- •Об’єкт соціальної екології
- •Основні та неосновні закони се
- •Універсально-предметний характер людської діяльності
- •Єдність людини і природи
- •Проблема відчудження людини від природи
- •Проблема періодизації відносин людини і природи
- •Поняття біосфера
- •Розвиток Вернадським теорії біосфери ( - організованість, стабільність)
- •Основні закономірності розвитку біосфери
- •Екологічні кризи: сутність і типологія
- •Поняття ноосфера. 17. Вернадський . Теорія ноосфери.
- •Специфіка процесів матеріального та енергетичного обміну
- •Праця як основний спосіб взаємодії суспільства та природи
- •Знаряддя праці як соціоприродний продукт
- •Співвідношення праці та діяльності
- •Соціально-екологічний зміст нтр
- •Поняття технологія
- •Технологічні революції та їх вплив на характер взаємодії природи і суспільства
- •Універсальність технологічного способу виробництва
- •Поняття модель. Види моделей
- •Метод моделювання, основні види моделювання
- •Основні принципи соціально-екологічного моделювання
- •Основні завдання соціально-екологічного моделювання
- •Поняття прогнозу, науковий прогноз
- •36. Основні завдання та мета соціально-екологічного прогнозування
- •Метод соціально-екологічного прогнозування
- •Забезпечення достовірності соціально-екологічних прогнозів
- •Екологічне знання
- •Соціально-екологічна свідомість
- •Предмет відображення соціально-екологічної свідомості
- •Структура соціально-екологічної свідомості
- •Екологічна свідомість епохи
- •Основні функції соціально-екологічної свідомості
- •Особливості соціально-екологічної культури
- •Функції соціально-екологічної культури
- •Культурні норми освоєння природи
- •Соціально-екологічне виховання
- •Соціально-екологічні цінності
- •Соціально-екологічний імператив
- •Основні напрямки оптимізації системи „суспільство-природа”
- •Гармонізація системи „суспільство-природа”
- •Соціально-екологічна політика
- •Об’єкт і суб’єкт соціально-екологічної політики
- •Основіні Інструменти здійснення соціально-екологічної політики
- •Еколого-правова відповідальність
- •Специфіка екологічного права
- •Предмет, методи, джерела екологічного права
- •Принципи і функції екологічного права
- •Система екологічного законодавства України
- •Екологічні права та обов’язки громадян України
- •Взаємодія суспільства та природи в первісному суспільстві
- •Ф.Бекон про підкорення природи
- •Питання взаємодії суспільства та природи у філософії французкого матеріалізму 18ст. (Руссо, Дідро, Гольбах)
- •Проблема співвідношення природи і культури у філософії Канта
- •Гегель про розпредмечування природи та опредмечування людської сутності
- •Розробка Марксом і Енгельсом філософських основ наукового аналізу проблем взаємодії суспільства та природи
- •Соціально-екологічні ідеї „економічно-філософських рукописів 1844р” Маркса
- •Періодизація взаємодії історії взаємодії суспільства та природи в роботі енгельса „походження сім’ї, приватної власності та держави
- •Соціоекологічні проблеми світоглядних концепціях російського комізму
- •Основні положення космічної філософії Ціолковського
- •Екописимістичнай напрямок в сучасній західній футурології
- •Екооптимістичний напрямок в сучасній західній футурології
- •Питання взаємодії суспільства та природи в дослідницьких програмах Римського Клубу
- •Соціально-екологічні аспекти теорії нульового зростання
- •Соціально-екологічні аспекти теорії обмеженого зростання
- •Радикальна течія сучасної західної се
- •Консервативний напрямок в сучасній се
- •Ліберальний напрямок в сучасній се
- •Теорія Коеволюції
Розвиток Вернадським теорії біосфери ( - організованість, стабільність)
В цілому ж життя можна визначити як безперервний процес обміну речовиною та енергією між організмом та оточуючим середовищем.
Вчені виділяють ряд основних особливостей живої речовини:
Здатність швидко займати (освоювати) весь вільний простір, заповнювати екологічні ніші, що звільнились.
Рух живої речовини є не лише пасивним, під впливом сил природних стихій - тяжіння, руху води, повітря і т.п., а й активним, наприклад, проти течії води, сили тяжіння, повітряних потоків).
Стійкість при житті та швидке розкладання після смерті зі збереженням при цьому високої фізико-хімічної активності.
Висока здатність пристосовуватись (адаптуватись) до різних умов.
Феноменально висока швидкість протікання реакцій, яка є на декілька порядків вищою, ніж у неживій речовині.
Висока швидкість відновлення живої речовини. За підрахунками вчених, загальна маса живої речовини, що пройшла через біосферу за час її існування, приблизно в 12 разів більша від маси всієї планети Земля.
Важливою особливістю біосфери є її стабільність.
В.І.Вернадський зазначав, що жива речовина, так як і біосфера, має свою особливу організованість і може бути розглянута як закономірно висловлювана функція біосфери. Організованість не є механізм, вона різко відрізняється від механізму тим, що безперервно знаходиться в становленні, в русі всіх її самих найдрібніших матеріальних та енергетичних частинок. Земна оболонка, біосфера, що охоплює всю земну кулю, має різко обособлені розміри; в значній мірі вона обумовлюється існуванням в ній живої речовини — заселена нею. Між її неживою частиною, неживими природними тілами і живою речовиною, що її населяє, йде безперервний матеріальний і енергетичний обмін, що матеріально виражається в русі атомів, який викликаний живою речовиною. Цей обмін в ході часу виражається рівновагою, що закономірно змінюється і прагне до стійкості. Жива речовина охоплює всю біосферу і біогенний потік атомів в значній мірі її створює. Саме так, невіддільно і нерозривно, біосфера на всьому протязі геологічного часу зв'язана з живою речовиною, що її заселяє.Організованість є однією з головних особливостей біосфери і ця особливість визначається способом існування живого природного тіла. Живе виступає в біосфері організатором потоків речовини та енергії, що прагнуть до замкненості за принципами циклічності. Біосфера не знає проблеми відходів — результат життєдіяльності одних організмів є основою для життєдіяльності інших.
Гомеостаз і Гомеорезис в біосфері
Стабільність біологічних структур виражає не просто їх незмінність, а виступає в формі динамічної стабільності, що являє собою діалектичну єдність стабільності і пластичності, причому остання - специфічна умова гомеостазу системи в цілому. Стабільність стану (гомеостаз) характеризується деякою рівновагою системи, стабільність процесу (гомеорезис) - порушенням рівноваги певної системи в певному напрямку. Рівновага виражає баланс сил, що намагаються вивести систему з рівноваги, і що намагаються зберегти її. Ісрархічність побудови біосфери забезпечує її виключну стабільність, а саморегуляція є її найважливішою закономірністю.
