- •План - конспект
- •1. Тактичні прийому затримання правопорушників та осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
- •Адміністративне затримання здійснюється нарядом міліції при:
- •Підстави для затримання осіб, підозрюваних у вчинені злочину :
- •2. Тактичні прийоми затримання злочинців у різних умовах: приміщенні, на відкритий місцевості, у лісі, на вулиці, та інших громадських місцях. Тактика затримання двох і більш осіб.
- •3. Забезпечення особистої безпеки при затриманні одного, двох або більш злочинців.
- •Укр гумвс області
2. Тактичні прийоми затримання злочинців у різних умовах: приміщенні, на відкритий місцевості, у лісі, на вулиці, та інших громадських місцях. Тактика затримання двох і більш осіб.
Затримання у приміщенні.
Знаходження злочинця у квартирі створює можливість попередньої підготовки операції. Ця підготовка починається з заходів по збору інформації, у першу чергу, про власників приміщення, у якому знаходиться злочинець.
Необхідно встановити, має лі злочинець зв’язок з зовнішньою середою, у тому числи зі спільниками. Треба зібрати також інформацію про родичів, сусідів, які знають інших осіб, котрі могуть допомогти у затриманні.
Через них можливо зібрати інформацію безпосередньо про злочинця, про його намірі та можливість здійснити озброєну опору. Якщо злочинці не підтримують контакти з зовнішньою середою, то необхідно з’ясувати, мають чи вони запаси харчування та води.
Дії по підготовці операції включають також вивчення розташування приміщень у квартирі, наявність додаткових виходів та люків. У ряді випадків план квартири, наявність додаткових виходів, можливо отримати у домоуправлінні, інвентаризаційному бюро.
Перед операцією групі захвату треба відпрацювати свої дії у аналогічній квартирі. Приймаються заходи по можливості виводу громадян, не допущення їх у район проведення операції, а також забезпечення безпеки заложників, якщо вони маються. Для розміщення постів спостереження використовуються приміщення, розташовані напроти споруди.
Затримання підозрюваного по місту мешкання або по місту мешкання його зв’язків, сполучено з особливими трудностями. Пояснюється це тим, що працівники міліції, перед тим як зустрітися з підозрюваним, повинні проникнути в його квартиру. Поки вони будуть стукати або дзвонити, підозрюваний може підготуватися до озброєного нападу, знищити предмети що викривають його або через схований хід здійснити побіг. Цьому до затримання у квартирі слідує прибігати лише у випадках, коли раптово підозрюваного затримати не можливо, а відкладати затримання небажано.
Перед проникненням у приміщення треба оточити дім, у якому мешкає підозрюваний. У багатоповерхових будинках, які не мають запасних виходів, оточення дому доцільно, але спостерігання за вікнами квартири все ж треба встановити : через них затримуваний може кинути різні предмети, документи або допомагають канату спуститися та скритися.
Операція починається з переконання злочинця добровільно здатися, припинити стрільбу. У випадку відмови приймаються заходи по проникненню у квартиру.
Якщо у квартирі організується засада, треба повністю зберігати обстановку, яка там була до приходу працівників міліції. У той же час необхідно уважно спостерігати за поведінкою господарів квартири, щоб виключати можливість встановити умовні позначки, попереджуючі злочинця про небезпеку працівникам міліції, які знаходяться у засаді заборонено курити, їх одяг не повинен мати специфічного різкого запаху. Безпосередньо затримання озброєного злочинця проходить так: один із співробітників групи захвату подає команду: “Руки вверх (або на стіл)! Не повертати голови! Без команди не двигатися!”. Інший проводить особистий обшук ,включно руки, спину, міста які прилягають до шиї, всі кишені одягу, взуття та головний убір. Проти озброєного злочинця повинні діяти не менше 2-х співробітників міліції. У той же час коли один з них проводить обшук, інший зі зброєю на готові слідкує за поведінкою затриманого. Після проведення особистого обшуку обшукується приміщення, в якому знаходився злочинець.
Затримання у окремій будівлі.
Особливості затримання у окремій будові обумовлено, в першу чергу, місцем розташування і характером цієї будови, тобто жилий це дім, знаходиться ли у віддалені від інших будов, на відкритій місцевості, у лісі. Необхідно враховувати тип будинку дерев’яний він або кам’яний, його міцність, кількість виходів, вікон і приміщень, можливість злочинця, пересовуватися у приміщенні, наявність внутрішніх перегородок і т.п..
Вся ця інформація необхідна для організації операції по затриманню злочинця, який оказує озброєний опір коли йому вдалося укритися у будові під час безпосереднього переслідування, або коли він не підозрює, що його місцезнаходження відомо органам внутрішніх справ.
Для забезпечення раптовості, оточення будови, коли знаходиться злочинець, рекомендується, якщо позволяють обставини, проводити в ночі, дотримуючи абсолютну тишу і повне світломаскування.
