- •Цілеспрямована інноваційна діяльність.
- •7 Джерел вимагають окремого аналізу. Перше джерело: непередбачуване.
- •Джерело: Демографічні фактори
- •Джерело: зміни у сприйнятті.
- •Джерело: нові знання
- •1. Разработка стратегии непрерывных инноваций
- •2. Поиски возможностей и идей, их оценка
- •3. Продуктовое решение
- •4 .Разработка прототипа
- •5. Подготовка к производству
- •6. Внедрение
- •Тема 3. Організація інноваційного процесу.
- •1. Инновационный менеджмент
- •1.1. Подготовка и проведение нововведений - часть работы менеджера
- •1.2. Инструменты инновационного менеджмента
- •Тема 4. Венчурне підприємництво.
- •История
- •Развитие Кремниевой (силиконовой) долины
- •Спады и подъемы 80-х
- •Бум Интернет компаний
- •Объекты инвестиций
- •Оплата труда
- •Мобилизация венчурного капитала
- •Альтернативы венчурному капиталу
7 Джерел вимагають окремого аналізу. Перше джерело: непередбачуване.
Непередбачуваний успіх.
Жодне інше джерело не дає більше можливостей для успішної діяльності, ніж неочікуваний успіх. Саме при неочікуваному успіху інноваційні можливості, ризики найменші. Його використання має найменші труднощі у той же час неочікуваний успіх часто ігнорують, або ще гірше, керівництво активно його відкидає.
Однією з причин, через яку керівництву важко визнати неочікуваний успіх, полягає у тому, що всі ми схильні вірити в те, що якщо щось триває досить довго, значить це «нормально» і може тривати «вічно». Все, що вступає у протиріччя з тим, що ми вже звикли вважати звичайним порядком речей, відкидається як неправильне, нездорове і ненормальне.
Наприклад, одна швейцарська компанія є лідером у виробництві ветеринарних препаратів, хоча вона не розробила жодного з них. Компанії, які створили антибіотики для людей – відкидали можливість продажу їх для ветеринарних цілей, хоч попит був дуже високим. Швейцарці скористалась цим впертим небажанням працювати з ветеринарами.
Таким чином, неочікуваний успіх представляє собою не просто можливість для інновацій, він диктує їх необхідність. Він змушує поставити собі ряд питань:
Які базові зміни назрівають в організації бізнесу компанії? Що відбуваються з технологіями? З ринками?
Якщо вчасно замислитись над цими питаннями, неочікуваний успіх, більш ніж ймовірно, відкриє шлях до найбільш вигідних і найменш ризикових інноваційних можливостей.
Важливо потурбуватись про те, щоб неочікуваний успіх можна було легко помітити.
Керівництву слід розглядати неочікуваний успіх відповідаючи на питання: Які будуть наслідки, якщо ми ним скористаємося? Куди це приведе? Які кроки потрібно здійснити, щоб перетворити успіх на нову можливість? Що з ним робити?
Керівництво має виділяти на обговорення таких подій окремий час, і на когось має бути покладена відповідальність за аналіз неочікуваного успіху й розробку шляхів його використання.
Ми бачимо, що в останні роки навіть з’явилась нова посада у великих корпораціях – директор з розвитку .
Неочікуваний провал.
Від невдач, на відміну від успіху, відмовитись неможливо, й рідко буває так, що їх не помічають. Однак, на них рідко дивляться як на симптоми нових можливостей. Коли керівництво, особливо великих організацій, зустрічається з неочікуваною невдачею, воно, як правило, наполягає на необхідності нового вивчення даних та більш глибокого аналізу. Але як показує практика, така реакція є неправильною.
Неочікуваний провал вимагає, щоб керівництво залишило свої кабінети, подивилось навколо та прислухалось. Невдачу завжди слід розглядати як можливість для пошуку інноваційних шляхів. Тому до неї слід ставитись відповідально.
Також слід звертати увагу на неочікуваний успіх чи невдачу конкурента. До того, що відбувається, слід ставитись серйозно й розглядати це як можливість для інновації. Потрібно не просто «аналізувати», а ретельно у всьому розібратись.
Підприємцю часто навіть не потрібно розуміти, чому реалії змінились. Часто ми усвідомлюємо те, що відбувається, але не маємо жодного уявлення, чому так відбувається. Не дивлячись на це, можна успішно займатись інноваційною діяльністю.
Непередбачувана зовнішня подія.
Неочікувані успіх та неочікувана невдача у попередніх розділах ми розглядали як події, які відбуваються у межах окремої галузі. Однак у рівній мірі важливі зовнішні події, які не відображуються у звітах компанії. Часто вони більш важливі.
