3.2 Види організаційних структур закладів охорони здоров¢я

В менеджменті використовують 3 основні підходи до структуризації:

1. підхід - Функціональний поділ.

2. підхід - Поділ за видами медичної допомоги.

3. підхід - Поділ за розміщенням.

1. Функціональний поділ - підхід до структуризації та групування робіт, за функціями лікувально-профілактичних закладів, що потребують однакових або подібних видів діяльності. За рекомендаціями ВООЗ заклади поділяють на:

• Лікувально-відновлювальні (діагностика, лікування, медико-соціальна реабілітація, невідкладна медична допомога).

• Профілактичні (профілактика інфекційних захворювань, запобігання переходу гострого стану в хронічний, зниження захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, інвалідності).

• Навчальні (підготовка лікарів та медичних сестер, підвищення кваліфікації медичного персоналу)

• Науково-дослідницькі.

Перевагою функціонального підходу є полегшення координації діяльності; недоліком – медичний персонал зосереджується на вузькому колі діяльності.

2. Поділ за видами медичної допомоги - підхід до структуризації, що визначає групування або впорядкування видів діяльності навколо надання медичної допомоги з певних груп захворювань (або однієї лікарської спеціальності), вікової групи або місця надання медичної допомоги (амбулаторно-поліклінічні заклади або лікарні). Переваги такого поділу: всі види діяльності, що стосуються одного виду медичної допомоги, легше пов’язати та координувати; підвищується якість, швидкість і ефективність управління процесом надання медичної допомоги; легше проводити облік, підвищується відповідальність окремих структурних відділів. Недоліки цього підходу до структуризації: менеджери зосереджуються на власному продукті та можуть не бачити всю систему або навіть “конкурувати” з іншими структурними відділами; зростають адміністративні витрати, бо кожне відділення має мати своїх функціональних менеджерів.

3) Поділ за розміщенням – підхід до структуризації, що визначає групування діяльності на підставі певних географічних місцевостей чи особливостей регіонів: від континенту до декількох кварталів міста. Позитивним елементом такого підходу є те, що організація легко реагує на специфіку споживання та зміні у зовнішньому середовищі діяльності закладу охорони здоров¢я в кожному регіоні. Недоліком підходу виступає те, що оскільки частини організації розкидані по різних місцевостях потрібен великий адміністративний персонал для координації діяльності.

Вибір організаційної структури управління завжди є сферою компетенції власників та вищого керівництва закладу охорони здоров¢я.

Організаційна структура управління визначає поділ праці та службових обов’язків між елементами (відділеннями та іншими підрозділами апарату управління) щодо підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень та надання медичної допомоги.

Типи організаційних структур управління по взаємодії підрозділів:

• лінійна,

• функціональна,

• лінійно-функціональна,

• дивізіональна (секційна),

• матрична (проект-менеджмент).