- •Аудит і оцінювання управлінської діяльності
- •Практичне заняття 1
- •Порядок проведення заняття
- •Лабораторна робота 2 планування аудиторського проекту. Процес здійснення аудиту.
- •Основні етапи проведення заняття
- •Лабораторна робота 3 аудиторський звіт, завершення аудиту управлінської діяльності.
- •Основні етапи проведення заняття
- •Завдання лабораторної роботи
- •Можливі фактори і критерії оцінки управлінської діяльності
- •Фактори та критерії оцінки управлінської діяльності
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •V. Зворотній зв’язок і коригування.
- •Vі. Інформування.
- •Аудит і оцінювання управлінської діяльності
- •03680. Київ-58, проспект Космонавта Комарова, 1.
Практичне заняття 1
МЕТОДИ АУДИТУ ТА ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ АУДИТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК
Мета проведення: роз’яснення типової задачі нормативного забезпечення аудиту управлінської діяльності (АУД): з урахуванням основних концепцій аудиту, визначати рівні законодавчих актів, нормативів, національних і міжнародних стандартів щодо аудиторської діяльності за напрямами та етапами аудиту; визначати нормативи та вміти формалізувати процеси внутрішнього аудиту, застосовувати методи планування, здійснення і звітування аудитів.
Порядок проведення заняття
Обговорення теоретичних питань
Здійснення аудиторської діяльності згідно Закону України «Про аудиторську діяльність».
Основні принципи і завдання діяльності Аудиторської палати України.
Поняття етики аудитора згідно Кодексу професійної етики аудитора.
Основні концепції управлінського аудиту.
Методологічні принципи планування і проведення аудиту управлінської діяльності.
Практичне опрацювання теоретичного матеріалу
Навести загальну структуру забезпечення аудиторської діяльності в Україні, що включає законодавче, нормативне та методологічне забезпечення.
Визначити особливості змісту Національних нормативів з аудиту.
Визначити та охарактеризувати нормативи аудиту, що регламентують саме управлінський аудит.
Навести особливості Міжнародних стандартів аудиту та їх вимог до управлінського аудиту.
Короткі теоретичні відомості
Основним законодавчим актом, що визначає головні принципи і правила аудита, є Закон України «Про аудиторську діяльність», прийнятий 22.04.1993 року зі змінами включно до 2012 року. Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності з забезпеченням її незалежності. При вивченні основних положень Закону необхідно враховувати, що різновиди адміністративного і управлінського аудитів виникли в Україні і в світі на базі фінансового аудиту, якій переважно і представлений у статтях Закону.
Необхідно враховувати, що деякі принципи є загальними для всіх видів аудиторської діяльності, а здійснення деяких її видів регламентується спеціальним законодавством (посилання Закону). Слід звернути увагу на вимоги до аудиторів і аудиторських фірм (ст. 4 і 5), на вимоги до стандартів аудиту та їх затвердження (ст. 6), а також на вимоги до аудиторських висновків, що складаються по закінченню аудитів. Важливою частиною Закону є питання створення, повноважень і діяльності Аудиторської палати України (розділ 3) і вимоги до порядку проведення аудиту та надання аудиторських послуг (розділ 4).
Основним Державним структурним органом, що методологічно забезпечує аудиторську діяльність в Україні є Аудиторська палата. Приклади її діяльності необхідно розглянути за основними напрямами: розробка національних нормативів аудиту; розробка та вдосконалення системи кваліфікації і сертифікації аудиторів. Одним з основополагаючих актів, затверджених та введених в дію Аудиторською палатою, є Кодекс професійної етики аудитора, якій містить правила надання аудиторських послуг, вимоги до професійних компетенцій аудиторів, фундаментальні принципи етики, яких має дотримуватись аудитор.
Важливим при вивченні дисципліни є набуття вмінь користуватися національними і міжнародними нормативами аудиту.
Національні нормативи аудиту запроваджені рішенням Аудиторської палати України від 18.12.1998 року зі змінами, затвердженими 30.10.2003 року.
Перелік Національних нормативів містить 32 нормативи за наступними ідентифікаціями і назвами.
При використанні нормативів важливо вміти находити їх у переліку і використовувати нормативи, що стосуються загальних питань аудиту-, планування (норматив 09), аудиторські докази (норматив 14), висновки та звіти (норматив 26, 27), документальне оформлення аудиторської перевірки (норматив 06) тощо.
