1) Право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) Право на використання географічного зазначення;

3) Право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Істотні відмінності в природі правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару й інших об'єктів інтелектуальної власності породжують відмінності в повноваженнях їх користувачів. По-перше, надання права користування кваліфікованим зазначенням походження товарів одній особі не обмежує права інших осіб — виробників товарів у цій місцевості на отримання свідоцтва на використання цього ж географічного зазначення. По-друге, особа, що одержала право на користування географічним зазначенням, не може видавати ліцензію на його використання іншим особам. По-третє, власник свідоцтва на використання географічного зазначення не може забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей і інших характеристик, на підставі яких зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару або право на його використання.

5. Порядок подачі заявки та отримання свідоцтва на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту

Ст. 489 ЦК говорить про те, що право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки. Проте положення Цивільного кодексу про комерційне найменування мають загальний характер і відсилають до спеціального законодавства, яке досі не прийняте. Відомості про комерційне найменування суб’єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, встановлених законом.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) засвідчується свідоцтвом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг), яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені законодавством України.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією зображення знака та переліком товарів і послуг.

 Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

 Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

• державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

• офіційні назви держав;

• емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

• офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

• нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

• промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

• назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

• прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Процедура отримання свідоцтва на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту є ідентичною з описаною вище процедурою видачі патенту на об’єкти промислової власності.

На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документів про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію інформації про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака і вносить до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відповідні відомості. 

Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому законодавством України.

Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару надається на підставі його реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо права на це зазначення не охороняються у відповідній іноземній державі.

Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру України необхідних відомостей щодо кваліфікованого зазначення походження товару та/або осіб, які мають право на його використання.

Свідоцтво, що посвідчує реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, діє протягом 10 років від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується Установою на наступні 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва.