Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Energetichni_ustanovki_labi_copy.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Похибки прямих вимірювань

Вимірювання фізичних величин ― процес,що залежить від вимірюваної величини, точності використовуваної апаратури, методів вимірювання , і нарешті, від самого дослідника.Всі ці фактори спричиняють появу похибок вимірювань.

Похибка визначається як відхилення результату вимірювання від його істинного значення a. Різниця Da між істинним значенням величини

a і за результатом вимірюванняaвим.

―

називаєтьсяабсолютною

похибкою:

Da = ½a - aвим.ô.

Оскільки

значення a невідоме,

на

практиці

замість

нього

використовують

експериментальне визначення значення`a, яке

є

результатом

багаторазового

вимірювання

і

об

середньоарифметичного значення. Середньоарифметичне значення a є

4

наближеним до істинного. Ця різниця береться за модулем,оскільки відхилення результатів вимірювань може рівномірно відхилятися як у більший, так і у менший бік.

Похибки поділяються на систематичні,випадкові й грубі(або

промахи).

похибки пояснюються

однією

йтією

самою

Систематичні

постійною причиною (зміщення нуля шкали приладу,несправність

приладу

тощо).

Систематичні

похибки

ще

назива

інструментальними.

Найчастіше

систематичні

похибки

усувають

виправленням

вимірювального

приладу

або

врахуванням

показів

початкового зміщення стрілки приладу.

Випадкові похибки спричинюються недосконалістю вимірювальних приладів і органів чуття людини, зміною зовнішніх умов тощо. Випадкові похибки усунути не можна.Якщо кількість вимірювань досить велика, випадкові похибки підпорядковуються закону ймовірності і їх можна обчислити.

Грубі помилки (або промахи) виникають внаслідок неуважного

відліку, несправності

вимірювальних засобів,неправильного

запису

тощо. Такі вимірювання не розглядаються і відкидаються.

У загальному випадку при n вимірюваннях величини a отримують n

різних її значень. Найближчим до a є середньоарифметичне значення

всіх результатів вимірювань

n

a

= ( a 1 + a 2

+ ... + a n=)/n

å a і

/ n.

i =1

Вводячи

два

знаки

середньої

абсолютної

D`aпохибки,

встановлюють

межі, в

яких

перебуває

істинне

значенняшуканої

величини:

` a - D`a ≤ a + D`a.

Чим менше значення D`a, тим менший інтервал, у якому міститься істинне значення вимірюваної величини,а отже, тим вища точність виміряної величини a.

Абсолютну похибку вимірювань прирівнюють до власної похибки

приладу

за

одноразового

вимірювання

або

якщо

в

резуль

вимірювань отримано ряд цілком однакових значень.

Під

відносною

похибкою

вимірюваної

величини

розуміють

відношення

значення

абсолютної

похибки

вимірюванняDa, до

середньоарифметичного значення `a, %:

e = ± Daa 1 0 0 % .

Відносна похибка дає уявлення про якість вимірювань: чим менша відносна похибка, тим точніше виміряна шукана величина.

5

Якщо шукана величинаa не може бути визначена за заданим

рівнянням,

у

яке

входять

фізичні

величини,отрмані

прямим

вимірюванням,

похибка

залежить

від

похибок

окремих

прями

вимірювань. У процесі непрямих вимірюваньDa обчислюється за

похідною від заданого рівняння. Розглянемо кілька прикладів.

Приклад 1. Шукана величина a дорівнює сумі двох величин В і С,

що визначаються прямими вимірюваннями:

a= В + С.

Нехай величина В визначена з точністю ±DВ, а С ― з точністю ±DС.

Тоді a= ±a= (В ±DВ) + (С±DС), звідки Da = ± (DВ + DС).

Візьмемо найбільш невигідний випадок,коли знаки абсолютних

похибок

однакові.

Така

помилка

називається

межовою,або

максимальною.

Відносна похибка

Da

DВ+DС

e= ¾¾ 100 = ¾¾¾ 100 , % .

a

В + С

Приклад 2. Шукана величина дорівнює добутку(частці)

двох

величин:

a= В·С.

Тоді a= ±a= (В ±DВ)·(С±DС)= В·С ± В·DС ± DВ·С ± DВ·DС.

Добуток DВ·DС відкидаємо як величину другого порядку мализни.

Тоді абсолютна похибкаDa = ± (В·DС + DВ·С) . Відносна похибка

вимірювання

Da В·DС + С·DВ æ DС DВ ö

e= ¾¾ 100% =¾¾¾¾¾¾ 100 % = ç¾¾ + ¾¾÷ 100 %.

a В·С è С В ø