2. Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо

.1 Поняття про технології розвитку критичного мислення

Технологія «Розвиток критичного мислення» розробл ена Міжнародною асоціацією читання університету Північної Айови і коледжів Хобарда і Вільяма Сміта. Автори програми - Чарльз Темпл, Джіні Стіл, Курт Мередіт. Ця технологія є системою стратегій і методичних прийомів, призначених для використання в різних предметних областях, видах і формах роботи. Вона дозволяє домагатися таких освітніх результатів як уміння працювати з збільшується і постійно оновлюється інформаційним потоком в різних областях знань; вміння висловлювати свої думки (усно і письмово) ясно, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих; вміння виробляти власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень; вміння вирішувати проблеми; здатність самостійно займатися своїм навчанням (академічна мобільність); вміння співпрацювати і працювати в групі; здатність вибудовувати конструктивні взаємини з іншими людьми.

В основі технології розвитку критичного мислення через читання та письмо лежить теорія осмисленого навчання Л.С. Виготського «... всяке роздум є результат внутрішнього спору, так, як якби людина повторював по відношенню до себе ті форми і способи поведінки, які він застосовував раніше до інших» [7]. А також ідеї Д. Дьюї, Ж. Піаже та Л.С. Виготського про творчу співпрацю учня і вчителя, про необхідність розвитку в учнях аналітично - творчого підходу до будь-якого матеріалу.

2.2 Обгрунтованість вибору технології розвитку критичного мислення при навчанні англійської мови

Уроки іноземної мови сприяють розвитку критичного мислення завдяки різноманітному матеріалу та інтерактивним підходам. Технологія розвитку критичного мислення через читання та письмо виділяється серед інноваційних педагогічних ідей вдалим поєднанням проблемності і продуктивності навчання з технологічністю уроку, ефективними методами і прийомами. Використовуючи цю технологію на уроках іноземної мови, вчитель розвиває особистість учня в першу чергу при безпосередньому навчанні іноземної мови, в результаті чого відбувається формування комунікативної компетенції, які забезпечують комфортні умови для пізнавальної діяльності та самовдосконалення. Критичне мислення тісно пов'язане з коммуникативностью, тому «Є мислення соціальне» (Д. Клустер), і не може функціонувати поза комунікативної ситуації. Комунікативність слід розуміти як встановлення соціальних контактів, «прилучення особистості до духовних цінностей інших народів - через особисте спілкування» (І.Л. Бім), читання і письмо [8].

Критичне мислення формується, насамперед, в дискусії, письмових роботах і активній роботі з текстами.

Учитель стимулює інтереси учня, розвиває у нього бажання практично використовувати іноземну мову, а так само вчитися, роблячи тим самим реальним досягнення успіху в оволодінні предметом.

2.3 Технологічні етапи

В основу технології покладено базовий дидактичний цикл, що складається з трьох етапів (стадій): Evocation (Виклик) - Realization of Meaning (Осмислення нової інформації) - Reflection (Роздум).

Кожна стадія має свої цілі і завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення та узагальнення набутих знань [4].

Перша стадія - «виклик», під час якої в учнів активізуються були раніше знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу.

Друга стадія - «осмислення» - змістовна, в ході якої і відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота, спрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відстежувати власне розуміння. При цьому поняття «текст» трактується дуже широко: це і письмовий текст, і мова викладача, і відеоматеріал.

Третя стадія - «рефлексія» - роздуми. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до тексту і фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням знову набутих знань.

Учитель, який працює в рамках технології РКМ, повинен добре усвідомлювати, що продуктивний його робота буде у випадку, якщо правильно обраний інформативний матеріал, який сприяє розвиткові критичного мислення і метод (окремий прийом, стратегія) заняття.

Стадія виклику

Відомо, що добре засвоюється та інформація, яка актуальна. Завдання вчителя на стадії виклику - стимулювати інтерес до нового знання через «витяг» вже відомого по темі і з'ясувати з'явилися питання. Виниклі питання викликають потреба у нових знаннях. Учні «згадують», що їм відомо з даного питання, систематизують ін формацію, задають питання, на які хочуть отримати відповіді і самі для себе формулюють мету: для чого я буду вивчати нову тему, що саме мені потрібно дізнатися, щоб відповісти на власне запитання. Етап виклику готує, налаштовує на ту інформацію і на той процес, які будуть розкриватися на наступних етапах заняття.

Завдання стадії виклику:

актуалізація наявних знань;

пробудження інтересу до отримання нової інформації;

постановка учнем власних цілей навчання цьому уроці і по даній темі.

У процесі реалізації стадії виклику важливо:

. Давати учням можливість висловлювати свою точку зору з приводу досліджуваної теми вільно, без остраху помилитися і бути виправленим учителем.

. Фіксувати всі висловлювання: кожне з них буде важливим для подальшої роботи. При цьому на даному етапі немає «правильних» і «неправильних» висловлювань.

. Сполучити індивідуальну і групову роботу: індивідуальна робота дозволить кожному учневі актуалізувати свої знання і досвід; групова - почути інші думки, викласти свою точку зору без ризику помилитися.

Учні, взаємодіючи один з одним, займаються постановкою проблеми, особистісно значущої для них. Це вимагає від учнів самостійного переносу знань, навичок і вмінь у новий контекст їх використання. В учнів розвивається креативна компетенція як показник комунікативного володіння іноземною мовою на певному рівні. При цьому в навчальному процесі створюється така ситуація, в которой вживання школярами іноземної мови є природним і вільним, таким, яким воно виступає в рідній мові.

Роль вчителя на цьому етапі роботи полягає в тому, щоб сприяти безконфліктному обміну думками в групах, фіксації та систематизації інформації, отриманої від школярів.

