- •1.2 Захист курсового проекту
- •1.3 Структура курсового проекту
- •1.4 Вимоги до змісту структурних елементів пояснювальної записки
- •2. Правила оформлення пояснювальної записки
- •2.1 Формати
- •2.2 Основні написи і порядок їх заповнення
- •2.3 Загальні вимоги
- •2.5 Нумерація складових частин
- •2.6 Викладення тексту записки
- •2.7 Подання формул і рівнянь
- •2.8. Правила написання позначень і найменувань фізичних величин
- •2.9 Оформлення ілюстрацій
- •2.10 Побудова таблиць
- •2.11. Оформлення приміток і посилань
- •2.13. Оформлення бібліографії
- •3.1 Правила побудови угп цифрових елементів
- •4.2 Рекомендовані серії мікросхем для побудови арифметико-логічних пристроїв
- •4.3 Вибір мікросхем для побудови алп
2. Правила оформлення пояснювальної записки
Результатом виконання курсового проекту є технічні описи, розрахунки, таблиці, графіки, креслення, схеми і пояснення до них тощо. Ці матеріали оформляють у вигляді пояснювальної записки і відповідного графічного матеріалу.
Кожне висунуте положення потрібно обґрунтувати розрахунками, фактичним матеріалом і посиланнями на науково-технічні джерела. Не допускається посилання на усні вказівки керівників, викладачів та інших осіб.
Матеріали курсового проекту подаються українського мовою. Існує декілька систем державних стандартів, які визначають правила оформлення технічної документації. Основна з них – Єдина система конструкторської документації, яка містить комплекс державних стандартів, що встановлюють правила й положення з розробки, оформлення, обігу конструкторських документів.
Конструкторську документацію складають текстові та графічні документи, які визначають конструкцію технічного виробу і містять дані, потрібні для його розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації та ремонту.
2.1 Формати
Графічні конструкторські документи виконують на листах визначеного розміру, які мають назву форматів. Формати листів визначаються розмірами зовнішньої рамки листа. У відповідності до вимог ГОСТ 2.301–68 «Формати» виділяють основні і додаткові формати листів. Переважно використовують позначення і розміри основних форматів, які наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Основні формати
Позначення форматів |
А0 |
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
Розміри сторін, мм |
1189H841 |
594H841 |
594H420 |
297H420 |
297H210 |
За потреби використовують формат А5 із розмірами сторін 148Η210 мм. Допускається застосування додаткових форматів, які створюють збільшенням коротких сторін основних форматів на значення, кратне її розмірам.
Вибираючи формати, враховують:
об’єм і складність проектованого виробу;
необхідний ступінь деталізації даних, обумовлених призначенням схеми;
умови зберігання і обігу схем;
особливості і можливості техніки виконання, репродукціювання і (або) мікрофільмування схем;
можливості обробки схем засобами обчислювальної техніки.
Вибраний формат повинен забезпечувати компактне виконання схеми без порушення її наочності та зручності користування нею. Якщо виконують схему на декількох листах, її формат має бути однаковим. При цьому треба по можливості прагнути до зменшення формату за рахунок збільшення загальної кількості листів.
Кожний лист, на якому виконано схему, повинен мати порядковий номер.
Перший лист схеми виконують за формою 1, а наступний за формою 2а згідно з ГОСТ 2.104–68 «Основні надписи».
Основні і пояснювальні надписи на схемі виконують від руки шрифтом згідно з ГОСТ 2.304–81 «Шрифти креслярські» або машинним способом.
Якщо виконують схему на декількох листах, лінії, які переходять з одного листа на другий, переривають за межами зображення схеми. Поряд з перерваною лінією вказують позначення або найменування цієї лінії. Наприклад, номер проводу, найменування сигналу чи його скорочене позначення, і в круглих дужках – номер листа, на який переходить лінія:
