Фінансові аспекти діяльності фпг.

Необхідність об'єднання фінансових та інших активів ставить перед ФПГ низку питань в області фінансової звітності. Високий ступінь об'єднання активів учасників аж до їх злиття в кінцевому підсумку призведе до того, що консолідований баланс групи буде повністю включати в себе баланси всіх її учасників. Будь-який учасник ФПГ повинен вести окремий від ФПГ баланс щодо частини власних ресурсів, використовуваних поза діяльності ФПГ. Визначення принципів ведення консолідованого балансу може мати вирішальне значення для всієї фінансової організації діяльності ФПГ, оскільки без консолідації балансу неможливе визнання учасників ФПГ консолідованою групою платників податків, що відкриває значні можливості щодо вільного маневрування власними ресурсами і зниження собівартості кінцевого продукту.

Зведений баланс дозволяє вести централізований облік однорідних груп витрат і підсилити фінансовий контроль за використанням фінансових ресурсів, що разом із взаємозаліком неплатежів дає можливість уникнути їх неефективного витрачання.

Статус ФПГ як консолідованого платника податків може виявитися дієвим інструментом управління фінансами. Його послідовне використання дозволяє планувати собівартість виробництва. Статус консолідованого платника податків дозволяє центральної компанії ФПГ вільно розподіляти власні і залучені ресурси всередині групи. Ця свобода переміщення ресурсів виражається в тому, що розподіл коштів в рамках групи може відбуватися між формально різними юридичними особами. Таке переміщення коштів не повинно супроводжуватися відповідними вилученнями податків до бюджету. Право ведення консолідованого балансу надає центральної компанії безперешкодно з точки зору податкового законодавства розподіляти фінансові ресурси між учасниками ФПГ. Це, в свою чергу, дає можливість говорити про центральну компанії як про інститут формування і розподілу фінансових ресурсів всередині ФПГ і як про інвестиційний інститут.

2.3. Економічний зміст капіталу, доходів, грошових фондів і грошових коштів підприємства

Капітал є самозростаючою вартістю, тобто вартість, інвестована в виробництво з метою отримання прибутку.

Капітал забезпечує відтворення нової вартості, створеної в процесі діяльності організації.

Капітал є основним фактором виробництва. Як джерело засобів капітал знаходить своє відображення в пасиві балансу і ділиться на власний і позиковий; в залежності від джерела коштів капітал ділиться на основний і оборотний капітал. Основний капітал інвестується у необоротні активи, а оборотний капітал авансується в оборотні активи, тобто капітал виступає як сукупність засобів виробництва, що відбивається в активі балансу.

Власний капітал - сукупність коштів, що належать господарям підприємства на правах власності.

Власний капітал ділиться на дві частини:

1) інвестована частина, яка включає в себе статутний і додатковий капітал;

2) накопичена частина, яка виникає в результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток минулих років і звітного періоду). Чим більше в структурі капітал припадає на власний капітал, тим більше стійким вважається підприємство. Співвідношення власного і позикового капіталу визначається індивідуально по кожному підприємству, тобто вирішується завдання оптимізації раціональної структури капіталу на основі наступних критеріїв:

1) Максимізація приросту рентабельності власного капіталу (ефект фінансового важеля);

2) Мінімізація середньозваженої вартості капіталу;

3) Мінімізація фінансового ризику.

Доходи і витрати організації. Доходи організації формуються на підставі ПБУ 9/99 «Доходи організації». Доходами організації визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів і погашення зобов'язань, що призводять до збільшення капіталу цієї організації, за винятком внесків учасників.

Під майбутніми економічними вигодами слід розуміти потенційні можливості майна прямо або побічно сприяти притоку грошових коштів та їх еквівалентів в організацію. При цьому вважається, що об'єкт майна принесе в майбутньому економічні вигоди, якщо він може бути:

 використаний відокремлено або в поєднанні з іншим об'єктом при виробництві продукції, робіт, послуг, призначених для продажу.

 обміняний на інший об'єкт майна;

 використаний на погашення кредиторської заборгованості;

 розподілений між власниками організації.

Доходи організації за обліковим ознакою поділяються:

1. Доходи від звичайних видів діяльності: виручка від продажу продукції, товарів, а також грошові надходження, пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг.