1.3. Структура курсової роботи
Курсова робота повинна бути логічнопобудованою й мати характер цілісноготазавершеногосамостійногодослідження. Традиційнокурсова робота маєописово-експериментальний характер і складаєтьсязівступу, основноїчастинитависновків.
Курсова робота має таку структуру:
Титульний аркуш
Зміст (1 стор.)
Вступ (1,5-2 стор.)
Теоретичний розділ: 10-12 стор.
Емпіричне дослідження: 10-12 стор.
Висновки (2-3 стор.)
Список використаних джерел - 25 джерел.
Додатки (кількість сторінок необмежена).
Загальний обсяг курсової роботи – 25-30 стор. комп’ютерного тексту. Шрифт – TimesNewRoman,14 пт. Стиль – «Звичайний»; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25 см.; вирівнювання – по ширині. Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20, нижнє – 20 мм.
Зразок оформлення змісту курсової роботи з теми «Розвиток мислення старших дошкільників»
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..……..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ …………………………….………………………….…5
1.1Мислення як пізнавальний процес………………………………………..5
1.2. Особливостімисленнястарших дошкільників …………………….…….8
1.3Розвитокмисленнядітейстаршогодошкільноговіку .………………..11
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МИСЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА ШЛЯХІВ ЙОГО РОЗВИТКУ ..……………………….14
2.1.Результатидослідженнятворчогомисленнядітей…..………….……….14
2.2. Система роботи з розвиткумисленнястарших
дошкільників …………………………………………………………………….18
ВИСНОВКИ….…………..……………………………………………….………..23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..………………………………………25
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………27
1.4. Детальна характеристика вступу до курсової роботи
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, вказуються об'єкт та предмет дослідження, визначаються мета курсової роботи та завдання, гіпотеза дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми.
ВСТУП курсової роботиповинен містити у чіткій послідовності такі компоненти:
Актуальність - розкриття причин важливості розглядання і дослідження обраної теми саме сьогодні, а також яке суспільне значення має дослідження обраної теми. Обсяг актуальності у змісті курсової роботи має сягати 1/3 обсягу сторінки.
Наприклад:
Тема: Розвиток мислення старших дошкільників.
Актуальність.Особливоїактуальності на сучасномуетапірозбудовинашоїдержавинабуваютьпроблемиформуваннятворчоїособистості. Одним з основнихзавданьукраїнськогодошкільного закладу є вихованнятворчоїособистостідитини. Підвищенняінтелектуальногопотенціалунації і розвитоктворчоїособистості є однією з найактуальнішихцілейосвіти. Зцією метою мають бути створені максимально сприятливіумови для прояву та розвиткуздібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації.
.
Об’єкт, предмет.
Об’єкт дослідження – відносини, процес чи явище, що породжують проблему, проблемну ситуацію й обираються для вивчення. У загальному вимірі, об’єкт – це відповідь на запитання: «Що досліджується?».
Предмет дослідженняміститься у межах об'єкта; це – певна частина чи аспект об’єкта, що безпосередньо досліджується.
Об’єкт і предмет дослідження як категоріїнауковогопроцесуспіввідносятьсяміж собою як загальне і часткове. В об’єктівиділяється та йогочастина, яка є предметом дослідження. Саме на ньогоспрямованаосновнаувагастудента, оскільки предмет дослідженнявизначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як їїназва.
Наприклад:
Тема: Розвиток мислення старших дошкільників.
Об’єктом дослідження є мислення як пізнавальний процес старшого дошкільника.
Предмет дослідження – рівень розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку.
Мета дослідження.
Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Мета конкретизує роботи.
Наприклад:
Мета дослідження – виявити рівень розвитку мислення у старших дошкільників та можливостей його розвитку в умовах дошкільного закладу.
Завдання.
Це ті конкретні кроки, що формулюються на основі сформульованої мети. Кожному завданню відповідає певний етап роботи, що має бути визначений у змісті курсової. Зокрема у курсовій роботі достатньо 3-4 завдань, які б охоплювали теоретичний та емпіричний розділи.
