Г. Сформулювати питання, які можна обговорити з учнями для удосконалення організації навчального процесу.

Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Гуманізація освіти, її орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій. Тому вимогою сьогодення стає апробація й упровадження інноваційних освітніх технологій у навчально-виховний процес. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає запровадження освітніх інновацій як один із пріоритетних напрямів державної політики в освітній сфері.

Варто відзначити, що протягом останніх років у школі триває інтенсивне переосмислення підходів до організації процесу учіння, колектив долає стереотипи педагогічного мислення, здійснює глибинні системні перетворення. Педагогічні працівники школи експериментують, апробують та успішно впроваджують нові ідеї, технології, методики. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, метою якого є пробудження й підтримання прагнення дітей до пізнання, спонукає вчителів школи шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми шляхом використання інновацій.

Тому, на нашу думку, потрібно завжди обговорювати з учнями організацію навчального процесу за для її удосконалення. У цьому допоможуть такі види перевірки, як анкетування чи безпосередня бесіда з класом, або ж спостереження тощо. Так, якщо брати до уваги анкетування, приклад хвилюючих питань навчального процесу можна побачити у Додатку 1.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зязюн І.А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу / І.А Зязюн. – К.: Рідна школа, 2000. – № 8. – С. 8-13.

2. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії / І.А.Зязюн, Г.М. Сагач. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

3. Ягупов В.В. Дидактичне поняття: «навчальний процес» чи «процес навчання» / В.В. Ягупов – К.: Рідна школа, 2000. – № 2. – С. 16-19.

4. Ягупов В.В. Навчальний процес та його ознаки / В.В. Ягупов // Наукові записки. – К., 2000. – Ч. 2. С. 174-182.

Психологія

Завдання 3.15

А. Розробити чи знайти критерії оцінки психологічного клімату на заняттях.

Навчання в школі займає добру долю життєвого часу людини, протягом якого відбувається активний розвиток особистості. І як стверджують фахівці, і свідчить практика, емоційне благополуччя у класі - одне з найважливіших умов розвитку особистості школяра. На наш погляд, тема дослідження психологічного клімату в шкільному колективі дуже актуальна. Вчителям добре відомо, що є класи, куди йдеш з відчуттям радості, робота в них викликає приплив енергії, надихає на пошук нових методичних рішень. Але є й такі учнівські групи, контакти з якими хотілося б скоротити до мінімуму або зовсім уникнути. Чому так відбувається? І для того, щоб відповісти на це питання, спершу потрібно зрозуміти саме явище «психологічного» клімату.

У сучасній психологічній науці під психологічним кліматом (від грец. Klima (klimatos) - нахил) розуміється якісна сторона міжособистісних відносин, виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.

Одним з перших розкрив зміст психологічного клімату В.М. Шепель. Психологічний клімат - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, схильностей. Це стійкий стан класу як групи, відносно стабільний і типовий для нього емоційний настрій, який відображає реальну ситуацію внутрішньогрупової взаємодії і міжособистісні відносини.

У середині XX століття соціальні психологи активно вивчали проблему клімату групи, але це стосувалося головним чином виробничих колективів. Вивчення клімату шкільного класу почалося пізніше завдяки зусиллям Н.П. Анікеєва, О.М. Лутошкина, І.Є. Шварца та ін

Вчителі у всі часи фіксували той особливий феномен, який, будучи невідчутним, тим не менш, впливає на формування характеру, працездатність і емоційне самопочуття членів групи. Л.М. Толстой свого часу назвав цей феномен «духом» школи. Особливий «дух» є у кожній сім'ї, виробничої групи, педагогічного колективу, шкільного класу.

Одним з перших цю проблему позначив А.С. Макаренко. Маючи здатність чуйно вловлювати найменші нюанси загального настрою дитячого колективу, він ввів поняття «стиль і тон» колективу, близькі до сьогоднішніх «клімат» і «атмосфера», позначив окремі характеристики стилю і тону, знайшов конкретні шляхи вдосконалення цих тонких утворень і досвідченим шляхом довів їх ефективність.

А.С. Макаренко турбували, перш за все, що формуються ставлення до різних сторін дійсності. Він спирався на психологію відносин, вважаючи, що «саме ставлення становить як об'єкт нашої педагогічної роботи».