На початку 70-х рр.. компанія IBM займалась розробкою та продажем «мейнфреймів» - машин для вирішення складних виробничих задач. У той час на ринку з’явилось кілька фірм, які розпочали виробництво персональних комп’ютерів. У 1977р. – IBM створили дві конкуруючі групи-проектувальників персональних комп’ютерів. Це дозволило IBM у 1983р. стати світовим лідером с продажу персональних комп’ютерів.
Інший приклад. Коли в США почало розвиватись телебачення, вважали, що продаж книг буде різко скорочуватись, оскільки населення країни й так дуже мало читало. Але попит на книги почав зростати. Спостерігалось стрімке зростання мереж супермаркетів книг. Високий продаж книг відбувається й досі. Ніхто не знає, чому так відбувається.
Кожен з цих прикладів є справжньою інновацією. Умовою успіху при використанні неочікуваних зовнішніх подій є їх зв'язок зі знаннями та досвідом, накопиченому у минулому.
Часто, неочікувані зовнішні події є джерелом інноваційних можливостей, на реалізацію яких мають великі компанії, при мінімальному ризику. Успіх залежить від здатності у короткий термін мобілізувати значні ресурси на досягнення мети (як IBM).
Отже, можливості навколо нас, й вони з’являються часто. Потрібно, щоб організація знаходилась у пошуках інноваційних можливостей, була готовою до них. Потрібно управляти компанією так, щоб цими можливостями можна було скористатись.
Джерело інноваційних можливостей – невідповідність.
Невідповідність, це дисонанс між тим, що є насправді, і тим, що «має бути», чи між тим, що насправді є, і тим, що, як усі вважають, існує. Все ж таки невідповідність є можливістю для інновації. Невідповідності, як правило, не можна побачити у звітах, цифрах, які отримує керівництво.
По своїй природі вони якісні, а не кількісні. Зміни, які лежать в основі невідповідності, – це зміни всередині галузі, ринку, процесу. Таким чином, для людей, що працюють в галузі, на ринку, задіяних у процесі – невідповідність добре помітна, вона у них перед очима.
Існує кілька типів невідповідності:
Невідповідність економічних реалій галузі (чи сфери державного управління).
Невідповідність між реаліями й уявленнями про них (чи сфери державного управління).
Невідповідність між реальними та сприймаємими цінностями й очікуванням споживачів.
Внутрішні невідповідності в ритмі чи логіці процесу.
Невідповідність економічних реалій.
Якщо попит на товар чи послугу постійно зростає, економічні показники також повинні покращуватись. Низькі прибутки та непереконливі результати в такій галузі свідчать про невідповідальність економічних реалій. Взагалі такі невідповідності носять макрохарактер, мають відношення до галузі. Інноваційні можливості існують, але тільки для невеликого підприємства, яке зосередило свої зусилля на певному процесі чи послузі.
Часто підприємство – новатор, яке вирішило скористатись цією невідповідністю, може розраховувати на те, що пройде багато часу, перш ніж існуючі підприємства усвідомлять, що у них з’явився небезпечний конкурент. Так відбувається тому, що вони зайняті ліквідацією глибокого розриву між зростаючим попитом й поганим результатом, та не помічають, що хтось щось робить зовсім інакше (з великими прибутками). Невідповідність економічних реалій – сигнал до дії.
Наприклад, державна медицина США, Великобританії, України не може надавати певні якісні послуги населенню. Це призвело до появи приватних медичних закладів, центрів, кабінетів, страхової медицини.
Люди, які працюють в цих галузях чи організації, знають про існування значних недоліків. Однак вони ігнорують їх, оскільки змушені займатись дрібницями: покращення одного, боротьба з іншим, ліквідацією наслідків третього. Вони, як правило, навіть не помічають нововведень, поки ті не стануть настільки значними, що вриваються в галузь чи організацію, і до того часу вони є незворотними.
Невідповідність між реальними та сприймаємими цінностями й очікуванням споживачів.
Колись один із керівників великих японських компаній заявив на зустрічі у США, що Японія дуже бідна, щоб купувати телевізори малозабезпеченими сім’ями. Однак він не міг уявити, що для споживачів, особливо бідних – телевізор не просто «річ», це доступ до нового світу, доступ, можливо, до абсолютно нового життя.
За невідповідністю між справжньою та уявленою реальністю завжди стоїть елемент інтелектуальної пихатості, догматизму. У той же час жоден покупець не сприймає себе купуючим те, що пропонує йому виробник чи постачальник. Їх очікування та цінності ніколи не співпадають. Колись голова компанії Bosh заявив: «Ми продаємо не перфоратори, а дірки у стінах». Купляючи крем для обличчя від зморшок – споживач купує «молодість», керуючись страхом постаріти.