Якщо будинок має кілька спільних між собою приміщень, то рекомендується проникнути у приміщення, де немає злочинця і тільки потім, використовуючи внутрішні переходи, перейти у приміщення де він знаходиться.
Затримання по місцю праці.
Якщо підозрюваний має постійне або тимчасове місце праці, то затримання доцільно проводити по місцю праці. Перевага такого прийому в тому, що підозрюваний не оказує опір.
Затримання по місцю праці проводиться таким чином : працівники міліції звертаються до керівника підприємства, начальнику ВК, майстру цеху або іншим особам та просять їх запросити підозрюваного під якою – не будь підставою у кабінет, де його повідомляють, що він затриманий і обшукують його, а потім доставляють в орган міліції.
До допомоги посадових осіб треба звертатися у тих випадках, коли затримуваний підозрюється у скоєні злочину, не пов’язаного з місцем праці, або коли мається впевненість, що посадові особи не заважають ходу розслідування.
Працівники міліції, які проводять затримання ,повинні завжди пам’ятати, що деякі злочинці, особливо які скоїли тяжкі злочини, при затриманні можуть прийняти отруту, застрілитися, пригнути з вікна і т.п. інколи вони для цієї цілі, а також для вчинення опору, заздалегідь готують отруту або зброю. Тому, незалежно від місця затримання, треба уважно слідкувати за кожним рухом затриманого, ретельно оглянути одяг і відібрати зброю, в також різні порошки та інші предмети, які можуть бути використані для самогубства.
При обшуку у затриманого відбираються всі перераховані предмети, а також інші предмети, котрі можуть мати значення майнових доказів, результати особистого обшуку обов’язково повинні оформлюватися протоколом і підписуватися понятими. Тільки при виконанні цієї умови виявлене буде мати доказове значення.
Коли особистий обшук на місці затримання провести не можливо, у підозрюваного, на момент затримання відбираються усі предмети, котрими він може оказати опір або покінчити з собою, ретельний обшук проводиться при першої можливості.
Про затримання особи, яка підозрівається у скоєні злочину по ст.106 КПК України, обов’язково повинен складатися протокол затримання. Протокол складається при доставлені затриманого у орган розслідування і є процесуальною основою для запровадження затриманого до ІТТ.
Затримання правопорушників у громадських місцях.
Проведення затримання в громадських місцях (ресторанах, кафе, вокзалах, і таке ін.) має свої переваги, що полягають у тому, що працівники міліції можуть непомітно спостерігати за діями затриманого, раптово їм наблизитись і своєчасно припинити спроби знищити речовий доказ, або зробити опір. Разом з тім затримання в громадських місцях має негативні сторони. У місцях скупчення людей працівникам міліції заперечується застосовувати зброю. При спробі оказати опір затриманим, можуть постраждати сторонні особи. У місцях де проводиться затримання, не виключено перебування спільників, або посібників правопорушника, які можуть спробувати внести замішання, підняти шум і перешкодити затриманню.
Враховуючи це, слід дати можливість затриманому вийти із громадського місця і затримати його на вулиці, або при виході із приміщення.
Кожне затримання, а особливо затримання в громадському місці, де можна непомітно підійти до правопорушнику, повинне бути несподіваним для нього. Так, доцільніше затримати правопорушника на пошті в тієї момент, коли він, отримав лист, поглибиться в читання, а не на момент отримання листа.
Успіх затримання в громадському місці залежить від умілого маскування працівників міліції під відвідувачів, які більш за всіх тут перебувають. Своєю одежею і манерами поведінці працівники міліції не повинні відрізнятися серед оточуючих. Це забезпечить безшумне і раптове зближення з правопорушником. Однак нерідко затримання правопорушників у громадських місцях доводиться проводити співробітникам, одягнуті в міліцейську форму. У цих ситуаціях, у разі неможливості маскування, працівники міліції повинні виступати як представники влади і діяти у відповідності з конкретною обстановкою.
Затримання одного правопорушника в громадському місці доцільніше доручати 4 співробітникам міліції. Зблизившись з особою, яка підлягає затриманню, двоє з них беруть його під руки, а третій негайно перевіряє кишені, халяви чобіт, пояс штанів, та інші місця, де може бути зброя. Таку перевірку потрібно проводити швидко, не привертаючи уваги сторонніх осіб. Четвертий співробітник міліції слідкує за оточуючими і забезпечує прикриття від стороннього втручання. В усіх випадках перед об'явленням про затримання працівники міліції повинні по можливості зблизитись з підозрюваним, тобто підійти до нього на таку відстань, для того щоб при необхідності припинити спробу оказати опір.
Постові міліціонери, які знаходяться поблизу від міста затримання, повинні бути заздалегідь попередженні, для того щоб у разі необхідності смороду змогли прийняти заходи припинення можливого втручання сторонніх осіб і зробили допомогу в затриманні. Місце куди винний бути доставлянь затриманий, визначається заздалегідь. Такими місцями в основному являються службові приміщення відповідних закладів, звідки затриманий доставляється в міліцію.
