Розглянемо методи планування. Методи планування – це система прийомів для реалізації цілей, принципів, змісту планування в процесі взаємодії з керованим об`єктом.

Серед науковців немає єдиної думки щодо класифікації методів планування. Одні з них ототожнюють їх з методами управління, інші виділяють їх специфічні ознаки.

При розробці плану доцільно користуватися загальними методами управління такими як: організаційні, економічні, соціальні, методи примусу і переконання.

Організаційні - забезпечують вплив керування, педагогічну взаємодію в процесі розробки плану.

Економічні – вирішують питання морального і матеріального стимулювання, фінансове забезпечення планування.

Соціальні – слугують усвідомленню стану розвитку суспільства, місії загальної й середньої освіти, своєї організації, своїх завдань, свого самовираження; формують соціальну активність, стимулюють і регулюють розвиток, забезпечують сприятливий мікроклімат, «вирівнювання стосунків», забезпечують саморегуляцію.

Важлива роль в процесі планування належить методам примусу і переконання.

Методи примусу - це так звані фактори правового і законодавчого регулювання, починаючи з Конституції України і кінчаючи рішеннями місцевого рівня.

Методи переконання не забезпечені правовими документами. Це програми, концепції, проекти, соціальний аналіз тощо.

Як засвідчує практичний досвід, методи переконання дають більш вагомі результати в реалізації функції планування, ніж примусові.

Ряд науковців виділяє дві групи методів планування: - оперативну і стратегічну[14, 71].

До оперативної належать:

• методи послідовного опису подій (операцій),

• графічне планування,

• сітьове планування,

• календарне планування,

• матричне тощо.

До стратегічного відносяться:

• цільові проекти,

• програми розвитку,

• концепції,

• комплексно -цільові програми,

• програмні проекти тощо.

Роль елементів планування в процесі розробки й реалізації плану.

Елементи планування – складові, які забезпечують процес розробки плану і його виконання.

Ряд науковців виділяє п`ять елементів планування.

1. Результати – визначення цілей і задач.

2. Засоби – вибір політики (визначення правила способу дій) програм, процедур, які слугують досягненню цілей і виконанню задач.

3. Ресурси – люди, час, матеріали, їх кількість, а також можливості їх придбання і розподілу.

4. Втілення – побудова процедур прийняття рішень і способи їх організації для виконання.

5. Контроль – розробка методики передбачень і з`ясування помилок плана і його зривів, а також їх попередження або виправлення на безперервній основі.

2.Алгоритм розробки річного плану.

Дослідники проблеми планування ставлять акценти при розробці плану на визначенні показників конкретних кінцевих результатів за минулий рік як на базис прогнозу розвитку школи на новий рік.

Таким чином, прогнози і плани мають бути науково обгрунтованими, враховувати реальні ресурси і можливості, наслідки управлінських рішень.

Отже, вихідною у процесі планування є абстрактна генеральна мета сформульована на основі глибокого аналізу стану системи і декомпозована на цілі і підцілі.

Процес підготовки річного плану повинен мати виключно колективний характер. Забезпечення суб`єктно-суб`єктних стосунків в аналізі діяльності за попередній період, прогнозуванні, виборі заходів на новий період, структуруванні і розробці розділів плану забезпечують його життєздатність і виконуваність.

Для підготовки плану роботи школи створюються:

• творча ініціативна група;

• координаційна рада;

• експертна рада.

Функції творчої групи:

• розробка рекомендацій учасникам планування щодо аналізу діяльності за попередній відрізок часу, досягнення мети, вирішення завдань;

• визначення пріоритетних напрямів діяльності;

• розробка цільових установок до розділів плану;

• розробка рекомендацій до планування діяльності за визначеними напрямами;

• внесення необхідних змін до структури плану;

• підготовка плану.

Функції координаційної ради:

• координація діяльності учасників планування;

• координація розділів плану щодо змісту діяльності, термінів виконання запланованого, виконавців, узагальнення інформації, виведення її на рівні обговорення;

• координація річного плану з планом розвитку освіти в районі.

