- •1. Розрахунок витрат тепла на опалення. Вентиляцію, технологічні потреби і гаряче водопостачання
- •1.1. Визначення витрати теплоти на опалення
- •1.2 Визначення витрати теплоти на вентиляцію.
- •1.3 Визначення витрат теплоти на гаряче водопостачання.
- •1.4 Графік тривалості теплового навантаження.
- •1.5 Температурний графік якісного регулювання опалювального навантаження.
- •2. Гидравличний розрахунок теплових мереж
- •2.1 Розрахунок витрати теплоносія.
- •2.2 Визначення діаметрів трубопроводів.
- •2.3 Розрахунок втрат тиску теплоносія.
- •2.4 Побудова пьєзометричного графіку.
- •3. Розрахунок теплової траси.
- •3.1. Прокладення теплових мереж.
- •3.2 Опори трубопроводів.
- •3.3 Компенсація теплових подовжень трубопроводів.
- •3.4 Розрахунок теплової ізоляції теплопроводів.
- •4.Розрахунок та вибір обладнання теплових пунктів.
- •4.1 Розрахунок підігрівачів для опалення та гарячого водопостачання.
- •4.2 Розрахунок повітрепідігрівачів (калориферів).
- •Література
- •Додаток а.
- •Додаток б.
3.3 Компенсація теплових подовжень трубопроводів.
Для компенсації теплових подовжень трубопроводів застосовують сальникові та гнучкі П-подібні компенсатори, також застосовують повороти траси у якості самокомпенсації.
Величина теплового подовження трубопроводу визначається за формулою:
Δl=αl(t1-t2) (3.3)
де α – коефіцієнт лінійного розширення вуглеводистих трубних сталей, мм/м°С (таблиця 3.6);
l – довжина розглядає мої дільниці трубопроводу, м;
t1 – максимальна температура стінки труби, що дорівнює максимальній температурі теплоносія, °С;
t2 – мінімальна температура стінки труби, що дорівнює розрахунковій температурі зовнішнього повітря для опалення, °С.
Таблиця 3.7 Коефіцієнти лінійного розширення трубних сталей α та модуль упру гості.
Темп-ра стінки труби,°С |
α,*105 мм/м°С |
Е*10-6 кгс/см2 |
Темп-ра стінки труби,°С |
α,*105 мм/м°С |
Е*10-6 кгс/см2 |
Темп-ра стінки труби,°С |
α,*105 мм/м°С |
Е*10-6 кгс/см2 |
20 75 100 125 |
1,18 1,2 1,22 1,24 |
2,05 1,99 1,975 1,95 |
150 175 200 225 |
1,25 1,27 1,28 1,30 |
1,93 1,915 1,875 1,847 |
250 275 300 325 |
1,31 1,32 1,34 1,35 |
1,82 1,79 1,755 1,727 |
Для забезпечення правильної роботи компенсаторів та самокомпенсації трубопроводи розділяються нерухомими опорами на окремі дільниці, незалежні один від іншого у відношенні теплового подовження. На кожній дільниці трубопроводу, обмеженого сусідніми нерухомими опорами, передбачається установка компенсатора або самокомпенсація.
Установка компенсаторів викликає додаткові витрати при монтажі та в період експлуатації, тому при розробці монтажної схеми необхідно прогнути до мінімальної їх кількості.
При розміщенні по трасі нерухомих опор треба мати на увазі наступне:
нерухомі опори встановлюються в першу чергу у місцях відгалужень трубопроводу;
самокомпенсацію теплового подовження можна використовувати при величині кута між трубами не більш ніж 120 °; при більших кутах труби повинні бути закріплені;
при розташуванні нерухомих опор на решті прямих ділянкок виходять із допустимих відстаней між нерухомими опорами в залежності від діаметру труб, типа компенсаторів та параметрів теплоносія.
При підземній прокладці за межами населених пунктів та при надземній прокладці застосовуються гнучкі компенсатори. В теплових мережах місць та селищ на трубопроводах діаметром більш ніж 100 мм зазвичай застосовуються сальникові компенсатори сталеві односторонні та двосторонні на умовний тиск до 16 кгс/см2.
При визначенні габаритів камер у випадку неповного використання компенсуючої здатності компенсатору встановлену його довжину Lвст знаходять за формулою:
Lвст=A-Z-(Lроз-Δl) (3.4)
де Lроз – розрахункова компенсуюча здатність компенсатору, мм.
Розрахунки компенсації трубопроводів досить трудоємні тому для їх полегшення користуються номограмами та допоміжними таблицями (додаток 2).
Для збільшення компенсуючої здатності П-подібного компенсатору та зниження компенсаційних напружень у трубопроводі в проектах, як правило передбачають попереднє розтягнення компенсатору у розмірі 50 % теплового подовження. Таким чином, розрахункове теплове подовження дільниці, мм.
Δlрозр=0,5Δl. (3.5)