Стадія осмислення

У процесі реалізації смисловий стадії школярі вступають в контакт з новою інформацією.

Завдання стадії осмислення:

- отримання нової інформації (текст, фільм, лекція, матеріал параграфа;

осмислення нової інформації;

співвіднесення нової інформації з власними знаннями для створення нового розуміння;

підтримку активності, інтересу і інерції руху, створеної під час фази виклику.

На цій стадії учні самостійно продовжують активно конструювати цілі свого вчення. Постановка цілей у процесі знайомства з новою інформацією здійснюється при її накладенні на вже наявні знання. Робота ведеться індивідуально або в парах. У груповій роботі повинні бути присутніми два елементи - індивідуальний пошук та обмін ідеями, причому особистий пошук неодмінно передує обміну думками. Учні можуть знайти відповіді на раніше поставлені питання, вирішити виниклі на початковому етапі роботи труднощі. Разом з тим далеко не всі питання можуть бути дозволені. У цьому випадку вчителю важливо стимулювати учнів до постановки нових питань, пошуку відповідей через контекст тієї інформації, з якою школярі працюють.

Учитель на даному етапі:

1) може бути безпосереднім джерелом нової інформації, в цьому випадку його завдання полягає в її ясному і привабливому викладі.

2) відстежує ступінь активності роботи, уважності при читанні, якщо школярі працюють з текстом.

) пропонує для організації роботи з текстом різні прийоми для вдумливого читання і роздуми про прочитане.

Необхідно виділити тривалий час реалізації смисловий стадії, доцільно виділити час для другого прочитання. Це досить важливо, так як для того, щоб прояснити деякі питання, необхідно побачити текстову інформацію у різному контексті [4].

Стадія рефлексії

Слово «рефлексія» (англ. reflection - an idea or opinion or statement resulting from deep and carefulthought) є синонімом таким словам, як «зворотний зв'язок», «самооцінка і самоаналіз», «взаєморозуміння і взаємодія».

Роберт Бустрем в книзі «Розвиток творчого і критичного мислення» зазначає: «Рефлексія - особливий вид мислення ... Рефлексивне мислення значить фокусування вашої уваги. Воно означає ретельне зважування, оцінку і вибір ». У процесі рефлексії та інформація, яка була новою, стає присвоєної, перетворюється на власне знання. По суті, рефлексивний аналіз і оцінка пронизують всі етапи роботи. Однак рефлексія на фазах виклику і реалізації має інші форми і функції. На третій же фазі рефлексія процесу стає основною метою діяльності школярів та вчителя.

Завдання стадії рефлексії:

цілісн е осмислення, привласнення та узагальнення отриманої інформації;

вироблення власного ставлення до досліджуваного матеріалу, виявлення ще непізнаного - тим чи проблем для подальшої роботи («новий виклик»);

аналіз всього процесу вивчення матеріалу.

Рефлексивний аналіз спрямований на прояснення сенсу нового матеріалу, побудова подальшого маршруту навчання (це зрозуміло незрозуміло, про це потрібно дізнатися ще, з цього приводу краще задати питання і т.д.).

Але цей аналіз мало корисний, якщо він не звернений у:

словесну форму (діалог між учнем і вчителем, діалог між двома учнями, окремі репліки з боку різних учнів, повернення до ключових слів, вірним і невірним твердженнями, полілог у вигляді бесіди або обговорення, ігрові методи, круглий стіл) або

письмову форму (відповіді на питання, відкриті пропозиції, вибір із запропонованих варіантів, розстановка за ступенем важливості, згода незгоду з твердженнями, заповнення таблиць, графіків, діаграм, кластерів, написання сінквейна, есе, листи, твори).

Саме в процесі вербалізації той хаос думок, який був у свідомості в процесі самостійного осмислення, структурується, перетворюючись на нове знання.

На фазі рефлексії поєднання індивідуальної та групової роботи є найбільш доцільним. У процесі індивідуальної роботи учні, з одного боку, роблять відбір інформації, найбільш значущою для розуміння суті досліджуваної теми і реалізації поставлених раніше цілей. З іншого боку, вони виражають нові ідеї та інформацію власними словами, самостійно вибудовують причинно-наслідкові зв'язки. Учні пам'ятають найкраще те, що вони зрозуміли у власному контексті, висловлюючи це своїми власними словами.

Вирішуючи діалог на стадії рефлексії вчитель дає можливість побачити і розглянути різні варіанти думок на один і той же питання.

Важливо, щоб у процесі рефлексії учні самостійно могли оцінити свій шлях від подання до розуміння.

У процесі рефлексії вчитель оцінює результати роботи учнів. На першому і другому етапах роботи вчителю важливо утримуватися від оцінок вголос. Це не означає, що необхідно повністю утриматися від діагностики процесу. Але саме на заключному етапі роботи результати діагностики можуть бути озвучені. Особливість діагностики результативності роботи в режимі технології розвитку критичного мислення полягає в тому, що вчитель і учні можуть відстежити розвиток уявлень, ідей і практичного досвіду в динаміці, у міру роботи на стадіях виклику, осмислення змісту і рефлексії.

Окремо хочеться зупинитися на культурної рефлексії при вивченні іноземної мови. Для здійснення процесу культурного самовизначення особистості за допомогою іноземної мови, необхідно в міру вивчення матеріалу про культурах країн іноземної мови створити умови з тим, щоб кожен навчається зміг рефлексувати на свою власну культуру і на самого себе. Цим він буде визначати своє місце в спектрі досліджуваних культур, осягати загальнолюдські цінності, а також усвідомлювати свою роль і функцію в глобальних загальнолюдських процесах. Саме через культурну рефлексію учень зможе прийти до усвідомлення себе в якості культурно - історичного суб'єкта, суб'єкта діалогу культур з многогрупповой приналежністю.