3.6. Конкуренція кримінально-правових норм:

1) При кваліфікації злочинів, вчинених Буцаном, Паньком та Скориком, має місце конкуренція кримінально-правових норм (юридичних складів злочинів одного виду) з обтя­жуючими та (або) особливо обтяжуючими обставинами: конкурують між собою склади злочинів, передбачені ч.3 ст.185 та ч.5 ст.185 КК – при кваліфікації дій Пань­ка та Скорика у першому епізоді; ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК – при квалі­фікації дій Буцана у першому епізоді; ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.5 ст. 186 КК – при кваліфікації дій Буцана, Панька та Скорика у другому епізоді.

Вплив на кваліфікацію. У межах ФК суб'єктам інкримінується та частина відповідної статті Особливої частини КК, яка передбачає найбільш обтяжуючу обставину, а в ЮФО вказуються всі обтяжуючі обставини, причому ті з них, що визначили остаточну кваліфікацію на рівні ФК – зазначаються в кінці.

2) Своєрідна конкуренція виникає також при кваліфікації дій суб'єктів у другому епізоді, коли має місце так зване «перетворення» («переростання») крадіжки у грабіж. Відповідно до абзацу третього п.4 по­станови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 р. № 10 такі дії належить кваліфікувати лише як грабіж. Таким чином, використовуючи цей основний правозастосовний ар­гумент, можна обґрунтувати висновок, що зміна менш небезпечної форми викрадення майна на більш небезпечну не утворює сукупності злочинів, а пріоритет щодо остаточної кваліфікації має той юридич­ний склад злочину, який передбачає більш небезпечну форму ви­крадення майна. При цьому за змістом роз'яснення, що міститься в абзаці четвертому п.22 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України, кваліфікуючі ознаки (обтяжуючі обставини), які мали місце на по­чатковому етапі дій суб'єкта, інкримінуються йому при остаточній кваліфікації його дій (хоча з позицій теорії кримінального права за­пропонований Пленумом Верховного Суду підхід викликає серйозні сумніви).

Вплив на кваліфікацію: а) дії суб'єктів у другому епізоді кваліфікуються лише за відповідною частиною ст.186 КК; б) при кваліфікації їх дій суб'єктам інкримінуються кваліфікуючі ознаки «проникнення у житло» та «організованою групою», які мали місце на етапі вчинення таємного викрадення майна.

3) При кримінально-правовій оцінці придбання та зберігання Шумським майна, викраденого з квартири Марковського, вбачається конкуренція загальної (ч.1 ст.396 КК) та спеціальної (ст.198 КК) норм. В даному разі діє загальне правило при такому різновиді конкуренції – пріоритет щодо остаточної кваліфікації має спеціальна норма.

Впив на кваліфікацію: Дії Шумського кваліфікуються лише за ст.198 КК.

3.7. Множинність злочинів. У діях Буцана, Панька та Скорика вбачається множинність злочинів. При цьому в діях Буцана має місце рецидив злочинів, сукупність злочинів та повторність злочинів, а в діях Панька та Скорика - повторність та сукупність злочинів.

Вплив на кваліфікацію:

а) сукупність злочинів – особам інкримі­новано кілька різних юридичних складів злочинів, що відображено як у ФК, так і в ЮФО;

б) повторність злочинів – при кваліфікації дій суб'єктів за ч.5 ст.186 КК їм інкриміновано кваліфікуючу ознаку «повторно», що відображено лише в ЮФО (за правилами кваліфікації при конкуренції кваліфікованого та особли­во кваліфікованого складів злочину – див. підпункт 6 цього пункту);

в) рецидив злочинів – при кваліфікації дій Буцана за ч.5 ст.185 та за ч.5 ст.186 КК йому інкриміновано кваліфікуючу ознаку «повторно»; в межах цієї ознаки відповідно до п.1 примітки до ст.185 КК враховується не лише так звана «чиста повторність», а і рецидив тотожних та однорідних злочинів (ця ознака також відображена лише в ЮФО – див. підпункт 6 цього пункту ).

У діях Шумського множинності злочинів не вбачається.