Понятійний апарат

Економічна теорія — це фундаментальна (від лат. fimdamentum — основа) економічна наука, яка вивчає загальні закономірності господарського життя, основа економічних наук.

Визначення предмету економічної теорії - дослідження поведінки людей в процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг в світі рідкісних ресурсів.

Функції економічної теорії – практична (полягає в науковому обґрунтуванні економічної політики держави, виявлення принципів та раціонального господарювання);

Пізнавальна – розкриття суті економічних законів і категорій та форм їх прояву, притаманні їм внутрішні суперечності, механізм їх дії;

Метологічна – є вихідною основою, теоретичним фундаментомсистеми прикладних економічних дисциплін, а також економічних наук, що знаходяться на стику різноманітних галузей знання;

Виховна – формування світогляду людини.

Відтворення економічного життя відбувається на суспільному та індивідуальному рівні (підприємство, фірма, домашнє господарство), відповідно виокремлюють макро- і мікроекономіку.

Макроекономіка вивчає функціонування економіки в цілому. Об'єктами її аналізу є національний продукт, загальний рівень цін, інфляція, безробіття. Вона з'ясовує, скільки має бути грошей у каналах обігу країни, чому окремі країни перебувають у кризовому стані, а інші — динамічно розвиваються.

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих суб'єктів економіки, діяльність фірм та механізм мотивації праці, аналізує ціни на окремі товари, витрати на виготовлення певного товару.

Методи, методологія науки (від гр. melhodos — шлях пізнання, теорія,вчення і logos — слово, вчення) — це засоби, прийоми, інструменти пізнання . З одного боку, методи — це результат пізнання, узагальнення відкритих законів, а з другого — засіб подальшого пізнання, що Ґрунтується на вже існуючих поняттях і законах.

Наукова абстракція як метод поглибленого пізнання дійсності ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.

Метод системного аналізу, або системний підхід. Ринкова економіка — це певна цілісність, в якій реалізується взаємозв'язок елементів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілісність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й зв'язками між ними.

Системний підхід в економічній теорії означає комплексне вивчення внутрішніх структурно-функціональних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Пізнання цих зв'язків дає змогу виявити складні процеси розвитку виробничих відносин, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ.

Метод аналізу і синтезу. Аналіз — це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез — це об'єднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле синтезу допомагає глибше пізнати сутність цілого. Таким чином, системний підхід неможливий без органічної єдності аналізу і синтезу.

Поєднання кількісного та якісного аналізу дає теоретичне підґрунтя для створення нового підходу до темпів і пропорцій розвитку господарства, постановки конкретних практичних завдань розвитку економіки, передбачає виявлення якісної характеристики процесу і виокремлення тих його сторін, елементів, що можуть бути виміряні кількісно, вивчення динаміки процесу, виявлення чинників, які виливають на зв'язки елементів у цій системі.