1. Визначення понять “агробізнес” та “міжнародний агробізнес”

В умовах ринкової економіки між людьми виникають певні економічні відносини, які реалізуються в організації власної справи, або бізнесу.

Поняття бізнесу характеризується як низкою загальних рис, так і певними особливостями, що проявляються у різних сферах економіки. Однією з таких сфер є аграрний сектор. Сукупність економічних відносин у цьому секторі дістала назву агробізнесу.

Цей термін виник порівняно недавно. У першій половині 50-х років ХХ століття на сторінках економічної преси почалося посилене обговорення питання про "агробізнес" та про так звану вертикальну інтеграцію.

Колишній заступник міністра сільського господарства США Дж. X. Девіс на конференції з торгівлі у Бостоні в 1955 році дав таке визначення цього поняття; "Агробізнес означає загальну суму всіх операцій з виробництва і розподілу виробничих товарів для сільського господарства; виробничі операції на фермі; зберігання, переробку і розподіл сільськогосподарської продукції та товарів. Таким чином, поняття "агробізнес" тепер, по суті, охоплює функції, які включав термін "сільське господарство" 150 років тому". Це визначення було потім наведене у його книзі "Концепція агробізнесу", написаній у співавторстві з Голдбергом, яка вийшла у світ у 1957 році (Davis J.Н. and Goldberg P.А. A concept of agribusiness. – Boston. Mass.: Harvard Uniw. 1957).

У 1963 році Дж. Сакс опублікував в Англії книгу з питань агробізнесу, в якій дав таке його визначення : "Нині існують тісні взаємовідносини між сільським господарством, промисловістю щодо його постачання і тими галузями, які переробляють і реалізують сільськогосподарські продукти, що слово "агробізнес" увійшло в нашу мову. щоб підкреслити ці відносини" (Sykes G. Poultry A. Modern Agribusiness – London: Crosby Lockwood and Son, 1963. XI).

В 1966 році у США видано брошуру "Агробізнес Середнього Заходу: його вплив на економіку країни і міжнародну торгівлю", у якій подається опис складових частин агробізнесу; "Сільське господарство у II половині XX ст. швидкими темпами стає взаємопов’язаним. Початкова концепція сільського господарства як виробництва на землі тепер поступається іншій, згідно з якою сільське господарство є сектором усієї економіки. Виникнення такої концепції сільського господарства виходить далеко за межі виробництва продовольства і волокна. Тепер воно має включати виробництво, переробку, виготовлення предметів для сільського господарства, торгівлі, використання і споживання. Операції кожного сектору й усієї системи вимагають високої технічної кваліфікації, потребують великої кількості людей і безпосередньо впливають на все економічне становище нашої країни. Агробізнес це новий, більш узагальнюючий термін, який тепер вживається стосовно цієї нової і більш широкої концепції сільського господарства" (Midwest agribusiness It’s impact of the national economy and international trade / Prep. by Midwest Ass. State Dept. Agr.- 1966. №1. — р. 26).

Разом з тим слово "бізнес" означає економічну діяльність, що приносить доход або іншу вигоду. Особи, які виявляють ініціативну самостійність, спрямовану на отримання прибутку називаються бізнесменами, або підприємцями.

Таким чином можна визначити що агробізнес являє собою форму підприємницької діяльності в агропромисловому секторі економіки країни. Сюди входять підприємницька діяльність у виробництві засобів виробництва для сільського господарства (техніка, добрива, корми тощо); власне сільськогосподарське виробництво (вирощування рослин і розведення тварин); зберігання переробка і торгівля як “сирою”, так і переробленню продукцією. До агробізнесу належать також усі види діяльності з обслуговування сільського господарства (агросервіс, ринкова інфраструктура тощо). Практика показала доцільність поєднання декількох видів підприємницької діяльності в одній фірмі (наприклад, вирощування первинного виду сільськогосподарської сировини, її зберігання, переробка і торгівля готовою продукцією).

Нарешті до агробізнесу залучаються все населення, коли розраховує свої витрати на продукти харчування у сімейному бюджету.

Систему економічних відносин в агробізнесі можна уявити собі у вигляді наведеної схеми (див схему 1).

				Споживачі готових продуктів харчування
				Підприємства й організації, які реалізують готові продукти харчування агробізнесу.
Інфраструктура агробізнесу: банки, біржі, страхування, наука, підготовка кадрів			Виробники продуктів харчування
			Фермери, колективні, державні сільськогосподарські підприємства		Підприємства харчової промисловості		Різні види агропромислових формувань
										Державне регулювання
			Підприємства й організації агросервісу
			Підприємства, які виробляють засоби виробництва для агробізнесу.

Схема 1. Система економічних взаємовідносин в агробізнесі.

Досвід підприємницької діяльності у агробізнесі дозволяє виділити різні рівні його функціонування: перший рівень – агробізнес у фермерських господарствах, кооперативах, агропромислових об’єднаннях, фірмах; другий – агробізнес у масштабі національної економіки країни; нарешті, третій рівень – агробізнес у міжнародному масштабі. На практиці всі три рівні агробізнесу взаємопов’язані.

В сучасному світі сформувалася міжнародна агропродовольча система або міжнародна системи агробізнесу, яка являє собою багатогалузевий та багатофункціональний глобальний комплекс і в якому поєднується виробництво, зберігання, транспортування та реалізація продовольчої продукції у світовому масштабі. Економічні відносини в цьому комплексі формуються на основі міжнародного розподілу праці та глобалізації регіональних агропродовольчих ринків.

Таким чином, сутність міжнародного агробізнесу можна визначити як вид підприємницької діяльності в економічних відносинах між країнами світу, окремими організаційними структурами АПК у міжнародному масштабі щодо виробництва, переробки, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції та товарів з неї. Міжнародний агробізнес не може існувати баз первинних форм агробізнесу.