- •1 Розвязування задач лінійного програмування (лп) за допомогою функцІй множення матриць в Excel
- •1.1 Формулювання задачі
- •1.2 Алгоритм розв’язування
- •1.2.1 Підготовка таблиці Excel для розв’язування задачі
- •1 .2.2 Введення необхідних формул
- •2.1.1 Приклад задачі лінійного програмування про оптимальну структуру виробництва
- •1 .2.3 Пошук оптимального рішення за допомогою симплекса-методу (перше симплекс-перетворення)
- •1.2.4 Друге симплекс-перетворення
- •2 Розв’язування задач оптимізації за допомогою програми “Поиск решения” в Excel
- •2.1 Розв’язування задачі лінійного програмування
- •2.1.2 Математичне формулювання задачі. Двоїста задача
- •2.1.2.1 Складання математичної моделі задачі про структуру виробництва (пряма задача)
- •2.1.2.2 Двоїста задача і задача про структуру виробництва
- •2.1.3 Введення імен для комірок і діапазонів комірок
- •2.1.4 Присвоєння імен коміркам і діапазонам комірок
- •2.1.5 Уведення формул в комірки
- •2.1.6 Представлення математичної моделі задачі лп за допомогою імен
- •2.1.7 Уведення даних про задачу лп у програму “Поиск решения”
- •2.1.8 Рішення задачі і вивід звітів
- •2.1.9 Аналіз оптимального рішення лінійного програмування на основі звітів
- •2.1.9.1 Структура "Отчета по результатам"
- •2.1.9.2 Структура "Отчета по устойчивости"
- •2.1.9.3 Структура "Отчета по пределам"
- •2.2 Розв’язування задачі цілочисельного програмування
- •2.2.1 Зміна умови задачі
- •2.2.2 Розв’язування задачі
- •2.3 Розв’язування задачі нелінійного програмування
- •2.3.1 Зміна умов задачі
- •2.3.2 Рішення задачі
- •3 Транспортна задача лп
- •3.1 Збалансовані та незбалансовані транспортні задачі лп
- •3.1.1 Загальні означення
- •3.1.2 Зведення незбалансованої задачі до збалансованої
- •3.1.3 Математична модель транспортної задачі лп
- •3.2 Розв’язування транспортної задачі за допомогою програми “Поиск решения”
- •3.2.1 Введення імен для комірок та діапазонів комірок
- •3 .2.2 Уведення формул в комірки
- •3.2.3 Представлення математичної моделі транспортної задачі лп за допомогою імен
- •3.2.4 Введення даних у програму “Поиск решения”. Розв’язування транспортної задачі лп
- •4 Семестрове завдання
- •4.1 Вимоги до виконання та оформлення семестрового завдання
- •Задача 1 Оптимальне виробництво
- •1. Лінійна задача
- •2. Нелінійна задача
- •Задача 2 Транспортна задача
- •4.2 Варіанти семестрового завдання задача 1 Оптимальне виробництво
- •Задача 2 Транспортна задача
- •5 Перелік основних питань для підготовки студентів до заліку
- •Література
1 .2.3 Пошук оптимального рішення за допомогою симплекса-методу (перше симплекс-перетворення)
1 . Найменший індекс (див. на мал.1.1) має вектор x1, тому скопіюємо його перші три компоненти в стовпець .
З ауваження Усі негативні чи нульові компоненти, що скопійовані у вектор не приймаються в увагу при знаходженні найменшого значення.
В результаті (див. мал. 1.10) автоматично показуються компоненти вектора “частки”.
Мал. 1.10
Н айменший компонент вектора “частки” знаходиться в третьому рядку. Виділимо ведучий елемент 2 у стовпці x1.
2 . Щоб знайти матрицю перетворення S потрібно вектор x1 матриці скопіювати замість третього стовпця матриці . У результаті одержимо матрицю перетворення S і одночасно результат перший симплекс - перетворення в матриці (див. мал. 1.11)
М ал. 1.11
Ч
ерез
те що в матриці є негативні індекси,
потрібно зробити чергове симплекс –
перетворення. Але перед цим варто зробити
наступні перетворення.
3. Скопіювати матрицю перетворення в матрицю збереження проміжного результат
З ауваження Щоб масиви проміжних результатів не псувалися при наступних обчисленнях потрібно скопіювати лише значення (без формул). Робиться це так:
1 ) Виділяється матрицю і копіюється в буфер.
2) Виділяється матрицю .( см. мал. 1.12)
Мал. 1.12
3) Правка → Специальная вставка… → Значение (див. мал. 1.13)
Мал. 1.13
4 ) Натискаємо ОК .
5 ) У результаті значення матриці будуть скопійовані в матрицю (див. мал. 1.14).
Мал. 1.14
6
)
Значення матриці копіюється в матрицю
(див. крок 3) (мал. 1.15).
М ал. 1.15
7) Копіюємо матрицю в матрицю (див. мал. 16).
Мал. 1.16
1.2.4 Друге симплекс-перетворення
1 . У стовпці x2 є негативний індекс, тому скопіюємо перші три компоненти цього вектора у вектор (див. мал. 1.17).
Мал. 1.17
2 . Найменша частка знаходиться в другому рядку, тому виділимо другий елемент стовпця x2.
3 . Скопіюємо вектор x2 у матрицю на місце другого стовпця.
4 . У масиві автоматично з'являється результат перемножування матриці ліворуч на матрицю .
5
.
Оскільки матриця представляє
остаточне рішення, то скопіюємо її
чисельне значення в матрицю (див.
мал.1.18)
М ал. 1.18
По остаточній симплекс - матриці обчислюємо оптимальне рішення
Zmax = 23.035,71, x1 = 278,57, x2 = 42,86, x3 = 0,
t1 = 157,14, t2 = 0, t3 = 0.
Z’min = 23.035,71, y1 = 0, y2 = 3,57, y3 = 35,71,
u1 = 0, u2 = 0, u3 = 0,71.
Зауваження Значення двоїстих перемінних y1, y2, y3 знаходяться на перетинанні останнього рядка з рядками t1, t2, t3 .
Зауваження Значення додаткових двоїстих перемінних u1, u2, u3 знаходяться на перетинанні останнього рядка з рядками x1, x2, x3 .
2 Розв’язування задач оптимізації за допомогою програми “Поиск решения” в Excel
2.1 Розв’язування задачі лінійного програмування
2.1.1 Приклад задачі лінійного програмування про оптимальну структуру виробництва
Задача 1 Про оптимальну структуру виробництва
Фірма N збирає телевізори, відеомагнітофони і відеоплеєри і використовує при цьому комплектуючі вузли трьох типів: A, B, C. Норми використання вузлів на кожен виріб і їхні місячні запаси приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
|
Телевізори |
Відео-магнітофони |
Відєоплеєри |
Наявність на складі |
Тип A |
2 |
2 |
1 |
800 |
Тип B |
1 |
4 |
0 |
450 |
Тип C |
2 |
1 |
1 |
600 |
Прибуток від продажу телевізорів, відеомагнітофонів і відеоплеєрів складає 75 у.о., 50 у.о. та 35 у.о. відповідно.
Потрібно:
Скласти математичну модель задачі оптимізації (пряма задача).
Скласти математичну модель двоїстої задачі (двоїста задача).
Знайти рішення прямої задачі за допомогою програми “Поиск решения” у Excel.
На основі звітів Excel виписати рішення двоїстої задачі і провести економічний аналіз прямої і двоїстої задачі.
Дати економічну інтерпретацію двоїстих змінних.