Функції експертної ради:

• експертна оцінка аналізу управлінської діяльності за попередній період;

• експертиза дотримання вимог до складання плану;

• експертна оцінка плану в цілому.

Роботою творчої групи, експертної та координаційної ради керує директор школи.

Існують різні підходи до визначення алгоритму планування діяльності, але більшість відповідає загальній моделі, яку можна представити так (А.М. Єрмола):

перший крок - визначення предмета планування. Спочатку треба відповісти на питання: що необхідно спланувати (усю діяльність, якийсь напрям, конкретну справу);

другий крок - визначення часового періоду: який період часу необхідно спланувати (більше року, півріччя, місяць тощо);

третій крок - структурування предмета планування. Те, що планується, необхідно розділити на можливі складові частини (виділити напрями, змістовні чи тематичні блоки, види діяльності, тобто уявити ідеальний образ планованого, потім відібрати потрібне й реальне);

четвертий крок - аналіз результатів діяльності колективу, підрозділу, закладу тощо. Структурування допоможе відповісти на питання: яка інформація, які знання необхідні, щоб спланувати роботу. На даному етапі необхідно визначити напрями аналізу й здійснити його;

п'ятий крок - узагальнення результатів аналізу. Це логічне попереднього кроку, у результаті якого повинен скластись образ діяльності, її особливостей, тобто визначається база даних - відправна точка для моделю­вання діяльності;

шостий крок - цілепокладання.- Саме під час цілепокладання здійснюється первинне прогнозування результатів;

сьомий крок - колективне планування, яке передбачає включення в процес спільного пошуку ідей, пропозицій усіх, хто причетний до планової діяльності;

восьмий крок - вибір засобів досягнення поставленої мсти, вирішення завдань, засобів відстеження й оцінки результатів. На даному сталі вибираються зміст, методи, технології, які дозволяють вирішувати поставлені завдання. Прогноз продовжується, результати уточнюються, конкретизуються, вибираються способи їх контролю й оцінки;

дев`ятий крок - розподіл подій у часі. Залежно під того, який відрізок часу планується, визначаються етани, періоди, дати; вибудовується логіка справ і подій;

десятий крок - оформлення плану.

Загальний алгоритм планування підходить для будь-якого виду діяль­ності, для будь-якого виду плану, для будь-якого відрізку часу.

В алгоритм планування роботи закладу освіти в умовах нової освітньої парадигми закладено результати розвитку, а не функціонування, що принципово змінює вектор дії прогнозування.

Звичайно, що якість плану залежить також і від раціональної методики його складання.

Методика - сукупність взаємопов`язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи.

Науковці перераховані кроки за Т.В. Ільїною об`єднають у декілька етапів планування.

Зокрема, Семенов В.П. зазначає, що методика обробки річного плану включає орієнтовно такі етапи:

1. Підготовчий етап: (вересень поточного року – квітень наступного)

• науково-теоретичне обгрунтування моделі плану (тезаурус законодавчих і нормативних документів грунтовних наукових праць і добірки періодики; накопичення методик експерту, діаграм, діагностик)

• вивчення досвіду планування в школах району, міста, області;

• системний аналітичний підхід в уточненні і визначенності структури

• комплектування творчих груп по розробці розділів плану.

Мета: створення оптимальних умов для творчої співпраці по накопиченню інформаційного матеріалу для забезпечення успішного планування.

На цьому етапі відбувається розподіл кадрів по групам, визначення їх обов’язків, делегування їм повноважень, встановлення зв’язку між підсистемами і забезпечення раціонального управління. Творчі групи як правило очолюють заступники директора з навчально-виховної роботи, іноді досвідчені майстри педагогічної справи – вчителі. Директор школи проводить з ними інструктаж по обліку та аналізу інформації.

У ході роботи аналізуються відкриті уроки, контрольні зрізи, експертизи та анкетування учнів, батьків, вчителів, громадських організацій з питань навчально-виховного процесу, моніторинги і т.п.

Проводиться відстеження і вивчення законодавчих документів про освіту (Укази Президента, Верховної ради та її президії, розпорядження та рішення кабінету міністрів України з питань освіти.

