Основними завданнями системи електронних платежів є:

- задоволення потреб економіки, що реформується та розвивається;

- удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та достовірної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;

- мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та обіг грошових коштів;

- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

- достатній рівень організації бухгалтерського обліку і контролю;

- мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

На систему електронних платежів покладається виконання таких функцій:

- проведення розрахунків між банками (або іншими фінансовими установами) в національній валюті держави та в інших іноземних валютах;

- ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

- здійснення контрольних функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків банків;

- обмін інформацією в електронному вигляді щодо проведених розрахунків;

- забезпечення надійності проведення розрахунків;

- багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків; - багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання,викривлення та фальсифікації на всіх стадіях обробки та передачі даних. Система електронних платежів складається з таких компонентів:

• прикладного програмного забезпечення - набору комп'ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі, які ставляться користувачами;

• телекомунікаційного середовища, що включає апаратуру зв'язку та системне програмне забезпечення (операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача), які служать для обміну інформацією про платежі та іншими контрольними повідомленнями між відправником, обробником та отримувачем інформації;

• програмно-технічних (програмно-апаратних) комплексів - набору програмних і технічних засобів, які функціонують спільно для виконання однієї або кількох складних задач. Складається з апаратної частини - пристрою збору та обробки інформації та програмної - спеціалізованого програмного забезпечення, яке обробляє та інтерпретує дані, зібрані апаратною частиною. Прикладом такого комплексу може бути Автоматизоване робоче місце (АРМ), що забезпечує обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між учасниками СЕП, бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів; захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання тощо;

• засобів захисту інформації (програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних) .

• Проходження платежів у СЕП. Інформаційна взаємодія СЕП із банківською установою та регіональним управлінням.

Платіжні документи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передавання платіжних документів використовується ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він може або не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректних документів).

Для однозначного визначення «долі» кожного пакета платіжних документів використовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отримання пакета При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов’язково формує файл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (в останньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилається АРМ-відправникові пакета платіжних документів. Лише після отримання квитанції про прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповідні розрахункові операції, пов’язані з платіжними документами пакета. На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів.

Обробка всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта͵ так і за допомогою СЕП) платіжних розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК «Операційний день банку» (ОДБ). Отже, обмін і взаємодія КБ із СЕП через АРМ-3 зводяться до інформаційного обміну та взаємодії АРМ-3 з ПТК ОДБ і реалізуються через процедуру обміну відповідними файлами встановленої структури.

Усі файли обміну є текстовими (у термінах MS-DOS). Вони мають, по суті, однакову будову і складаються з таких рядків: службового, заголовного та інформаційного.

Згідно з чинним положенням кореспондентські рахунки КБ відкриваються і ведуться у відповідних регіональних управліннях (РУ) НБУ, а обробляються в ОДБ цих управлінь.

Одночасно в СЕП ведуться технічні кореспондентські рахунки (ТКР), що слугують для відображення міжбанківських розрахунків, виконуваних через СЕП.

Практично ТКР у СЕП — це інформація в електронній формі, що відбиває зміни стану банківського рахунку, відкритого в балансі регіонального управління НБУ. Стан ТКР банку визначають, виходячи зі значення його реального кореспондентського рахунку на початок дня і сум, проведених ним через СЕП платежів. Якщо не існує інших джерел надходження грошових коштів на кореспондентський рахунок банку окрім як через СЕП, то значення ТКР збігається зі значенням кореспондентського рахунку.

Завдяки запровадженій структурі імен файлів у СЕП організовано обробку лише файлів своїх типів і за певний день. Імена файлів широко застосовуються й для організації контролю та аналізу платежів, ідентифікації учасників і створення й ведення архівів даних як на рівні СЕП, так і в самих КБ.