- •1. Вантажопідйомні механізми, які використовуються у л-с/г виробництві
- •Режими роботи кранів та кранових механізмів
- •2. Розрахунки поворотних стрілових кранів
- •2.1. Будова стрілових кранів
- •2.2 Визначення конструктивних елементів крана
- •2.3. Розрахунок механізму підйому вантажу
- •2.4. Розрахунок механізму повороту крана з поворотною колоною
- •2.5. Розрахунок механізму повороту крана із нерухомою колоною
- •3.1. Будова, призначення, вихідні дані для розрахунків
- •3. Розрахунок механізмів мостового крана
- •3.2. Розрахунок механізму пересування кранового візка
- •Розрахунок потужності електродвигуна та вибір редуктора
- •3.3. Розрахунок механізму пересування крана
- •3.4 Розрахунок механізму підйому вантажу
- •4. Розрахунок крана із ручним приводом
- •4.1. Будова механізмів з ручним приводом
- •4.2. Механізм піднімання з ручним приводом
- •Послідовність розрахунку
- •Кратність поліспасту:
- •Зусилля в тяговому органі:
- •Коефіцієнт корисної дії поліспаста
- •Вибір тягового органу
- •Вибір неметалічного канату:
- •Вибір стального дротяного канату
- •Вибір ланцюгів
- •Розміри блоків, барабанів, зірочок
- •Перевірочний розрахунок барабану
- •Зірочки
- •Геометричні параметри зірочок для зварних ланцюгів
- •Розрахунок кріплення канату до барабана
- •Кріплення вільного кінця тягового органу
- •Вантажозахватні пристрої (вибір і розрахунок на міцність)
- •Визначення моментів та передаточного числа механізму підйому. Крутний момент на приводному барабані (зірочці)
- •Крутний момент на приводному валу
- •Передаточне число трансмісії механізму підйому
- •Вибір типу і розрахунок трансмісій механізму підйому
- •Гальмівні і стопорні пристрої
- •Стопорні пристрої (зупинники)
- •Гальмівні пристрої
- •Конічне гальмо
- •Дискові гальма
- •Автоматичне осьове гальмо з нероз'ємними робочими поверхнями
- •Автоматичне гальмо з роз'ємними поверхнями тертя
- •4.3. Приклад розрахунку механізму піднімання із ручним приводом
- •Вибір схеми поліспасту.
- •Розрахунок гальмівного пристрою
- •5. Рекомендації по виконанню курсової роботи
- •5.1 Загальні вимоги до розрахунку і проектування лісогосподарської техніки
- •5.2 Виконання розрахунково-пояснювальної записки
- •Виконання графічної частини проекту
- •Приклад Кінематичного розрахунку привода, вибір електродвигуна та редуктора
- •Вантажопідйомні машини
- •Послідовність розрахунку і проектування кранів
- •5.4 Завдання до курсової роботи
- •(Холоста вітка провисає)
- •Список використаної літератури
- •Орієнтовне значення коефіцієнта kFβ
- •Основні елементи корпуса із чавунного литва
- •Кулькові вальниці радіальні однорядні
2.2 Визначення конструктивних елементів крана
Для визначення потужності електродвигуна механізму повороту крана потрібно побудувати розрахункову схему крана, вибрати конструкції опор його поворотної частини, визначити розміри конструктивних елементів крана. Основні елементи крана наведено на розрахунковій схемі рис. 2.6
Рис. 2.6. Розрахункова схема двоопорного крана із возиком
Розмір «h» - відстань між опорами, визначають із врахуванням висоти підвішування «H» вантажу, величини заздра «с» при верхньому крайньому положенні вантажу та із врахуванням положення верхньої опори (визначається конструктивно):
h=H+h2+c (2.1)
де Н – задана висота підйому вантажу;
h2 = (0,5…0,6) м – розміщення верхньої опори;
с = (0,5…0,6) м – відстань від осі рухомих блоків гакової підвіски до стріли крана;
h3 = (0,4…0,5) м – відстань від нижнього вузла конструкції крана до нижньої опори (підшипника);
Для кранів із поворотною колонною розмір «h» повинен бути не менше, ніж 0,5a(h=0.15Gвант.), де «а» - виліт стріли крана.
