Артроскопія як метод діагностики
Артроскопія - мініінвазивна хірургічна маніпуляція, що проводиться з діагностичною та лікувальною метою при захворюваннях суглобів. Виконується дана маніпуляція за допомогою артроскопу [10].
Щоб оглянути порожнину суглоба, потрібно лише невеликий отвір, через який вводиться катетер з камерою і джерелом світла. Камера збільшує зображення в 40-60 разів і дозволяє розглядати найдрібніші подробиці. Якщо будь-яка артротомія дає можливість хірургу вивчати суглоб тільки в зоні розрізу, та артроскопія допомагає без проблем оцінити стан всіх структур.
Процедура дозволяє уточнити, чи є в суглобі кров. Лікар може побачити патології синовіальної оболонки, виявити запалення і визначити, чим воно викликане, також можна дізнатися, чи є які-небудь мінеральні відкладення в суглобі. При багатьох захворюваннях (подагра, ревматизм, деякі інфекції) синовіальна оболонка змінюється характерним чином, що також допомагає діагностувати патологічні процеси.
Метод артроскопії дозволяє виявити в суглобі сторонні включення і освіти (фрагменти хряща і кістки, остеофіти), виявити спайки і рубці. Якщо у пацієнта пошкоджені меніски, то можна побачити місця розривів, оцінити пружність і щільність хряща. За допомогою артроскопії можна зрозуміти, в якому стані знаходяться зв'язки.
Фактично тільки артроскопія дає хірургу можливість найбільш повноцінним чином діагностувати всі пошкодження суглобів, оцінити функціональні особливості, взяти матеріал для гістологічного дослідження [11].
Артроскопія як хірургічне втручання
Одним з основних переваг методу є можливість відразу ж після діагностики провести операцію. Методика дозволяє усунути цілий ряд всіляких патологій плечового, ліктьового, колінного і гомілковостопного суглобів:
нестабільність;
вивихи і підвивихи;
переломи;
вільно рухомі тіла в суглобової порожнини;
травми зв'язок і сухожиль;
артрози;
контрактури і т.д.
Артроскопічні маніпуляції включають мозаїчну хондропластіку, накладення швів на меніск, видалення «суглобової миші», санацію суглобів. Артроскопічна операція будь-якої складності триває від 5 до 40 хвилин. Розрізи мінімальні, до 6 мм. Крім цього, після артроскопії пацієнт проводить у стаціонарі не більше 3 діб, а терміни реабілітації скорочуються (у порівнянні зі звичайним втручанням) майже в два рази. На рис. 4. зображена антроскопія колінного суглобу .
Рис. 4. Антроскопія колінного суглобу
Ендоскопія
Історія виникнення
Історичні корені створення ендоскопічних приладів йдуть в XIX ст. Родоначальницею цього класу медичних приладів стала Німеччина, де роботи лікаря з Франкфурта-на-Майні Філіпа Боцціні заклали основу сучасної ендоскопії. Він назвав свій інструмент,створений в 1805 р для дослідження каналів і порожнин людського тіла, світлопровідником (Lichtleiter) (рис. 5), застосувавши в ньому в якості джерела світла свічку [13].
Рис. 5. Перший ендоскоп
Однак, сконструйований ним апарат не знайшов практичного застосування і ніколи не використовувався для дослідження на людях. У той час не розуміли значення цього винаходу, а сам винахідник був покараний медичним факультетом міста Відня за «цікавість». Подальший розвиток ендоскопічної техніки пройшло такі основні етапи:
‑1825 р. П'єром Сегаласом з Страсбурга виготовлено уретро-міхурове дзеркало, що складається з довгої, полірованої всередині срібною трубки, у зовнішнього кінця якої поміщалося конічне дзеркало. Коротка срібна трубка, зачорнена всередині, проходила через центр круглого дзеркала, що виконує роль окуляра. Джерелом світла служили дві маленькі свічки, які містилися між круглим і конічним дзеркалами.
‑1853 р. Дезормо продемонстрував свій інструмент (рис. 6) в Паризькій медичній академії. У цей час ендоскоп був визнаний повсюдно як корисний діагностичний інструмент. Інструмент Дезормо складався з набору трубок різного діаметру, які вводилися в порожнину. Джерелом світла була спиртова лампа. Коротка трубка прикріплювалася в місці установки лампи на рівні полум'я. До цієї трубці під прямим кутом прикріплювалася друга трубка, несуча відбивач. Лампу встановлювали в вертикальному положенні, а система трубок і відбивач могли повертатися до горизонтального положення в залежності від мети дослідження. Кінець трубки, що ніс окуляр, брав промені світла, які прямували через лінзу-конденсор і відбивалися від досліджуваної поверхні.
Рис. 7. Цистоскоп Дезормо
‑ 1867 р Німецький стоматолог Юліус Брук запропонував як джерело освітлення використовувати платинову петлю, яка світиться при проходженні через неї електричного струму. Для оберігання тканини від термічного пошкодження через циліндр, який оточував платинову петлю що світиться, протікав постійний потік холодної води.
‑ 1876 р Макс Нітце запропонував прилад з джерелом світла, який міг бути введений в порожнину сечового міхура. Інструмент являв собою металевий катетер із загнутим кінцем. Освітлювач проводився всередині тубуса і складався з платинової петлі, укладеної в тонко оброблене гусяче перо. Нагріваючись петля охолоджувалася постійним потоком води. З допомогою Бенеке, оптика з Відня, була виготовлена система лінз, змонтована в трубці. Перший інструмент цього типу був виготовлений дрезденським майстром Діеке. Згодом робота була продовжена відомим віденським інструментальником Лейтером. В результаті цієї роботи створений інструмент, який мав назву «Цистоскоп Нітце – Лейтера».
‑1889 р. Буассо де Рошар запропонував інструмент, принцип дії якого покладений в основу сучасної цистоскопії. Джерело світла було винесено з порожнини сечового міхура, системи лінз для освітлення і спостереження стали роздільними.
‑1901 - 1910 рр. Лео Бургер модифікував лінзову систему цистоскопу, забезпечуючи пряме зображення і поліпшивши його якість. Маккарті запропонував пан-ендоскоп з панорамним оглядом, забезпечивши його передньою похилою лінзою.
‑ 1932р. Р. Шиндлер розробив конструкцію напівгнучкого лінзового гастроскопа, який представляв собою трубку довжиною 78 см, з гнучкою частиною довжини 24 см, 12 мм в діаметрі, що містить велику кількість короткофокусних лінз.
‑ 1956 р. Розроблено систему, що включає електронний спалах, дозволяє робити знімки ендоскопічних зображень високої якості.
‑ 1986 р. Поява ендоскопів.