Типовою реакцією виробника, який не розуміє дійсні очікування споживача, є вислови: «покупець нераціональний», «він не хоче платити за високу якість» і т.п.
Невідповідність у ритмі чи логіці процесу.
Одною з розповсюджених хірургічних операцій є видалення катаракти. Така операція була відпрацьованою до найменших деталей. Але лікарі боялись одного моменту, коли потрібно було робити надріз на судинах, створювалась небезпека кровотечі. Уільям Коннор – торговий представник фармацевтичної компанії, почав з того, що запитав хірургів, що створювало для них найбільші незручності. Фермент, який дозволяв уникнути кровотечі був відомим давно. Але він руйнувався через кілька годин після виготовлення, і тому його не вдавалось зберегти. Потрібен був консервант. На пошуці консерванту і зосередив сою увагу Коннор.
«Головною метою товару чи послуги є задоволення споживача». Якщо прийняти це за аксіому і керуватись невідповідністю у якості – це дасть гарні результати. Однак, існує одне важливе обмеження. Невідповідність звичайно помітна лише тим, хто працює у даній галузі. Стороння людина навряд чи зможе помітити, зрозуміти, яким чином отримати можливість скористатись невідповідністю.
Джерело інноваційних можливостей: нагальна потреба.
Нагальна потреба, на відміну від інших джерел нововведень, не з’являється в результаті події у зовнішньому середовищі. Вона починається з роботи, яку необхідно зробити. Вона орієнтована на задачу, а не на ситуацію. Вона доводить до досконалості процес, який вже існує, підміняє слабку ланку, перебудовує з урахуванням нових знать існуючий процес, який вже не відповідає вимогам часу.
Коли мова йде про нововведення, в основі яких лежить нагальна потреба, всім в організації вже відомо про його необхідність. У той же час звичайно ніхто нічого не робить. Однак, як тільки хтось пропонує нововведення, його відразу приймають як «звичайне», і невдовзі воно стає стандартом.
Наприклад, препарат Коннора. Фермент для удосконалення процесу операції по видаленню катаракти, був відомий давно. Нововведенням був консервант, що дозволив зберігати фермент. Без препарату Корннора жоден хірург не уявляє собі операцію.
Інший приклад, засновник Кодак Джон Істмен замінив важкі скляні пластини у фотоапараті на тонкий пластик для зменшення його ваги. Ця інновація дозволила посісти компанії Кодак лідерську позицію на ринку на довгі роки.
Інновація на основі нагальної потреби має відповідати 5 основним ознакам:
Самодостатній процес.
«Слабка» або відсутня ланка.
Чітке визначення мети.
Можливість сформувати чітку технічну задачу для необхідного вирішення.
Переконання, що «має бути кращий спосіб», тобто високе сприйняття.
Коли нагальна потреба з’ясована, її потрібно перевірити на відповідність вказаним 5 ознакам. Потім її слід перевірити на відповідність трьом критеріям:
Чи зрозуміло нам, що нам потрібно?
Чи доступні нам необхідні знання?
Підходить рішення, чи воно суперечить існуючим нормам й не відповідає цінностям тих, хто як планується, ним скористується?
Джерело інноваційних можливостей: структура ринку й галузі
Структура ринку чи галузі інколи залишається незмінною протягом багатьох років і здається абсолютно стабільною. Насправді структура ринку чи галузі – крихка конструкція. Один легкий поштовх – і все руйнується. Продовжувати вести бізнес по-старому – практично гарантія провалу. Прикладом може служити історія автомобільної промисловості. А саме такі компанії як BMW, Volvo, Rolls-Royce.
Можна виокремити чотири доволі точних індикатори майбутніх змін у структурі галузі. Найнадійніший – швидке зростання галузі. Коли галузь росте швидким темпом, то її структура скоро зміниться – максимум до того моменту, коли обсяги продажу подвояться. Існуючі методи роботи дають гарні результати, отже, ніхто не захоче нічого змінювати. У той же час, вони застарівають.
Дуже часто при зміні структури галузі чи ринку виробники, сьогоднішні лідери галузі ігнорують ті сегменти ринку, в яких відмічається найбільший приріст. Вони чіпляються за встановлений порядок, який вже застарів, і тільки вносять в діяльність підприємств безлад.
Нові можливості росту рідко знаходяться в гармонії з тими підходами, з якими підприємства галузі завжди підходили до ринку, організовували справу. У новатора в цій галузі є досить багато шансів, що його залишать у спокої. Протягом певного часу у галузі будуть зайняті обслуговування старих клієнтів старими методами. Вони не будуть приділяти новим малим конкурентам уваги, будуть дивитись на них зверхньо чи ігнорувати їх. Однак є одна важлива річ. Вкрай важливо зробити так, щоб нововведення в цій галузі було максимально простим і зрозумілим.
