1. Підготовка та організація операцій із затримання озброєних злочинців

Затримання озброєних злочинців – одне з найскладніших службових завдань, які стоять перед особовим складом органів внутрішніх справ.

Зростання злочинності посилює напруження в державі, створює невпевненість громадян в особистій безпеці. Водночас зі зростанням кримінальних правопорушень загострилася їхня тяжкість, збільшилася кількість злочинів, пов'язаних із посяганням на життя та здоров'я людей - бандитизм, убивства, розбійні напади, рекет. При цьому посилилася агресивність і жорстокість злочинців, їхня протидія силам правопорядку, в тому числі й озброєний опір.

Положення значно ускладнюється тим, що нині в руках правопорушників велика кількість бойової вогнепальної зброї. Небезпечні як для працівників міліції, так і для цивільного населення операції щодо затримання озброєних злочинців вимагають від працівників органів внутрішніх справ організованості, професіоналізму, компетентності.

Однак в ході проведення цих операцій нерідко допускаються серйозні помилки і тактичні прорахунки, які призводять до втрати особового складу, загибелі та поранення громадян.

Аналіз практики свідчить, що неправильні та невмілі дії працівників органів внутрішніх справ, як правило, зумовлені низьким професіональним рівнем. Нашим працівникам не вистачає виучки та знань. Як відомо формуються ці якості на систематичних заняттях, оперативно-тактичних навчаннях. Корисні також для практичних працівників основні теоретичні положення та методичні рекомендації з питань тактики затримання озброєних злочинців, які викладено нижче. Тут йдеться про основи та порядок проведення спеціальних операцій, конкретні дії учасників операції на всіх її етапах, способи захоплення озброєних злочинців у різних ситуаціях.

Операція із затримання озброєних злочинців – це комплекс спрямованих на їхній захват або знешкодження оперативно-розшукових, військових, режимних заходів та бойових дій, що здійснюються органами внутрішніх справ у взаємодії з іншими відповідними органами за скоординованим планом, в короткий термін, при максимальному зосередженні наявних сил та засобів.

Мета операції випливає з оперативної обстановки, прогно­зування і повинна базуватися на достовірній інформації.

Масштаб операції визначається за трьома основними показниками:

територією, на якій проводиться операція;

силами та засобами, залученими до здійснення її мети (основною силою у проведенні операції є особовий склад міськрайлінорганів внутрішніх справ).

оперативно-технічними засобами (бронетранспортери, пожежні автомобілі з лафетними стволами, автобуси, плавзасоби, гелікоптери, зброя, засоби індивідуального захисту, активної оборони, забезпечення спеціальних операцій тощо).

Підставою для проведення операції є достовірні свідчення про місцеперебування озброєних злочинців (злочинця).

Операції з розшуку та захвату озброєних злочинців, звіль­нення заручників проводяться за заздалегідь розробленим в органах внутрішніх справ типовим планом. Розробка типових планів виправдана: більшість елементів обстановки під час затримання озброєних злочинців повто­рюється, що дозволяє скласти модель дій у типових ситуаціях.

Організація спеціальної операції містить:

проведення невідкладних дій за сигналом про виявлення озброєних злочинців;

оцінку обстановки та прийняття рішення про проведення операції;

визначення часу та способу затримання злочинців, форму­вання відповідних груп;

матеріально-технічне та медичне забезпечення;

зосередження сил та засобів у районі операції та висування нарядів на вихідні позиції.

Цей перелік наводиться як приклад. Кількість елементів та їхні види у кожному окремому випадку залежить від конкретних умов.

Під час екстреного затримання озброєних злочинців бе­руться до уваги лише ті елементи, реалізація яких можлива в конкретних умовах.

Час, відведений на організацію операції, має бути міні­мальний, тому слід максимально використовувати типові плани, вносячи до них зміни, які випливають з конкретної обстановки. Отримавши наказ старшого начальника на проведення операції або інформацію про місцеперебування озброєних злочинців, начальник органу внутрішніх справ, прийнявши на себе керівництво операцією, усвідомлює завдання, аналізує інформацію щодо оперативної обстановки, розраховує час і віддає попереднє розпорядження.

У подальшому, з урахуванням додатково отриманої інформації, оцінює:

відомості про злочинців (їхню чисельність, склад, озброєн­ня, характер дії, мету);

наявність сторонніх громадян поблизу укриття та у районі проведення операції, їхнє розміщення та стан;

місцевість у безпосередній близькості від укриття злочинців і на підступах до нього;

місцеве населення (його чисельність, ставлення до право­охоронних органів);

дані щодо наявності сил та засобів (їхня чисельність, склад, рівень бойової та фізичної підготовки, оперативно-технічні можливості);

метеорологічні умови, а також інші чинники.

На основі аналізу та оцінки обстановки керівник приймає рішення щодо проведення операції, яка передбачає:

ціль операції (мета, обсяг, тривалість її проведення);

розстановку сил та засобів (шикування бойового порядку) та способи дії;

зосередження основних зусиль у визначеному напрямку;

характер режимних та оперативних заходів;

порядок використання зброї, бойової техніки, спеціальних, технічних та інших засобів; матеріально-технічне та медичне забезпечення операції;

відповідну морально-психологічну підготовку особового складу.

Про рішення щодо характеру дій, порядку використання зброї та засобів забезпечення операції керівник операції доповідає старшому оперативному начальнику, а також прокурору.