2. Предмет злочину – це:

а) річ матеріального світу,енергія,тайна та ін., з певними властивостями котрих закон пов’язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину;

б) річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода безпосередньому об’єкту злочину;

в) конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини КК України;

г) річ матеріального світу, на яку поряд із безпосереднім об’єктом посягає конкретний злочин.

3. Структура суспільних відносин як об’єкта злочину:

а) суб’єкти (носії), соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об’єкт, суб’єкт, предмет суспільних відносин;

в) об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;

г) суб’єкт, суб’єктивна сторона, соціальний зв’язок між ними.

4. Значення предмета у складі конкретного злочину:

a) предмет є самостійним елементом складу злочину;

б) предмет є ознакою складу злочину, що існує поряд з об’єктом;

в) предмет є обов’язковою ознакою злочину;

г) предмет злочину завжди співпадає з предметом злочинного впливу.

5. Класифікація (види) об’єктів злочину:

a) загальний, видовий, родовий, типовий, безпосередній;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний, родовий, безпосередній;

г) обов’язковий, видовий, родовий, типовий.

Об’єктивна сторона злочину:

1. Суспільно небезпечний наслідок як ознака об’єктивної сторони – це:

а) вид і розмір шкоди, що заподіюється суб’єкту злочину;

б) негативні зміни у стані потерпілої особи;

в) заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

2. У кримінальному праві суспільно небезпечними наслідками визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки;

в) лише нематеріальні наслідки;

г) лише фізична шкода.

3. Об’єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки:

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є : діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: вина, мета, мотив.

4. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину:

а) це намір вчинити злочин;

б) це усвідомлений акт поведінки людини;

в) це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини;

г) це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене в диспозиції статті Особливої частини КК України, що є підставою кримінальної відповідальності.

5. Суспільно небезпечна дія як форма вчинення діяння:

а) це рух тіла, у тому числі рефлекторний рух тіла, що відбувається поза контролем свідомості;

б) це реакція організму на заподіяну злочином шкоду;

в) це активна або пасивна поведінка суб’єкта, яка з фізичної сторони може бути простою і складною;

г) це є активна, свідома, вольова, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта злочину, що має конкретний характер.

6. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, договору, родинних відносин, попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність реальної можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

7.Категория «Actus reus» в країнах англо-американської правової системи міститься:

а) в законодавстві;

б) в доктрині права;

в) в судовій практиці;

г) в доктрині та судовій практиці.

8. Видами бездіяльності у кримінальному праві Німеччини є:

а) закінчена та незакінчена;

б) усвідомлена та неусвідомлена;

в) кримінально-правова та кримінально-процесуальна;

г) не має поділу на види.

Суб’єкт злочину:

1. Оберіть серед наведених вірне визначення поняття “суб’єкт злочину” у кримінальному праві України:

a) це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

б) це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) це осудна особа, якій призначено покарання;

г) це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності.

2. Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину:

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

3. Спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві України:

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене в КК України;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України.

4. «Загальний» вік кримінальної відповідальності в Україні:

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

5. «Знижений» вік кримінальної відповідальності в Україні:

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися чотирнадцять років.

6. Вік кримінальної відповідальності за Законом 1969р. Англії:

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися десять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися тринадцять років.

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

7. «Знижений» вік кримінальної відповідальності у Франції:

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися тринадцять років.

8. Вік кримінальної відповідальності за Модельним КК США 1962р.:

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися тринадцять років.

9. «Знижений» вік кримінальної відповідальності у США є:

a) єдиний;

б) диференційований;

в) абсолютний;

г) відносний.

10. Особа до 14 років, за кримінальному праві Німеччини вважається:

а) необізнаною;

б) недієздатною;

в) неделіктоздатною;

г) неосудною.

11.Критерії встановлення в Україні «зниженого»віку кримінальної відповідальності:

a) здатність особи усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених у ч. 2 ст. 22 КК; їх розповсюдженість серед підлітків; підвищена суспільна небезпечність (тяжкість) більшості з цих злочинів;

б)підвищена суспільна небезпечність (тяжкість) всіх злочинів, перелічених у ч.2 ст. 22 КК;

в) здатність неповнолітнього усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених у ч. 2 ст. 22 КК, та його спроможність керувати своїми діями під час їх вчинення;

г) цей перелік довільно визначений законодавцем.

