Література:

1. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. –К.: Навчальний

посібник, 2006 ст.3-11, 14.

2. Войнаш Л.Г. та інші. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч.1. Підручник.

К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

3. Оснач О.Ф. Товарознавство. - К.: Центр навчальної літератури, 2004 ст. 7-9

4. Павлова В. А. та ін.. Комерційне товарознавство: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2012 7-8 с.

5. Титаренко Л. Д. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник.- Центр навчальної літератури, 2003ст.3-7.

1. Поняття про товарознавство як науку

В умовах ринкових відносин економічна діяльність на ринку здійснюється навкруги товару. Товар точний індикатор економічної сили і активності виробника. Успішній діяльності підприємств та організацій на ринку сприяє пізнання засобів боротьби можливих конкурентів, особливо виходячи з питань якості товарів.

Розиток економічної ситуації в країні, взаємовідносин між партнерами на наринку істотно впливає на рівеньв забезпечення населення товарами та послугами,атакожна ступінь задоволеності населення діяльністю виробників та торгівлі.

Національна економіка України повинна бути підготовлена до реакції на зміни у світовій економіці, особливо до механізмів ЄС.

В умовах ринкових відносин, з розширенням міжнародної торгівлі, вступуУкраїни до СОТ, з розвитком підприємництва і загостренням конкурентної боротьби за покупця, фахівцям необхідно знати і враховувати у своїх діях вимоги споживачів до товару. А тому спеціалісти з комерційної діяльності повинні знати споживчі властивості товарів, умови їх виробничого використання, принципи маркування, правила постачання, транспортування, зберігання.

Будь-яка наука чи навчальна дисципліна розпочинається з визначення основних понять, які застосовуються в ній. У даному випадку такими поняттями є продукція, товар і товарознавство.

Продукція – матеріальний або нематеріальний результат діяльності, необхідний для задоволення реальних або потенційних потреб.

Отже, продукція має дві головні особливості: по-перше, вона повинна бути виготовлена, а по-друге - задовольняти чиїсь потреби (тобто бути комусь потрібною).

Продукція стає товаром, коли вона є об’єктом купівлі – продажу (комерційної діяльності). Вирощені садові або зібрані дикорослі плоди, що використані для особистого споживання, є продукцією, а не товаром, і тільки на ринку вони перетворюються в товар.

Товар – матеріальна продукція, призначена для купівлі – продажу і володіє певними споживчими властивостями.

Таким чином, товар виступає як один із основних об’єктів комерційної діяльності. До інших об’єктів можна віднести послуги, цінні папери, гроші, продукцію інтелектуальної праці, як є нематеріальною продукцією.

Товар – складне поняття і не менш складний матеріальний об’єкт, який має деякі споживчі властивості. Тому він і складає об’єкт особливої науки і навчальної дисципліни – товарознавства. Існує багато визначень терміна „товарознавство”. Одним із перших є визначення І. Вавилова, наведене у „Довідковому комерційному словнику”: „Товарознавство – наука, яка вивчає точні і повні дані про товари, їх ґатунки, місця винайдення і збуту, засоби купівлі і продажу, перевезення і зберігання”.

У настільному енциклопедичному словнику 1896р. товарознавство трактується як галузь технології, яка має на меті «точніше розпізнати використання в техніці сирих продуктів, визначити їх походження і вказати на краще споживання».

Одним з найбільш точних визначень предмета товарознавства дано К. Марксом: «Споживні вартості товарів складають предмет особливої дисципліни – товарознавство», що й було покладено в основу багатьох наступних визначень терміна.

Цікавим є вислів К. Паустовського: «Є наука з нудною назвою-товарознавство. Книги з товарознавства можна читати, як цікаву повість про життєзнавство».

Кожне із наведених вище наукових визначень товарознавства, без сумніву, має певні переваги, але не виражає однієї з найважливіших його сторін, яку так образно висловив К.Паустовський: товарознавство – наука про життєзнавство.

Дійсно, товари задовольняють різноманітні життєві потреби людини, яка використовує багато з них протягом усього життя, іноді навіть не здогадуючись про їх чудові властивості.

Щоденне або часте споживання товарів створює неправильне враження стосовно того, що фахівцям і споживачам знання про товари потрібні не більше, ніжна суто практичному і життєвому рівні. Однак це серйозна помилка, тому що робота з товарами потребує професійних теоретичних знань, що постійно поповнюються. Це і є одним з основних завдань товарознавства.

М.А.Ніколаєва дає таке визначення:

Товарознавство – наука про основоположні характеристики товарів, які визначають їх споживні властивості і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знавство». Останнє походить від санскритського veda («веди»), що означає «знання». Отже, в цьому контексті товарознавство – знання про товар.

Ці знання необхідні як технологам підприємств виготовлювачів, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торговельних організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні одержують про товари з допомогою засобів інформації (маркування, реклами, книг тощо), дуже важливо, щоб засоби масової інформації як основні джерела використовували товарознавчі знання про товар. В умовах ринкових відносин зростає роль фахівців які володіють комплексом знань, дозволяючи грамотно формувати асортимент товарів, просувати товари високої якості від виробника до споживача з найбільшою ефективністю.