5. Особливості масвої аудиторії. Типи масової аудиторії.

Масова аудиторія характеризується неоднорідністю, розпорошеністю в просторові (інколи часові), анонімністю, а сучасна – ще й інертністю, що є сприятливим ґрунтом для різних маніпуляцій.

Повідомлення МК носить неперсоніфікований характер і спрямоване не на окрему фізичну чи юридичну особу, а на групу таких осіб – представників цієї аудиторії.

Аудиторія ЗМІ має двоїсту природу. З одного боку, вона виступає як суб'єкт, який споживає інформацію, з іншого – як об'єкт постійного інформаційного впливу. Аудиторія з пози ¬ ції СМК є інтерактивною за своєю суттю, оскільки вона змінюється під впливом споживаної інформації, що, при цьому, змушує систему ЗМІ міняти структуру і зміст інформації, її спрямованість і інтенсивність.

У СМКвиділяються як кількісно-якісні характеристики будь-якої аудиторії ЗМІ, так і різні типи аудиторії.

Найбільш загальними характеристиками аудиторії є: соціально-демографічна (структура за статтю, віком, освітою, сімейним станом, місцем проживання, рівнем доходів, національності, віросповідання, соціальному статусу), соціально-професійна (рід занять, характер праці, рівень кваліфікації, посади), соціально-психологічна (життєві інтереси і ціннісні орієнтації, соціальні установки і плани, інформаційні уподобання і переваги).

Основна характеристика аудиторії МК – величина (об'єм), який є універсальним та уніфікованим показником соціальної значущості, масштабів поширення і впливу окремого джерела або каналу інформації.

Ще одна характеристика – стійкість аудиторії, яка визначається через рівень регулярного використання аудиторією окремого джерела або каналу МК.

У соціології МК виділяють декілька пипів масової аудиторії: потенційна, реальна, не-аудиторія, регулярна, нерегулярна, цільова, нецільова, масова, елітарна, інституалізована тощо.

Усі ці типи масової аудиторії диференціюють на трьох рівнях:

• на рівні системи ЗМІ в цілому;

• на рівні окремого джерела масової інформації, наприклад, телеаудиторія;

• на рівні окремого каналу масової інформації, наприклад, аудиторія білоруського телебачення.

Потенційною адиторією є безліч людей, які технічно досяжні для отримання інформації: через роздрібну мережу для купівлі видання, через систему ретрансляції теле-і радіосигналу.

Потенційною аудиторією вважається зазвичай все доросле населення країни та діти віком від 5 років. Відповідно, може виділяться потенційна аудиторія регіональних, галузевих, спеціалізованих ЗМІ, а також окремих каналів і джерел масової інформації.

Реальна аудиторія – це та частина (сегмент) потенційної аудиторії, яка вступає в контакт зі ЗМІ, тобто читає, дивиться, слухає.

Реальна аудиторія – це та аудиторія, яка, на відміну або відповідно до запланованої (потенційної) аудиторії, склалася у видання у видання, каналу, передачі (фактично ті читач, які читають кожен номер газети чи журналу або постійні телеглядачі певної програми тощо).

Відповідність запланованої (потенційної) і реальної аудиторії за величиною та складом – найважливіший показник життєздатності медіапроекту (виведеного на ринок каналу, видання, передачі).

Отже, виокремлюють реальну та потенційну аудиторію медіа, хоча цей поділ є досить умовним, з огляду на проблему пересічності аудиторії різних медіа й різних програм.

Різниця між величиною потенційної аудиторії й реальної вважається не-аудиторією.

Регулярна аудиторія характеризується постійною взаємодією зі ЗМІ протягом певного, досить тривалого відрізку часу. Її зовнішніми ознаками є підписка на друковані видання, абонентська плата за користування радіо або телеканалом тощо.

Нерегулярна - та частина реальної аудиторії, яка вступає у контакт зі ЗМІ час від часу.

Цільовою є та аудиторія, для якої в першу чергу призначена інформація – канал, видання. Цільовою аудиторією є та частина потенційної аудиторії, на яку з якихось соціально-демографічних ознак розрахове джерело або канал МК, їхні окремі структурні і змістовні елементи (наприклад, молодіжна аудиторія, дитяча тощо). Цільову аудиторію називають ще розрахунковою.

У середині цільової аудиторії можуть виділятися більш вузькі групи, що пов'язано зі стратегією сегментування ринку.

Елітарна аудиторія – частина масової аудиторії, що відрізняється специфічними інформаційними інтересами й потребами.

І, нарешті, інституалізованою є та частина потенційної аудиторії, де споживачами МІ виступають державні, політичні та соціальні інститути.

Варто запам’ятати таке: дані співвідношення величини потенційної та цільової, реальної та не-аудиторії, регулярної та нерегулярної, масової та елітарної розглядаються з соціології МК як показники ефективності діяльності ЗМІ.

Структура і величена аудиторії обумовлені доступністю різних каналів і джерел масової інформації населенню. У соціології МК виокремлюють п'ять основних ознак доступності ЗМІ аудиторії: фізіологічний, тимчасовий, фізико-технічний, фінансовий, семіотичний.