Завдання слід ставити у такій послідовності: 1. Проаналізувати стан розробленостіпроблеми(аналіз та систематизація теоретичних джерел по визначеній проблемі); 2. Експериментально дослідити та проаналізувати особливості рівня розвитку предмету дослідження; 3. Розробитита впровадити систему роботи по розвитку явища, яке вивчається; 4. Дослідити особливості впливу спеціально організованих розвивальних занять на предмет дослідження.
Наприклад:
Завдання дослідження:
Проаналізувати та систематизувати теоретичні джерелазвизначеноїпроблеми.
Експериментально дослідити і проаналізувати особливості рівня розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку.
Дослідити особливості впливу спеціально організованих розвивальних занять, спрямованих на підвищення рівня розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотеза. Вимоги до її формулювання.
Гіпотеза дослідження – основне припущення, що перевіряється в емпіричній частині курсової роботи. Результати досліджень можуть підтверджувати сформульовану гіпотезу, підтверджувати її частково або спростовувати висунуте припущення. Те, що висунута гіпотеза (або гіпотези) не підтвердилися результатами дослідження, не вважається помилкою курсової роботи! [1].
Наприклад:
Гіпотеза дослідження: рівень розвитку мислення старших дошкільників може розвиватись шляхом спеціально організованої діяльності.
Методидослідження – цесукупністьприйомівчиоперацій практичного чи теоретичного освоєннядійсності, підпорядкованихвирішеннюконкретноїпроблеми. У роботі подаютьпереліквикористанихметодівдослідження для досягненняпоставленої в роботі мети. Перераховуватиїх треба не відірвановідзмістуроботи, а коротко та змістовновизначаючи, щосамедосліджувалосьтимчитим методом. Цедастьзмогупересвідчитися в логічності та прийнятностівиборусамецихметодів.Відповідно до визнанихдвохрівнів наукового дослідження – теоретичного й емпіричного – виокремлюють дві групи методів дослідження: теоретичні та емпіричні [1].
До групи теоретичних методів, що можуть бути застосовані, належать:
- узагальнення, що виявляється у мисленнєвому об’єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленимиу процесі абстрагування.
Наприклад:Отже, дослідження сучасної психології мислення дозволяють науково обґрунтувати і розробити головні питання проблемного навчання і управління активною розумовою діяльністю дітей дошкільного віку.
.
- порівняння - це встановлення подібності і відмінності між предметами та явищами.
Наприклад:У фізіології вищої нервової діяльності утворився спеціальний розділ, найтісніше пов´язаний із проблематикою психології мислення. Це - вчення про дві сигнальні системи. Фізіологів цікавить насамперед динаміка нервових процесів, котрі забезпечують реалізацію функцій мислення. Психолог може абстрагуватись від цієї динаміки і вивчати будову самої мисленнєвої діяльності, її динаміку, умови виникнення, умови порушення тощо, це відносно автономне завдання.
- елементи аналізу, тобто розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
Наприклад:Важливим є поділмислення на продуктивне і репродуктивне. Дослідниця З.І. Калмиковабазуєцювідмінність на «ступеніновизни, яку одержуємо в процесімисленнєвоїдіяльності продукту щодознаньоб´єкта».
До групи емпіричних методів у курсовій роботі відносяться: спостереження, методи опитування та психодіагностичні методи. До психодіагностичних методів належать обрані безпосередньо для дослідження методики.
Наприклад:
У дослідженні використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема елементи аналізу, узагальнення, порівняння теоретичних та дослідних даних. Емпіричні методи та методики: спостереження, бесіда, анкетування комплекс психодіагностичних методик: тести Торренса та тест «Білікружальця» (О.Кульчицьката Л.Чорна).
Практична значущість.
У практичній значущості слід зазначити також ожливості використання результатів курсової роботи у роботі практичного психолога, соціального педагога, вихователя. При визначенні практичної значущості курсової роботи студенту варто надати відповідь на запитання: «Ким можуть бути використані отриманні результати?» або «Де саме вони можуть бути використані?»
Наприклад: результатиданогодослідженняможутьвикористати, як практичні психологи так і вихователі у своїйроботі з дітьми старшого дошкільного віку з метою розвитку їх мислення.
Структура роботи - це ті ключові компоненти, з яких складається курсова робота.
Наприклад: курсова робота складається зі вступу, двох розділів – теоретичного та емпіричного, висновків, списку використаних джерел та додатків.