Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практична №4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
47 Кб
Скачать
☆

4.Інтерферометр «ши-11»

4.1 Опис інтерферометра. Інтерферометр призначений для визначення вмісту вуглекислого газу й метану в повітрі. Зовнішній вигляд газоаналізатора подано на рис. 11.1.

Межі вимірювань: від 0 до 6 % (за об’ємом). Дія приладу ґрунтується на вимірюванні зміщення інтерференційної картини, що відбувається внаслідок зміни складу досліджуваного повітря, яке знаходиться на шляху одного з пучків світла, здатних інтерферувати. Величина зміщення пропорційна різниці між показниками заломлення світла досліджуваної газової суміші й атмосферного повітря.

Рис. 11.1

Інтерферометр ШИ-11:

1 — штуцер для всмоктування повітря; 2 — розподільний кран; З — окуляр; 4 — штуцер із фільтром; 5 — гвинт для зміщення інтерференційної картини; 6 — кнопка контролю, 7 — кнопка вимірювання; 9 — кришка відсіку з поглинальним патроном

4.2. Підготовка приладу до роботи

Перевірити герметичність газової лінії приладу. Для цього гумову трубку груші надіти на штуцер 4, закрити штуцер 1 гумовим ковпаком і стиснути грушу. Якщо газова лінія герметична, то груша при відпусканні не випрямляється. У такій само послідовності перевіряють і забірник проб повітря.

Зняти кришку відсіку поглинального патрона 9; із штуцера поглинального патрона зняти гумовий ковпак, замість нього надіти гумову трубку, яку з’єднати з випускним штуцером гумової груші; трубку гумової груші надіти на штуцер 4 і зробити 5-6 стискань груші; закрити штуцер поглинального патрона гумовим ковпаком.

Увімкнути лампу й домогтися при спостереженні в окуляр чіткого зображення інтерференційної картини та шкали.

Продути повітряну й газову лінії чистим повітрям. Для цього встановити інтерференційну картину в нульове положення, натиснути кнопки 6 і 7 одночасно й, обертаючи гвинт 5, досягти збігання лівої чорної смуги інтерференційної картини з нульовою поділкою шкали.

4.3. Порядок проведення вимірювань. Для визначення вмісту вуглекислого газу в повітрі необхідно спочатку визначити концентрацію метану. Для цього розподільний кран ставлять у положення СН4. Стиснення гумової груші призводить до продування проби повітря через прилад. Якщо в повітрі є метан, то інтерференційна картина зміщується вправо впродовж шкали. За цим зміщенням відраховують кількість поділок, що відповідають вмісту метану в повітрі (у %).

Розподільний кран ставлять у положення С02, прокачують повітря та проводять відлік за шкалою. Це і є сумарне значення вмісту в повітрі метану й вуглекислого газу. Вміст вуглекислого газу дорівнює різниці останнього й першого результатів.

Завдання до виконання роботи

    1. Опрацювати теоретичні відомості лабораторно-практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

    2. Визначити вміст вуглекислого газу в повітрі (дослід повторити З рази і знайти середнє значення), порівняти отримані результати з нормативними вимогами.

    3. Результати вимірювань оформити у вигляді табл. 11.2 і зробити висновок.

    4. Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря шкідливими речовинами, та структурно-логічну схему її вивчення.

Таблиця 11.2

Результати дослідження газового складу атмосферного повітря

№ досліду

сн4

со2

1

2

3

Середнє значення

Контрольні питання

    1. Як впливають шкідливі речовини на організм людини?

    2. Які параметри навколишнього середовища підсилюють негативну дію шкідливих речовин?

    3. Якими методами можна виявити шкідливі речовини й проконт­ролювати їхню концентрацію у повітрі?

    4. У чому полягає принцип нормування шкідливих речовин?

    5. Вкажіть класи небезпечності шкідливих речовин й охарактеризуйте методи їхньої реєстрації.

    6. Які речовини належать до сильнодіючих отруйних?

    7. Користуючись табл. 10.1, назвіть найнебезпечніші речовини.

    8. Яка концентрація вмісту вуглекислого газу в закладах освіти є безпечною?

    9. Наведіть приклади шкідливих речовин, які мають канцерогенну і мутагенну дію.

    1. Якими методами перевіряють рівень запиленості приміщень? На чому вони ґрунтуються?

    2. Яка доза вважається максимальною разовою дозою отруєн­ня шкідливою речовиною? Яка – максимальною середньо­добовою?

    3. Як визначити вміст вуглекислого газу за допомогою інтерферо­метра ШИ-11

    4. Чому дорівнює ціна поділки на шкалі приладу?

    5. Які існують джерела забруднення повітря у закладах освіти? Які заходи вживаються для зменшення вмісту вуглекислого га­зу впродовж дня?

    6. Які особливості долікарської допомоги при отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами?