- •Методичні вказівки
- •«Затверджено»
- •Порядок виконання курсової роботи
- •Очищення, за допомогою гумки, буквених позначень ізоліній і осей номограми;
- •Виділити і перемістити на ізолінію відповідне їй значення;
- •Виділити і перемістити значення max і min властивості, заздалегідь очистивши max і min;
- •Відносний приріст властивості (δ) визначається відношенням максимуму і мінімуму для даної точки:
- •Приклад
- •Приклад
- •Точках (чотири кути, чотири центри сторін, центр квадрата), в яких будувалися номограми. Таким чином, утворюються 9 двохфакторних моделей.
- •Приклад висновків:
- •Список використаної літератури
Порядок виконання курсової роботи
Відповідно до виданого завдання необхідно записати для двох критеріїв Y чотирьохфакторні ЕС-моделі другого порядку [1, 2].
Приклад
К1с.d*103 = 736.66 – 20.26 x1 0 x12 0 x1x2 – 30.33 x1x3 + 15.54 x1x4
0 x2 – 78.83 x22 – 15.87 x2x3 + 12.07 x2x4
+ 11.91 x3 – 42.04 x32 0 x3x4
– 10.82 x4 – 27.21 x42
К1с.w*103 = 562.02 – 78.76 x1 + 21.31x12 + 9.34 x1x2 – 20.46 x1x3 0 x1x4
+ 12.30 x2 0 x22 – 22.94 x2x3 + 8.84 x2x4
+ 20.08 x3 – 40.94 x32 + 17.04 x3x4
+ 13.74 x4 + 18.81 x42
1. На компʼютері з використанням програми Compex роздруковують набір діаграм у вигляді квадратів для побудови діаграми “квадрат на квадраті”; по 9 діаграм для кожної моделі (всього 18 діаграм).
Порядок побудови: Меню введення даних: фактори – кількість – 4; найменування – х1, х2, х3, х4; вид моделі – клавіатура – довільний – кількість коефіцієнтів – 11 для К1с.d і 13 для К1с.w; введення – далі для кожного коефіцієнта необхідно показати який фактор в якій степені стоїть при коефіцієнті (по 4 числа від 0 до 2 для кожного); відгук – найменування – Введення нового найменування – ввести показника. Меню моделювання: введення моделі – клавіатура – ввести послідовно задані коефіцієнти. Меню інтерпретація: двомірна – фактори для номограм – якщо зафіксовані х1 і х3, то по горизонталі х2, по вертикалі х4, якщо зафіксовані х2 і х4, то по горизонталі х1, по вертикалі х3, вибір рівнів – користувачем – кількість – 7; рівні – від 0.45, 0.5, 0.55, 0.6, 0.65, 0.7 і 0.75. Побудова ізоліній. Далі вводяться величини для 9 значень зафіксованих факторів. При зафіксованих х1 і х3: х1=х3=-1; х1=‑1, х3=0; х1=-1, х3=1; х1=0, х3=-1; х1=х3=0; х1=0, х3=1; х1=1, х3=-1; х1=1, х3=0; х1=х3=1. При зафіксованих х2 і х4: х2=х4=-1; х2=-1, х4=0; х2=-1, х4=1; х2=0, х4=-1; х2=х4=0; х2=0, х4=1; х2=1, х4=-1; х2=1, х4=0; х2=х4=1.
П
риклад
діаграми для К1с.d,
побудовану при зафіксованих факторах
х1=х3=-1,
показано на рис.1.
З отриманих діаграм у вигляді квадратів формується діаграма “квадрат на квадраті”. Переміщення, побудованих в системі COMPEX, двохфакторних номограм в програму Microsoft Word і отримання чотирьохфакторної діаграми у вигляді квадратів на квадраті здійснюється при виконанні наступних операцій:
1. Отримання двохфакторної номограми в системі COMPEX по стандартній методиці.
2. Копіювання натисненням клавіш Alt – Print Screen і вставка в графічний редактор Paint: Правка Вставити.
3. Коректування номограми в програмі Paint:
Очищення, за допомогою гумки, буквених позначень ізоліній і осей номограми;
Виділити і перемістити на ізолінію відповідне їй значення;
Виділити і перемістити значення max і min властивості, заздалегідь очистивши max і min;
За допомогою кнопки “Виділення” виділити готову номограму і скопіювати.
4. Вставити двохфакторну номограму в документ Microsoft Word: Правка Спеціальна вставка Рисунок.
5. Задати необхідний розмір номограмі, тобто 4×4 см.
6. Перемістити і вставити номограму на готовий макет чотирьохфакторної діаграми на несучий (великий) квадрат відповідно до рис. 2. При цьому в прикладі показаний варіант, де в якості “несучого” використаний квадрат в координатах х1-х3. Для варіанту з “несучим” квадратом х2-х4 діаграма формується аналогічно (замість х1 підставляється відповідний рівень х2, замість х3 – х4).
2. На отриманих діаграмах на ізолінії наносяться цифри відповідні рівню властивості (визначається по букві, A-0.45, B-0.5, C-0.55, D-0.6, E-0.65, F-0.7, G-0.75). Далі на всіх дев’яти квадратах заштриховуються зони, відповідні значенню аналізованого показника, меншого нормативного (0.65 для К1с.d і 0.55 для K1c.w). Приклад діаграми для К1с.d із заштрихованими зонами показано на рис. 3, а для K1c.w на рис. 4.
3. Визначаються області допустимих рішень, що задовольняють вимогам за обома показниками. Для цього накладаються діаграми “квадрат на квадраті” для K1c.d і K1c.w. Рішення існують тільки в тій зоні, де обидва аналізовані показники
вище відповідних нормативів, тобто зони не заштриховані на обох діаграмах. Приклад такої діаграми показаний на рис. 5.
4. За даними, отриманими при роздрукуванні номограм, заповнюються таблиці для К1с.d (табл. 1) і для K1c.w (табл. 2) узагальнюючих показників полів обох аналізованих властивостей.
Мінімуми і максимуми для кожної з номограм визначаються на діаграмі “квадрат на квадраті” (рис. 3, рис. 4).
Абсолютний приріст властивості () в кожній із 9 точок визначається як різниця між відповідними показниками максимуму і мінімуму:
Y = Ymax – Ymin.
Приклад: K1c.d = K1c.d.max – K1c.d.min = 0.679 – 0.512 = 0.167 МПа*м0.5.