Окрему папку складають нормативні документи Міністерства освіти України та інших Міністерств, головних управлінь обласного і міського підпорядкувань, районних управлінь і відділів освіти, які необхідно врахувати при складанні планів. Це – положення, інструкції, накази, концепції, різні довідки з питань роботи школи.

Розглянемо коротко ці етапи. Головним завданням підготовчого періоду є збір, накопичення матеріалу про результати роботи школи. Директор школи на початку навчального року повинен визначити склад членів педколективу, який буде брати участь у розробці плану, У групу по складанню плану входять досвідчені вчителі, учні, батьки. Директор школи повинен провести з ними інструктаж по збору, накопиченню, обліку та аналізу інформації. Необхідний матеріал для планування слід концентрувати в одному місці. Не можуть бути папки або спеціально відведені місця у шафі. Зібрана інформація розподіляється по групах. Першу (і головну) групу складають матеріали внутрішкільного життя. До цієї групи ми відносимо аналізи відвіданих уроків, контрольних робіт, усного опитування учнів. Проведення та обробка даних анкетування вчителів, учнів, батьків з питань навчально-виховної роботи школи, бесід з учнями, класними керівниками, з керівниками учнівського комітету чи парламенту з метою з'ясування стану успішності і рівня вихованості учнів, їх розвитку.

Другу групу матеріалів складають нормативні документи Міністерства освіти України та інших Міністерств держави, обласного управління освіти, районних або міських відділів, які необхідно врахувати при складанні плану. Це - положення, інструкції, накази, концепції, різні довідки з питань вивчення роботи школи, рішення колегій міністерства, облуо, райво та міськво. Додатковим матеріалом можуть бути журнальні та газетні статті про передовий педагогічний досвід шкіл республіки, області, району, країн далекого і близького зарубіжжя.

Третю групу матеріалів складають законодавчі документи. До них слід віднести Укази Президента, Постанови Верховної ради та її Президії, розпорядження та рішення Кабінету міністрів України з питань освіти, Закони.

Окремі керівники шкіл на підготовчому етапі планування проводять анкетування вчителів та учнів.

II. На другому етапі директор школи (квітень-травень) знайомить членів комісії з результатами педагогічного аналізу, з накопиченими матеріалами. Разом з членами комісії формулюють основні цілі і завдання школи на новий навчальний рік. Складається план за розділами у відповідності до поставлених цілей і завдань. Директор школи постійно проводить консультації із членами комісії, надає їм допомогу, перевіряє узгодження розділів плану, проводить корегування. На цьому етапі в основному завершується робота над планом. Бажано було в цей час в школі мати план райво чи міськво, а також витяг із плану облуо. Готовий варіант плану директор школи обговорює перш за все із своїми заступниками, потім з усіма учасниками планування.

3. На третьому етапі (друга половина травня) з проектом плану слід ознайомити весь педагогічний колектив, актив учнів та батьків, членів Ради школи. Вислухавши їх зауваження, побажання та пропозиції, директор школи вносить корективи в розділи плану. Бажано віддрукувати декілька екземплярів проекту плану, дати їх групам учителів для ознайомлення і внесення змін, доповнень. Це підвищить ефективність обговорення. Ознайомлення з проектом плану всіх працівників школи дасть їм можливість ще до відпустки скласти свої індивідуальні плани малих колективів, груп вчителів.

4. На четвертому етапі (з квітня по 31 серпня) директор школи доробляє план, вносить остаточні доповнення, зміни в розділі річного плану, тут необхідно врахувати зміни, які відбулись за літо. Проект плану в остаточному вигляді обговорюється і затверджується на серпневій педагогічній раді. Прийнятий план підписує директор, скріплює печаткою школи, він є обов'язковим для виконання всіма педагогічними працівниками школи.

П'ятий етап розробки плану дає можливість керівникам і педагогам школи вносити в план вмотивовані зміни, доповнення. Робити це слід один раз в місяць чи чверть. Якщо зміни значні, то їх слід погодити з колективом.