Таблиця 1
Національні нормативи аудиту
Перелік національних нормативів аудиту |
|
Номери нормативів |
Назва нормативу |
1 |
2 |
01-02 |
Вступний матеріал |
01 |
Вимоги національних нормативів аудиту |
02 |
Основні вимоги до аудиту |
03-08 |
Відповідальність |
03 |
Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності |
04 |
Договір на проведення аудиту |
05 |
Контроль якості аудиторських послуг |
06 |
Документальне оформлення аудиторської перевірки |
07 |
Помилки та шахрайство |
08 |
Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України |
09-11 |
Планування |
09 |
Планування аудиту |
10 |
Знання бізнесу клієнта |
11 |
Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки |
12-13 |
Внутрішній контроль |
12 |
Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування |
13 |
Аудит в умовах електронної обробки даних |
14-22 |
Аудиторські докази |
14 |
Аудиторські докази |
15 |
Відношення аудитора до початкових залишків по рахунках обліку підприємства при першій аудиторській перевірці |
16 |
Аналітичні операції |
17 |
Вибіркова перевірка |
18 |
Аудит облікових оцінок |
19 |
Споріднені сторони |
20 |
Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку |
1 |
2 |
21 |
Концепція діючого підприємства |
22 |
Інформація, що надається аудиторові керівництвом підприємства |
23-25 |
Використання роботи інших фахівців |
23 |
Використання результатів роботи іншого аудитора |
24 |
Врахування роботи фахівців внутрішнього аудиту |
25 |
Залучення експертів |
26-27 |
Аудиторські висновки та звіти |
26 |
Аудиторський висновок |
27 |
Інша інформація в документах, що стосуються перевіреної аудитором фінансової звітності підприємства |
28-29 |
Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів |
28 |
Аудиторські висновки спеціального призначення |
29 |
Оцінка перспективної фінансової інформації |
30-32 |
Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту |
30 |
Використання комп'ютерів в галузі аудиту |
31 |
Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю |
32 |
Оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки |
Також необхідно орієнтуватися в переліку нормативів з метою визначення специфічних до управлінського аудиту вимог. Такі вимоги, окрім загальних, містять нормативи 01, 30-32, в яких управлінський аудит відноситься до категорій спеціальних або операційних аудитів. Необхідно звернути увагу на організацію і проведення на підприємствах внутрішніх аудитів, завдання яких відповідають завданням управлінського аудиту. Для цього необхідно дотримуватися нормативів 12 і 24.
При вивченні національної системи аудиту важливо знати її місце і роль в системі Міжнародних стандартів аудиту.
Рішенням Аудиторської палати від 30.11.06 року встановлено обов’язкове застосування суб’єктами аудиторської діяльності Міжнародних стандартів аудиту в якості Національних стандартів, починаючи з 1 січня 2007 року. Прийняті Міжнародні стандарти перероблюються і розповсюджуються Міжнародною організацією вищих аудиторських установ (INTOSAI) з 1992 року.
Міжнародні стандарти аудиту (МСА) покликані уніфікувати підхід до аудиту в міжнародному масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму нижче загальносвітового. До складу МСА входять 49 стандартів, які поділені на 10 груп:
- Група 1 – «вступні зауваження» – містять 3 стандарти, які визначають юридичний статус МСА, містять перелік термінів, описують структуру МСА й приводять класифікацію супутніх послуг.
- Група 2 – «зобов'язання» – 7 стандартів, що визначають цілі та основні принципи аудиту.
- Група 3 – «планування» – 3 стандарти описують процес планування аудиторських перевірок.
- Група 4 – «система внутрішнього контролю» – 3 стандарти, описують процеси аудиту, ризики й систем внутрішнього контролю.
- Група 5 – «аудиторські докази» – 11 стандартів визначають процес збору аудиторських доказів у різних ситуаціях.
- Група 6 – «використання роботи третіх осіб» – 3 стандарти, описують процеси використання в ході аудиторських перевірок роботи інших незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів.
- Група 7 – «аудиторські висновки й звіти» – 3 стандарти, що дають рекомендації з форми й змісту аудиторських висновків, складання звітів аудиторів.
- Група 8 – «спеціалізовані області аудиту» – 2 стандарти, що визначають дії аудитора при складанні звітів щодо спеціальних завдань аудиту.
- Група 9 – «супутні послуги» – 3 стандарти, що є керівництвом для аудиторів при наданні супутніх послуг.
- Група 10 – «положення з міжнародної практики аудиту» – 11 стандартів, що розкривають особливості аудиту міжнародних банків, а також особливості аудиту у випадку застосування клієнтами комп’ютерних інформаційних систем. У цій групі також вирішуються різні питання проведення аудиторських перевірок: спілкування з керівництвом клієнта, аудит малих підприємств тощо.
При вивченні міжнародних стандартів слід звернути увагу на стандарти групи 5 (530, 540), які найбільш відповідають завданням управлінського аудита і, наприклад, констатують наступне:
«Всебічний аудит діяльності уряду охоплює аудит дотримання норм та аудит адміністративної діяльності»;
«Аудит адміністративної діяльності стосується аудиту економічності, ефективності та результативності».
Перелік питань до самостійного опрацювання та обговорення.
Надайте визначення поняття «аудит».
Які завдання вирішуються аудиторською діяльністю?
Хто затверджує національні стандарти аудиту?
Хто визначає повноваження Аудиторської палати України?
Наведіть основні напрями діяльності Аудиторської палати.
Охарактеризуйте особливості адміністративного та управлінського аудитів, їх відмінності від фінансового аудиту.
Перерахуйте фундаментальні засади етики аудитора.
Сформулюйте мету аудиту управлінської діяльності.
У чому виражається принцип незалежності діяльності аудитора?
Що розуміють під об’єктами аудиторської діяльності?
Що є предметом аудиту в сфері аудиторської оцінки?
Що розуміють під стандартами аудиту?
Надайте перелік вимог до аудиту, що наведений у Нормативі № 2 Національних нормативів аудиту.
Наведіть вимоги Нормативу № 6 до документального оформлення аудиторської перевірки.
Якім чином і для чого в Україні встановлено застосування Міжнародних стандартів аудиту?
Надайте загальну характеристику Міжнародних стандартів груп 5 і 8 «Спеціалізовані області аудиту».
Охарактеризуйте сутність аспектів економічності, ефективності і результативності, що досліджуються при аудиті управлінської діяльності?
