Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 8 А.П. в галузі торгівлі.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
125 Кб
Скачать
☆

2. Характеристика окремих видів адміністративних правопорушень у галузі торгівлі та підприємницької діяльності.

Дати юридичний аналіз усім адміністративним правопорушенням у галузі торгівлі та підприємницької діяльності в межах однієї лекції неможливо, тому охарактеризуємо деякі з них.

Ст.1602. Незаконна торгівельна діяльність - тобто здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів і виручених грошей.

Торгова діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку, що може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, що не обмежені в правоздатності чи дієздатності в законодавчому порядку, а також юридичними особами усіх форм власності.

Торгова діяльність може здійснюватися в сферах роздрібної й оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій діяльності (суспільного харчування) (див.: «Порядок заняття торговою діяльністю і правила торгового обслуговування населення», затверджений Постановою КМ України від 08.02.95 р. № 108).

Право на здійснення торгової діяльності виникає в суб'єкта, що хазяює, після його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, при наявності в нього спеціального дозволу (ліцензії).

Не є торговою діяльністю, що вимагає державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності торгова діяльність осіб, що здійснюють її не систематично, тобто не більш чотирьох разів протягом календарного року (Декрет КМ України від 17.03.93 р. № 24 «Про податок на промисел» на основі придбаного одноразового патенту на торгівлю). Придбання такого патенту здійснюється шляхом подачі в податкову інспекцію за місцем проживання громадянином, що не має постійного місця проживання в Україні, – за місцем продажу товарів, декларації, у якій вказується, сумарна вартість товарів за ринковими цінами, які громадянин має намір продати. За одержання одноразового патенту сплачується податок на промисел у розмірі, визначеному Декретом від 17.03.93 р. Мінімальний термін дії одноразового патенту – три, максимум – сім календарних днів.

На громадян, що здійснюють продаж товарів без придбання одноразового патенту з порушенням терміну, чи з порушенням терміну його дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, Державною податковою службою накладаються адміністративні штрафи, розміри яких установлені ст. 6 Декрету від 17.03.93 р.

Предметом незаконної торгової діяльності є товари (речі, створені людською працею, здатні задовольнити потреби людини і, котрі мають мінову вартість), а також інші предмети, під якими варто розуміти ті з них, що охоплюються поняттям «товар», у відношенні яких можуть бути здійснені угоди по їх купівлі-продажу. Ними можуть бути і предмети, що відповідно до Постанови ВР від 26.01.93 р. “Про застосування ст..154, 1556 Кримінального кодексу України і ст..І602, 1681 КУпАП можуть визнаватися предметами спекуляції, зокрема, документи державних підприємств, організацій, що надають право на одержання визначеного майна, чи грошових сум, чи придбання матеріальних вигод (облігації, сертифікати і т.п.), на проїзд будь-яким транспортом, відвідування видовищних установ.

Об'єктом посягання є відносини у сфері організацій торгівлі.

Об'єктивна сторона незаконної торгівельної діяльності виражається в здійсненні угод купівлі-продажу чи товарів інших предметів з ухиленням від реєстрації у встановленому порядку. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, покупець – прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ГК) Тобто обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є:

  1. здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів (активні дії),

  2. ухилення від реєстрації в порядку, установленому законодавством (бездіяльність).

Відповідно до Постанови ВР від 26.01.93 р. «Про застосування статей 154, 1551 ККУ і статей 1602, 1081 КУпАП «під незаконною торговою діяльністю (ст.1665 ККУ і ст.1602 КУпАП) необхідно розуміти здійснення двох чи більш угод купівлі-продажу чи товарів яких-небудь інших предметів без дозволу відповідних установ з метою одержання неконтрольованого державою доходу. Незаконною торговою діяльністю визнається також здійснення без відповідної реєстрації однієї угоди купівлі-продажу, якщо її предметом є партія яких-небудь товарів і отриманий неконтрольований доход перевищує мінімальний розмір заробітної плати, установленими законодавством України і не перевищує семи не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Із суб'єктивної сторони проступок характеризується прямим наміром, корисливим мотивом і метою одержання неконтрольованого державою доходу.

Суб'єктом даного правопорушення може бути будь-як особа, що досягла 16 р. Ним може бути як приватна особа, що здійснює торгову діяльність без одержання відповідного дозволу, так і працівник комерційного підприємства, що під прикриттям підприємницької діяльності, без належного дозволу, здійснює торгівлю.

Ст.164. Порушення порядку заняття підприємницькою чи господарською діяльністю без державної реєстрації, заняття господарською діяльністю без ліцензії, якщо її одержання передбачене законом, – тягне накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини без такої.

Для заняття підприємницькою діяльністю фізичні і юридичні особи зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою КМ України від 25.05.98 р. № 740.

У відповідності до закону підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Ст.164 передбачається відповідальність за два самостійних склади правопорушення:

  1. Заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;

  2. Заняття господарською діяльністю без спеціального дозволу (ліцензії) таким видом підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню.