- •Тема: Умовивід
- •1) Умовивід як форма мислення. Види умовиводів.
- •Перетворення судження
- •Обернення судження
- •Протиставлення предикатові
- •3. Простий категоричний силогізм. Правила силогізму
- •Правила термінів і засновків силогізму
- •Правила засновків силогізму
- •1. Більший засновок є загальним судженням (а, або е).
- •2. Менший засновок є стверджувальним судженням (а, або і).
- •1. Більший засновок — загальне судження (а, е).
- •2. Один із засновків - заперечне судження (е, о).
- •Фігури та модуси силогізму
- •1. Менший засновок - стверджувальне судження (а, і).
- •2. Висновок — часткове судження (і, о).
- •1. Якщо більший засновок стверджувальне судження (а, і), то менший засновок повинен бути загальним судженням (а, е).
- •2. Якщо один із засновків заперечне судження (е), то більший засновок повинен бути загальним судженням (а, е).
- •4) Умовиводи логіки висловлювань
- •Умовні умовиводи Суто умовні умовиводи
- •Умовно-категоричний умовивід
- •1. Modus ponens або «стверджувальний модус».
- •2. «Modus tollens, або «заперечувальний модус».
- •Суто розділові
- •Умовно-розділові умовиводи.
Перетворення судження
Перетворення судження - це безпосередній умовивід, у якому з вихідного судження (засновку) виводиться рівнозначне нове судження (висновок), але протилежної якості. Обидва судження мають однаковий зміст. Кількість судження тут не змінюється.
Перетворення будуються:
І) шляхом введення подвійного заперечення, яке ставиться перед зв'язкою і перед предикатом: S є Р – S не є не-Р
Усі психологи вивчають логіку. – Жоден психолог не належить до тих, хто не вивчає логіки.
2) заперечення переноситься від зв'язки до предикату:
S не є Р – S є не-Р
Деякі психологи не є успішними. – Деякі підприємства є не-успішними
Перетворенню підлягають всі 4 види суджень: А, Е, І, О.
1. Загальностверджувальне судження А при перетворенні переходить у загальнозаперечне судження Е.
(Усі S є Р – Жодне S не є не-Р)
Усі студенти люблять халяву. – Жоден із студентів не належить до тих, хто не любить халяву.
2. Частковостверджувальне судження І при перетворенні переходить у частковозаперечне судження О.
Деякі S є Р – Деякі S не є не-Р
Деякі S є не-Р – Деякі S не є Р
Наприклад, Деякі дівчата люблять короткі спідниці – Деякі дівчата не є такими, що не люблять танцювати
3. Загальнозаперечне судження Е при перетворенні переходить у загальностверджувальне судження А.
Жодне S не є Р – Усі S є не-Р
Жодне S не є не-Р – Усі в є Р
Наприклад, Жодна жінка не вміє довго мовчати – Всі жінки є такими, що не вміють довго мочати
4. Частковозаперечне судження О при перетворенні переходить у частковостверджувальне судження І.
Деякі S не є Р – Деякі S є не-Р
Деякі S не є не-Р – Деякі S є Р
Деякі міліціонери не є чесними – Деякі міліціонери є нечесними
Перетворення – найпростіша форма утворення безпосереднього умовиводу У висновковому судженні розуміється те ж відношення між поняттями, що й у вихідному судженні. Але перетворене судження є категоричнішим, думка в ньому виражена настільки визначено й однозначно, що тлумачити її інакше просто неможливо.
Перетворення дає змог у чіткіше підкреслити сумісність чи несумісність предмета і властивості. Так, під час перетворення ствердного судження у вихідному судженні предмет мислиться як такий, що має певну властивість, а у висновковому судженні йдеться про те, що предмет не може не мати такої властивості.
Обернення судження
Обернення судження (конверсія) – це безпосередній умовивід, у висновку якого суб'єктом стає предикат засновку, а предикатом – суб'єкт засновку.
Наприклад, всі люди є живими істотами – отже деякі живі істоти є людьми.
Під час обернення якість судження не змінюється: якщо вихідне судження є ствердним, то й висновок буде ствердним, якщо ж вихідне судження заперечне, то й висновок буде заперечним. Кількість судження може змінюватися, але може залишатися тією ж.
Залежно від того , змінюється чи не змінюється кількість судження, розрізняють два види обернення: просте, або чисте, обернення та обернення з обмеженням.
1) без обмеження (просте, чисте) - вид обернення, при якому кількість судження не змінюється. Утворюється тоді, коли і суб'єкт, і предикат вихідного судження є одночасно або розподіленими, або одночасно нерозподіленими.
Наприклад: Деякі вчителі є фізиками. (S-, Р-) — Деякі фізики є вчителями.
Усі квадрати є рівносторонніми прямокутниками. (S +, Р+) — Усі рівносторонні прямокутники є квадратами.
2) обернення з обмеженням – це вид обернення, при якому змінюється кількість судження. Воно здійснюється, коли у вихідному судженні один із термінів (суб'єкт або предикат) є розподіленим, а другий – нерозподіленим.
Наприклад: Усі студенти люблять відпочивати. (S +, Р-) — Дехто з тих, хто любить відпочивати, є студентами.
Деякі жінки є відьмами. (S -, Р+) — Усі відьми є жінками.
Розглянемо обернення всіх видів суджень А, Е, І, О.
Загальноствердні судження обертаються подвійно: з обмеженням і без обмеження.
Наприклад: Всі люди є Хомо Сапієнс. (S +, Р+) – Всі Хомо Сапієнс є людьми
(Усі S є Р – Усі Р є S)
Всі студенти нашої групи є відмінниками – Деякі відмінники є студентами нашої групи (Усі S є Р – Деякі Р є S)
Частковостверджувальні судження теж обертаються з обмеженням і без обмеження.
Наприклад, деякі студенти є фізиками – деякі фізики є студентами (S-, Р-)
(Деякі S є Р – Деякі Р є S)
Деякі спортсмени є олімпійськими чемпіонами (S-, Р+) - Усі олімпійські чемпіони є спортсменами. (Деякі S є Р – Всі Р є S)
Загальнозаперечні судження завжди обертаються без обмеження , оскільки предикат у них розподілений. Наприклад: Жоден вчитель не повинен мати психічних захворювань – Жоден психічно хворий не може бути вчителем. (Усі S не є Р – Усі Р не є S)
Частковозаперечні судження оберненню не підлягають, бо, як правило, не дають істинних висновків (хоча інколи можуть і давати)
Наприклад: Деякі люди не є лікарями. – Деякі лікарі не є людьми (???).
