7. Гострі захворювання органів черевної порожнини.

Сильні болі в животі без підвищення температури тіла.

Причини: желчекаменная хвороба, почечнокаменная хвороба, загострення виразкової хвороби шлунка, гастрит, защемлена грижа, непрохідність кишечнику, позаматкова вагітність.

Доврачебная допомога: голод, холод на живіт, спокій у постелі, терміновий виклик лікаря, бажано хірурга, швидкої допомоги. При неможливості виклику доставити в лікувальну установу.

Сильні болі в животі з підвищенням температури тіла.

Причини: апендицит, гострий холецистит, панкреатит, запалення придатків матки, запалення легень..

Доврачебная допомога: голод, холод на живіт, спокій у постелі, виклик швидкої допомоги, лікаря. При неможливості виклику доставити в лікувальну установу.

Ниркова колька.

Ознаки: різкі болі в животі, поперековій області, що віддають у пах, зовнішні полові органи і сопровождающиеся позиви на сечовипускання. Частіше виникає в результаті закупорки ниркової чи балії сечоводу каменем. Нерідко одночасно відзначається нудота, блювота, запаморочення, порушення сечовиділення.

Доврачебная допомога: якщо є повна впевненість у точності визначення стану - гарячі ванни, тепло під поперек, в інших випадках - відправити захворілого до лікаря.

8. Транспортна іммобілізація.

Вибір методу перенесення потерпілого залежить від характеру травми, стану постраждалого, довжини відстані, числа носіїв, наявність засобів перенесення, рельєфу місцевості й інших умов.

При цьому не допускається самостійне пересування потерпілого з ушкодженнями черепа, органів грудної і черевної порожнини, а також з пораненнями нижніх кінцівок.

НАВАНТАЖЕННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ.

Транспортабельність потерпілого визначається строго індивідуально, на підставі медичних показників.

Потерпілі підлягають термінової евакуації при наступних ушкодженнях:

1. Проникаюче поранення порожнин;

2. Сильна зовнішня чи внутрішня кровотеча;

3. Відкриті переломи кіст кінцівок;

4. Переломи кіст черепа.

Протипоказання до негайної евакуації потерпілого в лікувальну установу є стани:

• шоку і “мнимої смерті” - дочекатися швидкої допомоги .

У сидячому положенні транспортуються:

Потерпілі з переломами:

1. верхніх кінцівок;

2. пораненнями шиї;

3. органів грудної клітки - (транспортуються в сидячому чи напівсидячому положенні.)

У лежачому положенні транспортуються потерпілі :

с іншими пораненнями;

1. опіками;

2. переломами;

3. вивихами нижніх кінцівок;

4. переломами хребта;

5. кіст таза;

6. с черепно-мозковими травмами;

Постардавшие з проникаючими пораненнями черевної порожнини - транспортуються обов'язково в лежачому положенні .

• с ушкодженнями грудного відділу хребта - на спині.

• с ушкодженням поясного відділу хребта - на животі.

• с ушкодженням кіст таза і черевної порожнини, сечостатевих органів транспортуються на спині , з напівзігнутими розставленими ногами й у підколінній частині підставленим валиком .

Легкораненых у сидячому чи напівсидячому положенні можна евакуювати на будь-якому побіжному транспорті, але перевага віддається легковому, котрий має кращу амортизацію і велику швидкість.

1. находящихся в шоку ( якщо не дочекалися швидкої допомоги ), що потеряли багато крові транспортують на спині з піднятими ногами й опущеною головою ( на носилках з піднятим ножным кінцем до 10-15⁰).

Для розміщення лежачих поранених без носилок - кузов вантажного автомобіля застеляють чи сіном соломою (товстим шаром ), що зверху покривається ковдрою, брезентом і т.д.

Під ручки носилок з лежачим потерпілим для амортизації кладеться по парі солом'яних чи снопів в'язки хмизу .

Сидячих поранених можна розміщати і на сидіннях з дощок.

Загалом, що пострадали придается найбільш щадящее положення, що зменшує біль , не заважає подиху і кровообігу .

Для навантаження і вивантаження потерпілого вимагаються не менш трьох чоловік, з яких один повинний знаходитися в кузові машини .

У шляху супровідний спостерігає:

1. за подихом і пульсом;

2. за пов'язкою;

3. іммобілізацією (обездвиживанием), за поводженням потерпілого і появою блювотних рухів.

Супровідному не можна:

1. Залишати потерпілого, він повинний робити допомога в шляху;

2. Заспокоювати його надією на благополучний результат.

По прибуттю в лікувальну установу супровідний, не виносячи потерпілого з машини, запрошує чергового медичного працівника для огляду і рішення наступних дій .

ВАРІАНТИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛОГО .

№ 1 .

Щоб додати потерпіл сидяче чи положення напівсидяче, для цього що допомагає стає на коліна в головах і підводить руки під його чи плечі встає на коліна збоку і підводить руки під лопатки , голову і шию .

№ 2 . Потерпілий з відсутністю строгих протипоказань ( ушкодження грудної клітки , черевної порожнини, переломи нижніх кінцівок і ушкодження черепа ) може пересуватися за допомогою супровідного .

1. у легких випадках він спирається на руку що допомагає .

2. у більш важких помогающий однією рукою бере його за кисть з неушкодженої сторони, а другий підтримує за пахвову западину з цієї ж сторони .

В іншому варіанті помогаюший кладе руку пострадавшего собі на плечі й однією рукою бере за кисть цієї руки, а другий обхоплює потерпілого за талію .

№ 3 .

Двоє оказывающих допомогу беруть потерпілого з двох сторін зчепивши пальці в замок за спиною постраждалого, а вільною рукою обхоплюють ближнє стегно знизу. Переносять.