12. «Абсолютний» вік, з якого може наступати кримінальна відповідальность в Україні:

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися сімнадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

13. «Абсолютний» вік, з якого може наступати кримінальна відповідальность в Англії:

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися сімнадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

14. В якій країні вперше у 1899р. був створений суд по справам неповнолітніх:

а) Англія;

б) Німеччина;

в) США;

г) Франція.

15. Загальний принцип «ювенальної юстиції»:

а) надання особі медичної допомоги;

б) звільнення особи від покарання;

в) покарання особи;

г) виховання особи.

16. Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину:

a) це здатність особи під час вчинення злочину розуміти протиправність свого діяння;

б) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати своє діяння або керувати ним;

в) це здатність особи вчинити злочин і нести кримінальну відповідальність;

г) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

17. Значення осудності:

a) є обов’язковою підставою для призначення покарання;

б) є обов’язковою ознакою суб’єкта і передумовою вини;

в) є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину;

г) не має ніякого значення.

18. Неосудність особи за кримінальним правом України – це:

a) нездатність особи розуміти свої дії під час вчинення злочину;

б) нездатність особи передбачати суспільно небезпечні наслідки вчиненого діяння через наявну в неї психічну хворобу;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

г) нездатність особи розуміти характер вчиненого діяння внаслідок психічного розладу.

19. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною:

a) є обов’язковою підставою для встановлення юридичного критерію;

б) є передумовою вини особи;

в) є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

г) немає ніякого значення.

20. Значення юридичного критерію неосудності:

a) є єдиною підставою для визнання особи неосудною;

б) визначає дійсний зміст неосудності і межі чинності медичного критерію;

в) не має ніякого значення;

г) впливає на кримінальну відповідальність особи.

21. Наслідки визнання особи неосудною:

a) неосудна особа звільняється від покарання;

б) покарання, призначене неосудній особі, замінюється примусовими заходами медичного характеру;

в) неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності;

г) покарання неосудній особі призначається після її видужання.

22. Формула неосудності в Україні:

a) для визначення неосудності необхідно встановити всі ознаки медичного критерію і всі ознаки юридичного критерію;

б) єдиним визначальним критерієм є юридичний;

в) для визначення неосудності необхідно встановити хоча б одну ознаку медичного критерію і хоча б одну ознаку юридичного критерію;

г) єдиним визначальним критерієм є медичний.

23. В яких країнах для визначення неосудності достатньо лише встановлення медичного критерія:

а) Франція, Бельгія, Нідерланди, Данія;

б) Франція, Іспанія, Італія, Данія;

в) Італія, Данія, Норвегія, Швеція;

г) Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швеція.

24. Критерії неосудності за кримінальним правом Англії:

а) лише медичний;

б) медичний та психологічний (інтелектуальна ознака);

в) медичний та психологічний (інтелектуальна та вольова ознака);

г) лише психологічний.

25. При застосуванні правил Мак-Натена у США:

а) не має відображення психологічного критерія (вольової ознаки);

б) доказ свого психічного стану покладений на обвинуваченого;

в) достатньо встановлення медичного критерія;

г) не має ніяких особливостей у порівняння з англійським правом.

26. Наслідки визнання особи обмежена осудною:

а) вона підлягає звільненю від відповідальності;

б) покарання призначається не більше 1/2 максимуму його розміра;

в) покарання призначається не більше 2/3 максимуму його розміра;

г) покарання призначається при помʹякшуючих обставинах.

27. Юридична особа в кримінальному праві України:

a) визнається суб’єктом, відносно якого застосовуються кримінально-правові заходи;

б) визнається суб’єктом злочину;

в) визнається суб’єктом окремих видів злочину;

г) визнається суб’єктом злочину, але не підлягає кримінальній відповідальності.

28. Відносно юридичних осіб в кримінальному праві України може застосовуватися:

a) позбавлення прав, конфіскація майна, ліквідація;

б) позбавлення прав, штраф, конфіскація майна, ліквідація;

в) штраф, конфіскація майна, ліквідація;

г) штраф, конфіскація майна.

29. Відносно юридичних осіб в кримінальному праві США може застосовуватися:

a) позбавлення прав, конфіскація майна, ліквідація;

б) позбавлення прав, штраф, конфіскація майна, ліквідація;

в) штраф, конфіскація майна, ліквідація;

г) штраф, конфіскація майна.

30. У кримінальному праві Франції ліквідація не застосовується відносно:

а) юридичної особи публічного права;

б) політічних партій та профсоюзів;

в) корпорації;

г) комерційного підприємства.