Досвід А.С. Макаренко дає численні підтвердження того, що вірний знайдений психологами механізм формування клімату в групі. «Складний виховний процес у добре організованому колективі відбувається без спеціальних зусиль в порядку постійного нашарування найдрібніших і тонко нюансованого вражень, вчинків і відносин» [3, С. 268].

Важливість психологічного клімату для розвитку особистості дитини, говорить про необхідність спеціальної професійної підготовки вчителя, з метою орієнтації його на створення та управління психологічним кліматом в класі дітей і постачання усіма необхідними для цього знаннями [1, URL].

Дослідження проводилося в Запорізькій гімназії № 11 під час педагогічної практики. Нами був розглянутий психологічний клімат 7 Б класу.

Спостереження проводилося нами при відвідуванні шкільних уроків, і при безпосередньому спілкуванні з учнями на класних годинах кожної п’ятниці у співпраці з класними керівниками.

Для загальної оцінки деяких основних проявів психологічного клімату колективу ми скористалися картою суб'єктивних оцінок психологічного клімату класного колективу [4, с. 24]. Карту суб'єктивних оцінок психологічного клімату класного колективу можна знайти у Додатку 2.

Завдання цієї карти – оцінення даних тверджень учнями щодо їх класу за 4-ою шкалою:

Завжди – 4

Часто – 3

Іноді – 2

Ніколи – 1

Підраховується загальна кількість балів по всьому тесту, потім ця сума ділиться на кількість питань (20 питань) і обчислюється середній бал.

Для оцінки ступеня сприятливості психологічного клімату класу використовується наступна шкала градацій:

4, 0 - оптимальний психологічний клімат;

3, 9 3, 6 - позитивний психологічний клімат;

3, 5 - 2, 6 - ситуативно-позитивний клімат або нестійкий з переважанням позитивних характеристик;

2, 5 -1, 6 - ситуативно - негативний клімат або нестійкий з переважанням негативних характеристик;

 1,5 -1, 0 - негативний психологічний клімат колективу

Проаналізувавши дослідження та обчисливши середнє арифметичне показників 7 Б класу, ми отримали наступні результати: 2.5. Як ми бачимо, це означає у 7 Б класі переважає негативний клімат або нестійкий з переважанням негативних характеристик. На жаль, це достатньо низький показник. Але під час проходження педагогічної практики ніяких вагомих конфліктів та сутичок не було виявлено. Хоча підтвердженням цих результатів є те, що колектив у 7 Б класі – роздроблений, інколи навіть вони байдуже ставляться до думок один одного. І ми погоджуємся з тим фактом, що одного місяця не достатньо для вивчення клімату у класному колективі, тому що, чесно говорячи, ми не очікували отримати такі результати.

Також, на нашу думку, доцільним було проведення визначення індексу групової згуртованості Сішора. Групову згуртованість - надзвичайно важливий параметр, що показує ступінь інтеграції групи, її згуртування в єдине ціле. Ми визначали рівень групової згуртованості за допомогою методики, що складається з 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожне з них.

Рівні групової згуртованості розраховуються як середнє значення балів всіх членів колективу, які брали участь в тестуванні:

• 15, 1 балів і вище - високий;

• 11, 6 - 15 - вище середнього;

• 7 - 11,5 - середній;

• 4 - 6,9 - нижче середнього;

• 4 і нижче - низький.

Проаналізувавши дослідження та обчисливши середнє арифметичне показників 7 Б класу, ми отримали наступні результати: 13,4. Це означає, що індекс групової згуртованості класного колективу – вище середнього.

Можна зробити висновок, що, незважаючи на невисокі показники попереднього дослідження, 7 Б клас достатньо згуртований, хоча й колектив розбитий на групи. Учні готові прийти один одному напоміч, коли йе дійсно буде необхідно.

На нашу думку, сьогоднішній стан класного колективу 7 Б класу потрібно брати у руки досвідченого вчителя, який буде в змозі певними діями згуртувати клас. Слід не запускати класний колектив, адже від бездіяльності вчителя, негативна ситуація буде лише посилюватись.