Відстань «в» від осі обертання до центра маси поворотної частини крана:
в =(0,25…0,30)а c (2.2)
Вага поворотної частини крана без противаги:
Gкр=(0,6…0,9)Gвант c (2.3)
Вага противаги Gпр:
Gпр=Gвант.а/2d+Gкр.b/d c (2.4)
де d=(0,4…0,6)а – відстань від центра ваги противаги до осі обертання крана.[2].
Конструктивні рішення опор поворотних кранів представлено на рис. 2.7 – 2.8.
Рис. 2.8 Опори
крана на підшипниках кочення
Рис. 2.7 Опори крана на підшипниках ковзання
Рис. 2.9. Роликова коробка
У стаціонарних кранах із поворотною колоною, у настінних кранах, у верхніх опорах монорельсових одноопорних кранів використовують підшипники ковзання та кочення. Для сприймання радіальних навантажень використовують радіальні сферичні двохрядні підшипники. Для сприймання осьових навантажень використовують упорні шарикові підшипники. У стаціонарних одноопорних кранах із нерухомою колоною – роликові коробки.
Основними критеріями роботоздатності підшипників кочення є динамічна та статична вантажопідйомність. Вибір підшипників за динамічною вантажопідйомністю «С» використовують у випадках, коли частота обертання вала перевищує 10 об/хв. За умови, коли n < 10 об/хв підшипники вибирають за статичною вантажопідйомністю С0
С0=0,1φсР0 c (2.5)
де С0 – табличне значення статичної вантажопідйомності, кгс.;
φс – 0,8…1,2 – коефіцієнт надійності при статичному навантаженні;
Р0 – еквівалентне навантаження (статичне), Н;
Величину еквівалентного статичного навантаження для радіальних та радіально-упорних шарикових і роликових підшипників визначають за залежністю:
Р0 = Х0 РZ+Y0FaΣ, Н c (2.6)
де Х0 – коефіцієнт радіального статичного навантаження;
Y0 – коефіцієнт осьового статичного навантаження;
РZ – сумарне радіальне навантаження на підшипник;
FaΣ – сумарне осьове навантаження на підшипник;
Для упорних та упорно-радіальних підшипників еквівалентне статичне навантаження визначають за залежністю:
Р0 = 2,3 tgβ+ FaΣ, Н c (2.7)
де β – умовний кут контакту підшипника;
Технічні характеристики та геометричні розміри підшипників кочення наведено в додатку (А).
Визначення основних розмірів роликової коробки
Максимальний діаметр колони приймають у межах 300…350 мм. (рис. 2.9). Конічний хвостовик колони має кут нахилу α = 2020/…3025/. Довжина конічної частини хвостовика: l2=(0,9…1,5)dср; де dср – середній діаметр хвостовика колони. Колони виготовляють із Ст. 3 методом ковки, за нормами ДЕРЖГІРТЕХНАГЛЯДУ встановлено допустимі напруження в межах
[σ] = 60…70 мПа.
Для попередніх розрахунків, орієнтовно діаметр осі ролика можна визначити із умови: d0 = (0,4…0,5)Dр, де Dр – діаметр ролика. Більш точно діаметр осі ролика визначають із умови міцності на згин:
c
(2.8)
c
(2.9)
де Н - максимальне радіальне навантаження, Н;
α = 300 – кут між осями роликів та горизонтальною віссю у напрямку дії радіальної сили; l = (100…150) мм – довжина ролика (приймають із констру-ктивних міркувань); [σ] – допустимі напруження матеріалу осі ролика (Сталь 45 - [σ] = 100 мПа). Вісь ролика перевіряють на питомий тиск. [2].
c
(2.10)
де
–
– допустимий питомий тиск.
Орієнтовно діаметр ролика можна знайти із співвідношення:
Dр ≈ (2,5…3,0)d0
