.
Інтелект людини являє собою надзвичайно багатофакторну величину. Він визначає як соціальну корисність людини, і його індивідуальні особливості, є головним проявом розуму. Власне, інтелект - те, що виділяє нас зі світу тварин, що дає особливої значимості людині, що дозволяє йому динамічно змінювати світ довкола себе, перебудовуючи середовище під себе, а не пристосовуватися до місцевих умов у дійсності.
Різновиди інтелекту
Логічний інтелект.
Це одна з основних складових інтелекту. Це здатність логічно мислити, правильно розставляти пріоритети, вірно визначати напрям і послідовність дій, вміння бачити причинно-наслідкові взаємозв'язки між подіями. Уміння прораховувати дії на кілька кроків вперед. Уміння будувати алгоритми і розробляти стратегії і плани досягнення мети.
Ці здібності дозволяють складати детальні продумані плани, що є незамінною якістю у досягненні успіху. Ця якість дозволяє вгадати, як розвиватимуться події, залежно від ваших дій. Стратегічне мислення, вміння бачити взаємозв'язки, будувати плани і прораховувати життя на кілька кроків вперед відіграє важливу роль в житті.
Вербальний інтелект.
Це здатність розмовляти, знати мову, розширювати словниковий запас. Уміння добре розуміти й використовувати мову - важливий компонент успіху у будь-якій галузі, де потрібно контактувати з людьми. Психологи виявили прямий взаємозв'язок між красномовством людини й рівнем його життя. І це дійсно, можна пришвидшити підвищення на службі, просто вивчивши більше ніж слова і застосовуючи їх в спілкуванні.
Йдеться це спосіб передачі думок іншим. Чим більше людина знає і розуміє слів, тим складніші думки може сформулювати. Що багатший словниковий запас і гарніше мова людини, то з більшим задоволенням його слухають інші, тому мовні навички є основною складовою інтелекту.
3. Математичний інтелект.
Ця форма інтелекту визначає здатність майстерно оперувати числами: складати, віднімати, ділити і множити.
Практично у сфері діяльності доводиться зіштовхуватися з числами, тому ця складова інтелекту і відіграє важливу роль.IQ-тести тестують лише вербальну і математичну складову інтелекту. Вони охоплюють лише вузький спектр навичок.
4. Фізичний інтелект.
Ця форма добре розвинена у видатних спортсменів, талановитими в надзвичайній синхронізації часу, координації рухів і володіють своїм тілом. Вони можуть провалитися на шкільних іспитах з мови й математики, та заодно досягти неймовірних успіхів у спорті.
Багатьох людей підводить їх переконаність у своїй нездатності спорт чи певними видами фізичної діяльності. Але треба знати, що з сумлінної працювати з інструктором і голову постійної практиці можна цілком пристойно освоїти деяких видів спорту – такі як плавання, катання на ковзанах чи лижах. Насправді, це лише від бажання. Людина вулицю значно більше фізичних здібностей, що вона може собі уявити.
5. Музичний інтелект.
Моцарт чи Бетховен, можливо, були поганими спортсменами чи погано навчалися у школі, але вони мали здатність складати мелодії і створили саму прекрасну класичну музику всіх часів. Багато видатних музикантів й популярних співаків сьогодення погано навчалися у школі, але змогли розвинути свої надзвичайні здібності, створювати й виконувати музику. Вони піднялися у цій галузі на неймовірну висоту.
6. Візуально - просторовий інтелект.
Це здатність побачити й створювати форми, обриси і образи в своїй уяві. Таким інтелектом володіє архітектор, інженер, художник, дизайнер або людина, розвиваюча у собі спроможність чіткої візуалізації. Наприклад, архітектор може спочатку подумки, а й за тим на папері спроектувати прекрасні будинки, які потім математичним інтелектом перетворюють на точні креслення будівництва.
Це той самий інтелект, що використовується для візуалізації і її уявлення своєї мети, як втілити їх у реальність.
7. Міжособистісний інтелект.
Це здатність спілкуватися, обумовлювати, реально впливати і переконувати інших людей. Вона характеризується високим рівнем сприйняття чужих думок, почуттів, переконань та бажань. Людина з досить розвиненим міжособистісним інтелектом може ефективно взаємодіяти з людьми, щоб примусити їх зробити те, що треба.
Процвітаючі менеджери, лідери різного рівня життя та навіть військові офіцери зазвичай володіють міжособистісним інтелектом, розвиненим до дуже високого ступеня. В результаті охоче співпрацюють з нею задля досягнення спільних цілей.
8. Внутрішньоособистісний інтелект.
Це здатність усвідомити себе – розуміти, ким ви є, а ким ні. Завдяки цьому інтелекту людина точно знає, чого хоче. Люди із високим рівнем внутрішньособистісного інтелекту добре володіють самоаналізом. Вони розмірковують над своїми переконаннями і почуттями. Вони вміють тримати себе в руках, легко проходять через стреси й різні переживання. Вони спокійні й вміють жити у гармонії із собою. Завдяки тому, що вони краще усвідомлюють себе, вони краще ладнають з іншими людьми.
9. Інтуітивний інтелект.
Це здатність відчувати правильність чи хибність тієї чи іншої думки і реально отримувати ідеї, оминаючи логіку чи життєвий досвід. Жіноча інтуїція вважається сильнішою, ніж чоловіча. Але коли інші проходять тест і їм пропонують запитання на інтуїцію, вони набирають цілком однакову кількість балів.
Інтуітивний інтелект – вроджене якість, що можна за бажанням розвинути.