Суб’єктивна сторона злочину:

1. Суб’єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки:

а) внутрішня сторона злочину. Ознаки: мета та мотив;

б) зовнішня сторона злочину. Ознаки: умисел та необережність;

в) зовнішня сторона злочину. Ознаки: вина, мета і мотив, емоційний стан;

г) внутрішня сторона злочину. Ознаки: вина в формі умислу або необережності, мета і мотив.

2. Презюмована вина у Франції застосовується відносно:

a) злочинів;

б) умисних злочинів;

в) поступків;

г) порушень.

3. Категорія «mens rea» притаманна кримінальному праву:

a) Англії;

б) США;

в) Англії та США;

г) вже не існує.

4. Оберіть вірне визначення поняття “вина” в Україні:

a) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності;

б) вина – це психічне ставлення особи до наслідків 10чиненного діяння;

в) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності;

г) вина – це єдина підстава кримінальної відповідальності.

5. Формами вини у кримінальному праві України є:

a) прямий та непрямий умисел;

б) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

в) умисел та необережність;

г) непрямий умисел та злочинна недбалість.

6. Формами вини у кримінальному праві Англії є:

a) з метою, з усвідомленням, необережність, недбалість;

б) намір, необережність, недбалість;

в) умисел та необережність;

г) умисел; необережність; вина, що презюмується.

7. Формами вини у кримінальному праві США є:

a) намір, необережність, недбалість;

б) умисел; необережність; вина, що презюмується;

в) умисел та необережність;

г) з метою, з усвідомленням, необережність, недбалість.

8. Формами вини у кримінальному праві Франції є:

a) умисел; необережність; вина, що презюмується;

б) намір, необережність, недбалість;

в) умисел та необережність;

г) умисел,необережність,недбалість.

9. Формами вини у кримінальному праві Німеччини є:

a) умисел; необережність; вина, що презюмується;

б) умисел,необережність,недбалість;

в) умисел та необережність;

г) намір, необережність, недбалість.

10. Видами умислу во Франції є:

a) прямий та непрямий умисел;

б) альтернативний,визначенний,невизначенний;

в) заздалегідь обдуманий; такий, що раптово виник; афективний;

г) передумисел,спеціальний,невизначенний.

11. Видами умислу в Німеччині є:

a) прямий та евентуальний;

б) альтернативний,визначенний,невизначенний;

в) заздалегідь обдуманий; такий, що раптово виник; афективний;

г) передумисел,спеціальний,невизначенний.

12. Сутність інституту «суворої відповідальності»:

а) обовʹязкове призначення більш суворого покарання по факту вчинення злочину;

б) застосовується при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;

в) для притягнення до відповідальності не потрібно доказувати вину особи;

г) застосовується при вчиненні двох або більш злочинів.

13. В яких країнах існує інститут «суворої відповідальності»:

а) Німеччини та Франції;

б) Росії та Кітаї;

в) США та Англії;

г) мусульманської правової системи.

14. Види необережної форми вини в Україні:

a) злочинна самовпевненість та злочинна халатність;

б) злочинна недбалість і злочинна необачність;

в) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

г) казус та злочинна халатність.

15. Злочинна недбалість в Україні – це:

a) форма вини;

б) вид необережності;

в) вид умислу;

г) ознака суб’єктивної 11чиненно.

16. Види необережної форми вини в Німеччині:

a) самовпевненість та халатність;

б) недбалість та необачність;

в) самовпевненість та недбалість;

г) усвідомлена та неусвідомлена.

17. Випадком (казусом) у кримінальному праві вважають:

a) факт вчинення злочину;

б) факт настання злочинних наслідків;

в) вид необережності;

г) невине спричиння шкоди.

18.Факультативними ознаками суб’єктивної сторони є:

a) вина та мотив;

б) вина та мета;

в) мотив та мета;

г) мета та осудність.

СТАДІЇ ВЧЕНЕННЯ ЗЛОЧИНУ:

1. Готування до злочину як самостійна стадія попередньої злочинної діяльності не виокремлюється у кримінальному праві:

а) лише країн англо-американського типу кримінально-правової системи;

б) країн англо-американської кримінально-правової системи, а також деяких країн романо-германського типу кримінально-правової системи (Іспанії, Італії, Франції тощо);

в) лише країн романо-германського типу кримінально-правової системи;

г) виокремлюється у більшості країн світу незалежно від типу кримінально-правової системи.