Затримання злочинців на вулиці.
З точки зору забезпечення раптовості, у зв'язку з чим злочинець лишається можливості оказати опір, затримання на вулиці являється найбільш сприятливим. Практика показує, що найбільш усього злочинці що ховаються, затримуються на вулиці.
Негативна сторона проведення затримання на вулиці полягає в тому, що застосування співробітниками міліції зброї в ряді випадків може бути небезпечно для оточуючих. У зв'язку з цим, для затримання рекомендується обирати малолюдні місця. Особа, яка підлягає затриманню, необхідно взяти під нагляд і в зручний момент затримати.
Проводячи операцію по затриманню злочинця на вулиці, слід застосовувати маскування. Працівники міліції, щоб не привертати до собі увагу, не повинні виділятися манерами поведінки й одягом із оточуючих їх на вулиці людей. Звісно, що появлення двох-трьох людей святково одягнутих у робочому селищі в тієї година, коли жителі повертаються з роботи, викличе таку цікавість, як і появлення у фойє театру людей, одягнутих у робочу одежу. Тому в даному випадку до складу групи, якій поручені провести затримання, доцільно включати жінок-співробітниць міліції. Присутність у групі одній-двох жінок дає можливість приспати сторожкість злочинців і провести їх затримання з забезпеченням елемента раптовості. У цих же цілях працівники міліції можуть бути замасковані під дорожніх робочих, які здійснюють ремонт тротуару, або проїжджої частини дороги, пасажирів автомашини, поставленої у визначеному місці того маршруту, яким іде злочинець і т. інше.
Зблизившись на вулиці з особою, яка підлягає затриманню, працівники міліції повинні взяти його за руки, а потім об'явити, що він затриманий. Якщо злочинець спробує оказати опір, те затримання може бути зроблено за допомогою прийомів самбо. У необхідних випадках, з дотриманням встановленого порядку, застосовуються наручники, зв'язування або зброя. Недалеко від місця проведення затримання слід передбачити знаходження працівника міліції.
У формі, якій при необхідності, зможе попередити небажані втручання сторонніх осіб і оказати своїми безпосередніми діями допомогу співробітникам, здійснюючим затримання.
Затримання на відкритій місцевості або в лісі.
Знаходячи на відкритій місцевості, злочинець має можливість здалеку переглядати підходи до місту свого розташування, що ускладнює непомітне зближення з ним працівників міліції, і дає можливість оказати опір.
Переховуючись у лісі, злочинець також може заздалегідь взнати про наближення працівників міліції і сховатися, або оказати озброєний опір. Це необхідно враховувати при організації і проведенні затримання.
Частина місцевості або ліса, де знаходиться злочинець, доцільно оточити постами спостереження, для того щоб не дати йому можливість сховатися. Для відшукання та затримання злочинця створюються оперативно-пошукові групи, які прочісують ділянки місцевості або лісу. У необхідних випадках для прочісування можуть залучатися працівники різних підрозділів міліції, а інколи і військовослужбовці. Якщо сил міліції для даної операції недостатньо, можна притягнути громадськість.
Працівники міліції, які робили прочісування місцевості або ліса, повинні просуватися без шуму і потайливо від одного дерева до іншого. У ряді випадків працівників міліції, виділених в оперативно-пошукові групи, доцільно замаскуватися під грибників, мисливців, лісорубів, туристів.
Якщо пошукові групи зустрічаються з розшуковими особами раптово, вони відразу ж повинні прийняти міри до його затримання. У тих випадках, коли працівники міліції виявляють притулок, рекомендується безшумно і потайливо оточити його і запропонувати злочинцю здатися.
У ряді випадків доцільно проводити затримання при виході злочинця з притулку шляхом встановлення засади. Засада може бути організована також коло схованки, де виявлені сховані злочинцями викрадені речі, або зброя.
Якщо з моменту скоєння злочину пройшло небагато часу, і судячи з обставин, злочинець не міг далеко віднести викрадені речі, необхідно ретельно обстежувати прилягаючу місцевість.
На схованки, де сховано крадене, можуть вказувати порушення поверхового пласту ґрунту, переміщені каміння, стан рослинності, залишки різноманітного будматеріалу, який міг бути використаний для спорудження схованки. У ряді випадків злочинець залишає різноманітні пам’ятні знаки, які вказують шлях до схованки.
У випадку знаходження схованки с викраденими речами коло нього доцільно організувати засаду, хованка працівників міліції в якомусь прилягаючому приміщенні або замаскувати в залежності від конкретних умов під грибників, мисливців та інше.
При відшуканні схованих викрадених речей і місць укриття злочинців, а також для затримання останніх з успіхом можуть бути використанні службово-розшукові собаки.
