- •Лабораторна робота 25. Оцінка фізичного розвитку. Аналіз індивідуальних карт учнів
- •Теоретичні відомості.
- •Групи фізичного розвитку школярів
- •Стан здоров’я школярів оцінюється за сукупністю 4-х критеріїв.
- •Виділяють 5 груп здоров’я:
- •Метод стандартів або середніх антропометричних даних
- •Стандарти фізичного розвитку учнів шкіл (за а. А.Мінхом)
- •Хід роботи
- •Завдання 2. Аналіз індивідуальних карт дитини
- •Теоретичні відомості
Виділяють 5 груп здоров’я:
I група — здорові люди з нормальним фізичним і психічним розвитком.
II группа — практично здорові люди та люди із функціональними відхиленнями після перенесення захворювань, здатні до частих гострих захворювань; люди з порушенням функцій органів зору середнього ступеня.
III група — люди із хронічними захворюваннями без змін функціональних систем; люди з фізичними вадами або з тимчасовою непрацездатністю після перенесеної травми.
IV група — люди із хронічними захворюваннями із значними порушеннями систем організму, не переносять фізичних навантажень.
V группа — інваліди I і II груп.
Розумова працездатність учнів проявляється у засвоєнні знань і практичних навичок, передбачених навчальними програмами, оцінюється за їх успішністю і перебуває у прямій залежності від стану здоров’я і фізичного розвитку дітей і підлітків. Під терміном “фізичний розвиток” розуміють комплекс функціонально-морфологічних властивостей організму, який визначає запас його фізичних сил. Фізичний розвиток зумовлений спадковими факторами (генотипом) та умовами життя і виховання (фенотипом). Заняття фізкультурою, прогулянки на свіжому повітрі, правильне харчування, активний відпочинок сприяють фізичному розвитку учнів. Для оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків необхідно визначити:
Соматоскопічні ознаки: стан шкірного покриву, слизових оболонок, підшкірного жирового шару, кістково-мязової системи, форми грудної клітки і хребта, ступінь статевого розвитку (за вторинними статевими ознаками).
Соматометричні ознаки: довжина тіла (зріст), маса тіла (вага), окружність грудної клітки.
Фізіометричні ознаки: життєва місткість легень, сила м’язів, кров’яний тиск, пульс.
Соматоскопія і соматометрія (антропометрія) є основними методами дослідження фізичного розвитку. Соматоскопія (зовнішній огляд) дозволяє визначити особливості постави і тілобудови, визначити стан опорно-рухового апарату. Постава – це звичайна поза людини, її манера руху. При правильній поставі голова і тулуб перебувають на одній вертикальній лінії, плечі розпрямлені, лопатки притиснені до грудної клітки, фізіологічні вигини хребта виражені, грудна клітка вигнута вперед (випукла), живіт втягнутий, ноги випрямлені в колінних і кульшових суглобах. Хребет має чотири вигини: дві випуклості вперед – шийний і поперековий (лордози) і дві випуклості назад (район грудини і крижово-куприковий – кіфози).
У нормі кривизни хребта виражені помірно. При порушенні постави вигини хребта можуть бути різко виражені або згладжені. Бокові викривлення хребта – (сколіози) – можуть негативно впливати на функції серцево-судинної і дихальної систем організму. Грудна клітка в нормі може бути циліндричною, конічною і сплющеною. Як результат різних захворювань можуть утворюватися патологічні форми грудної клітки (рахітна, ефізематозна) та інші. Форма живота залежить від стану м’язів черевної стінки і розвитку жирового шару. В нормі живіт людини симетричний і злегка виступає. Слабий розвиток м’язів черевної стінки може супроводжуватися відвислим животом. При добре розвинутих м’язах живіт трохи втягнутий.
Розрізняють нормальну і сплюснуту стопу. При огляді визначають конституційний тип тілобудови досліджуваного учня. Розрізняють такі типи тілобудови астенічний (поздовжні розміри переважають над поперечними, тобто ріст тіла в довжину і слабкість загального розвитку), гіперстенічний (переваги поперечних м’язів над поздовжніми, тобто відносно довгий тулуб і короткі кінцівки) і нормостенічний (пропорційні розміри кістково-м’язової системи).
Антропометрія (соматометрія) це вимірювання розмірів частин людського тіла. За антропометричними даними вивчається динаміка фізичного розвитку і дається оцінка розвитку школярів у різні періоди. При проведенні масових досліджень фізичного розвитку вивчаються основні антропометричні показники: зріст, вага, окружність грудної клітки. Оскільки в антропометрії використовуються прості вимірювальні засоби (ростомір, сантиметрова стрічка, вага), то виконувати відповідні виміри на учнях може кожен педагог. Педагог повинен вміти правильно використовувати у навчально-виховній роботі результати оцінки фізичного розвитку і стану здоров’я. Оцінити фізичний розвиток дітей і підлітків можна за допомогою таких методів:
а) метод стандартів (одержані результати порівняти із даними, наведеними в таблицях, з урахуванням віку і статі дітей);
б) метод індексів (пропорційність розвитку), при цьому визначають функціональні показники: життєву місткість легень, силу м'язів тощо.
Стандарти фізичного розвитку учнів шкіл