№ 4

Перенесення потерпілого одним носієм .

1 варіант - носій підводить праву руку під сідниці постраждалого , а ліву руку - на спину, піднімає і ложит його на спину і несе, а потерпілий , якщо дозволяє стан, обхоплює шию носія .

2 варіант - у випадку перенесення на значну відстань основні зусилля краще перенести на м'язи тулуба . Для цього простирадло ( шарф , ремінь і т.д.) перекидають через плече носія і підводять під сідниці потерпілого .

При перенесенні на спині несущий підтримує потерпілого за стегна , а потерпілий , обхопивши руками його шию , тримається за його пояс .

№ 5 .

Перенесення значно полегшується при використанні носилкових чи лямок двох поясних ременів , складним чи кільцем вісімкою .№ 6 .

У випадку відсутності чи лямок ременів потерпілого можна переносити на плечі .

№ 7 .

Два носії можуть переносити потерпілого на руках у сидячому чи лежачому положенні

№ 8 .

Постраждалого находящегося у свідомості переносять на “сидіння, утворене з чотирьох, трьох і двох рук .

Варіант 1 - при сидінні з чотирьох рук ( складний замок ) - кожен носій бере за своє ліве передпліччя, а лівої за праве передпліччя товариша. На сидіння саджають постраждалого, що руками обхоплює шиї носіїв .

Незручність цього методу в тім, що руки упрівають і сковзають, і носії можуть рухатися тільки боком.

Варіант 2 - у випадку коли потерпілий не може триматися за шию носіїв і потребує підтримки, використовується “замок із трьох рук”, при цьому фізично менш сильний носій обхоплює правою рукою своє ліве передпліччя, а лівої - праве передпліччя товариша . Другий носій бере праве передпліччя першого, а лівої підтримує потерпілого за спину .

№ 9 .

Сидіння з двох рук , що охоплює кільце з рушника ( серветок, товстої мотузки і т.д. ) дозволяє носіям рухатися прямо і вільними руками підтримувати потерпілого .

№ 10 . Метод “друг за другом”.

Потерпілий у несвідомому стані . Переносять у напівсидячому положенні . У цьому випадку один з носіїв опускається на коліна в головах потерпілого і піднімає його в сидяче положення , а потім бере його під мишки , прихиляючи до себе його голову і спину . Інший носій стає між ніг ( чи поруч з ними ) постраждалого і бере собі під мишки його стегна . У такім положенні вони піднімають потерпілого і несуть.

№ 11. Перенесення важко потерпілих у лежачому положенні на руках удвох .

Цей спосіб незручний і дуже стомлюючий і використовується в основному для перекладання чи потерпілого для перенесення його на невеликі відстані .

Варіант 1 - носії стають з боків потерпілого на коліно , що ближче до його голови . Потім підводять одну руку під спину , а другу руку підводять під сідниці і піднімають . Для укладення вони заходять по обох сторони носилок і опускають спочатку сідниці , а потім спину і голову .

Варіант 2 - Обоє піднімаючих підходять до потерпіл з однієї здорової сторони, опускаються на однойменне коліно й укладають протилежну руку йому на живіт .

Перший підводить одну руку під потилицю і шию, підтримуючи покладену руку постраждалого, другу руку підводять під поперек.

Другий піднімаючий одну руку заводить під хрестець , другу руку заводить під ноги під ноги в область колін .

По команді піднімають, закидаючи потерпілого на себе до упора в груди, і встають рівномірно без поштовхів, підтримуючи ушкоджену частину тіла. У випадки несвідомого стану потерпілого, потрібно стежити :

• щоб не звішувалася його рука;

• щоб голова не звисала вниз ( при пораненнях черепа ) ;

• щоб підборіддя не було притиснуто до грудей, тому що таке положення голови значно збільшує застійні явища в мозку .

Для укладення потерпілого на носилки обоє носія опускаються перед носилками на одне коліно й обережно кладуть його .

Щоб перекласти потерпілого на носилки можна скористатися методом, при якому стають над потерпілим і піднімають його між своїх ніг .

№ 12 .

Перенесення і перекладання важке потерпілих з численними переломами виробляються чи утрьох учотирьох .

Перший носій підтримує голову і верхню частину тулуба .

Другий - підтримує таз .

Третій - підтримує ноги .

№ 13 .

Для перенесення вчотирьох носії стають із двох сторін від потерпілого .

Носилки - самий зручний і легкий спосіб ручного перенесення.

Якщо немає табельних носилок , використовують їхні різні імпровізації .

Дві жердини довжиною по 225 див і натягнуті на них мішки , одяг .

Дві жердини , між ними дві розпірки довжиною 30 - 40 див , зигзагообразно переплетені чи мотузкою дротом , зверху кладеться м'яка підстилка ( одяг , ковдра , солома ) .

Використовуються сход, ставні, двер, лава, дошки і т.д., на які зверху кладеться м'яка підстилка.

Техніка перенесення потерпілого на носилках :

• носії повинні одночасно піднімати носилки;

• нести без струсів;

• йти не в ногу, короткими кроками на напівзігнутих ногах;

• передній попереджає заднього про перешкоди, що зустрічаються, у темряві світить ліхтариком;

• задній спостерігає за потерпілим , стежить , щоб не нанести повторних травм;

• при підйомі в гору (на насип) потерпілого несуть головою вперед;

• для вирівнювання носилок перед идущий максимально опускає носилки, а позаду йде - піднімає;

• спускають же з гори - навпаки;

• потерпілого з переломами нижніх кінцівок у гору несуть ногами вперед , а з гори головою;

якщо маються три носії , то двоє несуть у гору задній кінець, а з гори- передній .