Як подати електронну декларацію

Роз’яснює Дмитро Котляр, експерт Проекту "Прозорість та доброчесність публічного сектору" Програми розвитку ООН в Україні, за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Перше питання, яке має вирішити декларант, – це отримання електронного цифрового підпису (ЕЦП), без якого неможливо зареєструватися в системі й подати декларацію.

Декларації заповнюються і подаються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції після авторизації з використанням ЕЦП.

У кожного декларанта є власний електронний кабінет у системі, де він може створювати чернетки декларацій, зберігати в них дані й повертатися до них у зручний момент для завершення заповнення.

Декларанти повинні самостійно отримати ЕЦП шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Додаткову інформацію можна отримати на сторінці Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

Можна також звернутися до службової особи, яка відповідає за інформаційне забезпечення в органі, де працює декларант, для отримання роз'яснення щодо видачі ЕЦП.

В нову електронну систему подаватимуть усі види декларацій, а саме:

а) щорічні декларації, які повинні бути подані в період з 1 січня до 1 квітня);

б) декларації перед звільненням;

в) декларації після звільнення (подаються до 1 квітня наступного року);

г) декларації кандидатів на посади суб'єктів декларування.

Слід звернути увагу, що всі ті, хто претендує на будь-яку державну посаду, посаду в органах місцевого самоврядування або в інших юридичних особах публічного права, з 1 січня повинні будуть заповнювати і подавати електронну декларацію за новою формою.

Крім того, усі ті, хто у 2016 році звільнився, тобто припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, – повинні подати до 1 квітня 2017 року декларацію за 2016 рік.

Це стосується всіх осіб, яких вважають суб'єктами декларування, навіть тих, хто був звільнений до 1 вересня 2016 року.

Основні правила заповнення декларацій

Наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 р. №821, внесено зміни до форми податкової декларації, а також до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Насамперед відзначу, що з 1 січня на всіх декларантів поширюється обов'язок подавати в електронну систему повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, якщо такі будуть.

Таке повідомлення подається, якщо декларант отримав дохід або придбав майно на суму більше 50 прожиткових мінімумів, які встановлені на 1 січня відповідного року.

Тобто, у 2017 році це зміни на суму більше 80.000 гривень.

Повідомлення повинно бути подане протягом 10 днів після отримання такого доходу або придбання майна.

Це електронний документ, який подається окремо від декларації. Він призначений оперативно повідомляти про отримані значні доходи чи набуте майно – із тим, щоб запобігти або виявити можливий конфлікт інтересів чи незаконне збагачення.

Одразу після подання повідомлення стає публічним на сайті НАЗК.

Звертаю Вашу увагу на основні нюанси заповнення декларацій.

Декларація складається з 16 розділів і її зміст описаний у статті 46 Закону про запобігання корупції, а точна форма декларації визначена рішенням НАЗК.

Нові об'єкти декларування, які були відсутні у декларації за старою формою:

– об'єкти незавершеного будівництва незалежно від стадії будівництва та земельні ділянки, на яких вони розташовані;

– цінне рухоме майно – ювелірні вироби, твори мистецтва, електронні пристрої тощо, якщо вартість одного предмета перевищує 100 прожиткових мінімумів (див. нижче таблицю).

При цьому цінне рухоме майно, крім транспортних засобів, набуте (придбане, отримане як подарунок тощо) до подання декларантом своєї першої декларації в нову систему, може декларуватися без зазначення його вартості та дати набуття;

– юридичні особи, бенефіціарним власником (контролером) яких є декларант або члени його сім'ї;

– майно, формальним власником якого є третя особа, але його контролює і може фактично розпоряджатися ним декларант або член його сім'ї – так звана бенефіціарна власність на майно;

– інформація про співвласників майна, а також про власників майна, яке знаходиться в оренді чи іншому користуванні декларанта та членів сім'ї;

– залишки коштів на будь-яких банківських рахунках, у тому числі поточних та карткових;

– готівкові кошти (що зберігаються не на банківському рахунку), якщо грошові активи декларанта перевищують 50 прожиткових мінімумів;

– будь-які доходи, включно з інформацією про джерело доходу – наприклад, треба зазначити, хто зробив подарунок декларанту або члену сім'ї, виплатив гонорар чи заробітну плату;

– кошти, позичені декларантом чи членом сім'ї одне одному або третім особам;

– нематеріальні активи – об'єкти інтелектуальної власності тощо;

– робота за сумісництвом декларанта;

– членство декларанта в громадських об'єднаннях та їхніх керівних, ревізійних чи наглядових органах.

При заповненні декларації слід пам'ятати про встановлені законом пороги декларування, тобто про мінімальний розмір (вартість) майна, після перевищення якого про об'єкт необхідно зазначити в електронній декларації.

При цьому з 1 січня 2017 року при визначенні порогів використовується не мінімальна заробітна плата, як раніше – а розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Наприклад, для щорічних декларацій, які повинні бути подані до 1 квітня 2017 року, розмір прожиткового мінімуму береться станом на 1 січня 2016 року і становить 1378 гривень (див. нижче інформацію щодо відповідних порогів).

Водночас для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовується розмір прожиткового мінімуму, що діє на 1 січня року, у якому було отримано дохід або придбано майно – тобто 1600 гривень після 1 січня 2017 року.