- •Cоціологія масової комунікації: магістерський курс_2015_2016 Змістовий модуль 2
- •Лекція № 4
- •Тема 4. Соціологічне вивчення аудиторії медіа
- •Дж. Геллап - основоположник емпіричних соціологічних досліджень аудиторії змі
- •Поняття про аудиторію в соціології мк
- •Визначення масової аудиторії. Масова та спеціалізована аудиторія
- •Особливості масвої аудиторії. Типи масової аудиторії.
- •Історія соціологічного вивчення аудиторії в Україні
- •Соціологічне вивчення аудиторії за кордоном
- •Специфіка аудиторії конкретних мас-медіа
- •Напрямки й методи вивчення аудиторії мк
Особливості масвої аудиторії. Типи масової аудиторії.
Масова аудиторія характеризується неоднорідністю, розпорошеністю в просторові (інколи часові), анонімністю, а сучасна – ще й інертністю, що є сприятливим ґрунтом для різних маніпуляцій.
Повідомлення МК носить неперсоніфікований характер і спрямоване не на окрему фізичну чи юридичну особу, а на групу таких осіб – представників цієї аудиторії.
Аудиторія ЗМІ має двоїсту природу. З одного боку, вона виступає як суб'єкт, який споживає інформацію, з іншого – як об'єкт постійного інформаційного впливу. Аудиторія з пози ¬ ції СМК є інтерактивною за своєю суттю, оскільки вона змінюється під впливом споживаної інформації, що, при цьому, змушує систему ЗМІ міняти структуру і зміст інформації, її спрямованість і інтенсивність.
У СМКвиділяються як кількісно-якісні характеристики будь-якої аудиторії ЗМІ, так і різні типи аудиторії.
Найбільш загальними характеристиками аудиторії є: соціально-демографічна (структура за статтю, віком, освітою, сімейним станом, місцем проживання, рівнем доходів, національності, віросповідання, соціальному статусу), соціально-професійна (рід занять, характер праці, рівень кваліфікації, посади), соціально-психологічна (життєві інтереси і ціннісні орієнтації, соціальні установки і плани, інформаційні уподобання і переваги).
Основна характеристика аудиторії МК – величина (об'єм), який є універсальним та уніфікованим показником соціальної значущості, масштабів поширення і впливу окремого джерела або каналу інформації.
Ще одна характеристика – стійкість аудиторії, яка визначається через рівень регулярного використання аудиторією окремого джерела або каналу МК.
У соціології МК виділяють декілька пипів масової аудиторії: потенційна, реальна, не-аудиторія, регулярна, нерегулярна, цільова, нецільова, масова, елітарна, інституалізована тощо.
Усі ці типи масової аудиторії диференціюють на трьох рівнях:
на рівні системи ЗМІ в цілому;
на рівні окремого джерела масової інформації, наприклад, телеаудиторія;
на рівні окремого каналу масової інформації, наприклад, аудиторія білоруського телебачення.
Потенційною адиторією є безліч людей, які технічно досяжні для отримання інформації: через роздрібну мережу для купівлі видання, через систему ретрансляції теле-і радіосигналу.
Потенційною аудиторією вважається зазвичай все доросле населення країни та діти віком від 5 років. Відповідно, може виділяться потенційна аудиторія регіональних, галузевих, спеціалізованих ЗМІ, а також окремих каналів і джерел масової інформації.
Реальна аудиторія – це та частина (сегмент) потенційної аудиторії, яка вступає в контакт зі ЗМІ, тобто читає, дивиться, слухає.
Реальна аудиторія – це та аудиторія, яка, на відміну або відповідно до запланованої (потенційної) аудиторії, склалася у видання у видання, каналу, передачі (фактично ті читач, які читають кожен номер газети чи журналу або постійні телеглядачі певної програми тощо).
Відповідність запланованої (потенційної) і реальної аудиторії за величиною та складом – найважливіший показник життєздатності медіапроекту (виведеного на ринок каналу, видання, передачі).
Отже, виокремлюють реальну та потенційну аудиторію медіа, хоча цей поділ є досить умовним, з огляду на проблему пересічності аудиторії різних медіа й різних програм.
Різниця між величиною потенційної аудиторії й реальної вважається не-аудиторією.
Регулярна аудиторія характеризується постійною взаємодією зі ЗМІ протягом певного, досить тривалого відрізку часу. Її зовнішніми ознаками є підписка на друковані видання, абонентська плата за користування радіо або телеканалом тощо.
Нерегулярна - та частина реальної аудиторії, яка вступає у контакт зі ЗМІ час від часу.
Цільовою є та аудиторія, для якої в першу чергу призначена інформація – канал, видання. Цільовою аудиторією є та частина потенційної аудиторії, на яку з якихось соціально-демографічних ознак розрахове джерело або канал МК, їхні окремі структурні і змістовні елементи (наприклад, молодіжна аудиторія, дитяча тощо). Цільову аудиторію називають ще розрахунковою.
У середині цільової аудиторії можуть виділятися більш вузькі групи, що пов'язано зі стратегією сегментування ринку.
Елітарна аудиторія – частина масової аудиторії, що відрізняється специфічними інформаційними інтересами й потребами.
І, нарешті, інституалізованою є та частина потенційної аудиторії, де споживачами МІ виступають державні, політичні та соціальні інститути.
Варто запам’ятати таке: дані співвідношення величини потенційної та цільової, реальної та не-аудиторії, регулярної та нерегулярної, масової та елітарної розглядаються з соціології МК як показники ефективності діяльності ЗМІ.
Структура і величена аудиторії обумовлені доступністю різних каналів і джерел масової інформації населенню. У соціології МК виокремлюють п'ять основних ознак доступності ЗМІ аудиторії: фізіологічний, тимчасовий, фізико-технічний, фінансовий, семіотичний.
