2. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній сенсорній афазії.

При акустико-гностичній сенсорній і при акустико-мнестичній афазії відзначаються підвищена працездатність хворого і активне прагнення до подолання мовленнєвих розладів. При цьому у нього може спостерігатися стан депресії, в зв'язку з чим логопед повинен постійно його підбадьорювати, давати лише посильні для виконання домашні завдання, інформувати лікаря про пригнічений або збуджений стан хворого.

При акустико-гностичної сенсорної афазії завданням корекційно-педагогічної роботи є відновлення фонематичного слуху і порушень експресивного мовлення, читання, письма.

В особливо грубих випадках сенсорної афазії на ранньому етапі відновлення застосовуються немовленнєві форми роботи, метою яких є встановлення контакту з хворим, пояснення самого факту захворювання, організація його навчальної діяльності (виконання посильних завдань), концентрація уваги. Використовується списування коротких слів до картинок і рішення простих арифметичних прикладів. Етап немовного періоду роботи з хворим може тривати кілька днів.

Робота з відновлення фонематичного сприйняття містить наступні етапи: Перший етап - диференціація слів, контрастних за довжиною, звуковому і ритмічному малюнку (будинок - лопата, ялина - велосипед).

Паралельно з цією роботою починається закріплення сприйняття звучання окремих слів у процесі їх списування, промовляння слова під час списування та виховання слухового контролю. Для цього беруться короткі слова, що складаються з одного-двох складів. Виховання акустичної уваги хворого починається з пожвавлення оптичної уваги.

Другий етап - диференціація слів з близької складовою структурою, але далеких за звучанням, особливо в кореневій частині слова: риба - ноги, паркан - трактор, кавун - сокиру. Робота ведеться з опорою на картинки, підписи до них, списування, читання; виховується акустичний контроль за своєю мовою.

Третій етап - диференціація слів з близької складовою структурою, але з далекими за звучанням початковими звуками (рак - мак, рука - мука); із загальним першим звуком і різними кінцевими звуками (клюв - ключ, сік - січ, лінь - ліс). Хворому пропонується вибрати слова, що починаються з того чи іншого звуку, спираючись на предметні картинки і підписи до них.

Четвертий етап - диференціація фонем, близьких за звучанням (дім - дим ).

Для закріплення однозначного сприйняття фонем використовуються різні варіанти вправи щодо заповнення в слові і фразі пропущених букв, слів з опозиційними звуками, значення яких уточнюється вже не через малюнок, а через фразеологічний контекст. Наприклад, хворому пропонується вставити в текст слова туш, душ, тіло, діло і т. д.

П'ятий етап - закріплення акустичних диференціальних ознак фонем при підборі серій слів на задану букву з текстів.

Відновлення фонематичного сприйняття триває від 2 місяців до 1-1,5 років, так як у багатьох випадках розуміння значення слова відбувається лише в контексті і труднощі в диференціації близьких фонем ще довго випробовуються при самостійному письмовому викладі думки.

Крім цього, ведеться робота з смислового співвіднесення слова через різні фразеологічні контексти: вибрати всі зображені на картинках гострі предмети, всі дерев'яні тощо. Така робота, спрямована на пожвавлення різних смислових зв'язків слова, полегшує вибір слів в процесі спілкування, знижує кількість вироблених парафазії. Подолання вербальних парафазій здійснюється шляхом обговорення різних ознак предметів і дій по їх суміжності і контрастності, по функції, гарматної приналежності, за категоріальним ознакою. Хворому пропонується заповнити пропущені дієслова та іменники, підібрати іменники і прислівники до дієслова, прикметники та дієслова до іменника і т.д.

Одним з ефективних прийомів відновлення експресивної мови при сенсорній афазії є використання писемного мовлення. Хворому пропонується писати фрази та тексти за простими сюжетними картинками. Ця робота дозволяє йому підшукати потрібне слово, відшліфувати висловлювання. Подолання помилок узгодження дієслів, іменників і займенників в роді і числі здійснюється шляхом вставки пропущених в тексті флексій.

Відновлення читання, письма та писемного мовлення ведеться паралельно з подоланням порушення фонематичного слуху. Відновленню письма передує відновлення читання, що спирається на звуко-буквений аналіз складу слова. Спроби проголошення читаного слова, усвідомлення того, що від змішання звуків змінюється сенс слова, створює базу для відновлення аналітичного читання, а потім і листи.