2. Практична частина

   1. Схема інфраструктури товарного ринку

КЗБРР «Центр ПМСД Буринського району» надає медичні послуги. Дана установа є державною і бюджетною (тобто не отримує прибутку). Розташоване в м. Буринь Сумської області. Розглянемо всі складові інфраструктури товарного ринку, з якими контактує підприємство.

Складові інфраструктури даної установи:

1. Дердавна фіскальна служба( відповідає за стягнення податків);

2. Державна казначейська служба України( казначейське обслуговування бюджетних коштів);

3. Торговий дім «Медсвіт»( постачання медичного обладнання);

4. Аптека 35( надає лікарські засоби пільговикам( ветеранам, інвалідам, тощо);

5. Держсанепідемслужба( проводить на базі лікарні лабораторні дослідження);

6. ТД « Авіас»( постачання горючих речовин( бензин, дизельне паливо);

7. ПАТ «Сумобленерго»( послуги електроенергії);

8. ПАТ «Сумигаз»( постачання газу до лікарні);

9. КП «Буринь-теплосервіс»( комунальні послуги водопостачання);

10. НАСК « Оранта»( страхування);

11. ДП « Буринський агролісгосп» ( постачання деревини для опалення);

12. ФОП Красуля, ФОП Рєзнік, ФОП Подольчак, ФОП Денисенко, ФОП Федоненко, ФОП Пирог( ведення господарської діяльності);

13. Державна служба зайнятості( необхідна для оновлення робочої сили в лікарні).

Постачальники ресурсів – фірми,підприємства, установи, що здійснюють поставки сировини, матеріалів, комплектуючих для подальшого їх використання у виробництві.

• торговий дім «Медосвіт»;

• аптека №35;

Страхові компанії:

• НАСК « Оранта»;

Організації з трудового забезпечення:

• Державна служба зайнятості України;

Система зв’язку:

• ВАТ «Укртелеком» - стаціонарний зв’язок та Інтернет послуги;

Паливно-енергетичний комплекс:

• ПАТ « Сумобленерго»;

• ДП « Буринський агролісгосп»;

• ПАТ « Сумигаз»;

Законодавчі то контролюючі органи:

• Санепідемстанція;

• Дердавна фіскальна служба;

• Державна казначейська служба України;

Також ЦРЛ контактує з різними фізичними особами підприємціями( ФОП), приклади яких наведені вище. У даних осіб лікарня купує речі або предмети для господарства( пластикові вікна, двері, тощо).

2.2 План доставки замовлень

Дилер уклав угоди на поставку масла з виробниками і планує експортувати його споживачам. Спланувати план доставки замовлення, мінімізуючи витрати на перевезення шляхом складання та розв’язання транспортної задачі.

Собівартість 10 км перевезень 5 т вантажу за полуторну вартості дизельного палива, що склалася на ринку палива. Кількість товару, виробники та споживачі надані в табл. 1 та 2.

Вихідні дані: постачальники – Василівка, Золотоноша, Шостка, Гадяч, Тетіїв; споживачі –Курськ, Санкт-Петербург, Красноград, Запоріжжя, Полтава; потреби споживачів – 14,42,41,44,37; запаси – 47,37,45,20,29.

Таблиця 2.1 – Відстані маж містами

Розв’язання

Побудуємо математичну модель ТЗ у вигляді завдання лінійного програмування. Виходячи з того, що план переве5зень визначається зазначенням кількості вантажу, що перевозиться, за кожною комунікацією (нульова кількість, якщо продукція за комунікацією не перевозиться), позначимо через невідомі х_ij кількість продукції, що перевозиться, від постачальника з номером i до споживача з номером j (об'єм перевезення). У нашому прикладі таких невідомих буде 5x5=25.

У загальному випадку, кількість невідомих дорівнюватиме m*n, де m - кількість постачальників, n - кількість споживачів.

Для нашої задачі i = ; j = .

Мета задачі: знайти мінімум витрат на перевезення. Для цього помножимо осяг перевезень за кожною клітиною на витрати з перевезення, та знайдемо їх суму: (2.1)

Де C_ij – елементи матриці вартості перевезень С (визначаються залежно від витрат на паливо та відстані).

Таблиця 2.2 – Витрати на перевезення

Для нашого випадку маємо:

f=3,7х₁₁+11,9х₁₂+1,6х₁₃+0,4х₁₄+2,1х₁₅₊3,1х₂₁+8,9х₂₂+1,9х₂₃+2,4х₂₄+1,4х₂₅₊1,5х₃₁+7,6х₃₂+2,7х₃₃+4,0х₃₄+2,2х₃₅₊1,7х₄₁+9,2х₄₂+1,3х₄₃+ 2,5х₄₄₊0,8х₄₅₊4,3х₅₁+9,1х₅₂+3,8х₅₃+ 3,9х₅₄₊3,3х₅₅ › min.

Обмеження:

i = ; j =

Де, С_ij – ціна перевезення;

X_ij – об’єм перевезення;

a_ij – запаси;

b_ij – потреби.

Розв’язуємо задачу способом мінімальної вартості перевезень, тобто заповнюємо ті комірки, де вартість перевезень мінімальна та залишаються потреби у споживачів та запаси у виробників. Результати представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Розрахунок плану перевезень

Розрахуємо загальну суму витрат на перевезення за формулою 2.1. Обсяг перевезень у пустих клітинках дорівнює 0.

f=3,7*0+11,9*0+1,6*3,0+0,4*44,0+2,1*0+3,1*0+8,9*0+1,9*20,0+2,4*0+ +1,4*17,0+1,5*14,0+7,6*13+2,7*18+4,0*0+2,2*0+1,7*0+9,2*0+1,3*0+2,5*0+ +0,8*20,0+4,3*0+9,1*29,0+3,8*0+3,9*0+3,3*0=477,63грн.

Перевіримо план на оптимальність. Ознакою того, що поточний план є оптимальним, є умова: (2.2)

яка виконується для всіх клітинок таблиці 2.3. Невідомі тут величини і (названі потенціали) визначаються з умови (2.3) – для заповнених клітинок: (2.3)

Щоб знайти розв’язання (хоча б яке-небудь) такої системи, досить припустити одне з невідомих (довільне), що дорівнює деякому довільно вибраному числу. Тоді інші визначаються таким чином:

Припустимо, наприклад, що невідоме дорівнює 0. Тоді ми отримаємо наступні результати – , , , , , , , , .

Перевіримо план перевезень на оптимальність. Результати представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Результати перевірки оптимальності плану перевезень

План не є оптимальним, проведемо повторну оптимізацію шляхом заповнення клітинок в яких ми отримали «-».

Таблиця 2.5 – Розрахунок плану перевезення №2

Перевіримо даний план на оптимальність. Візьмемо , та розрахуємо наступні значення змінних з системи рівнянь:

В результаті розв’язку ми отримали наступні результати:

, , , , , , , , .

Перевіримо план перевезень №2 на оптимальність. Результати представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Результати перевірки оптимальності плану перевезень №2

Розрахунки показують, що всі незаповнені клітинки задовольняють умову оптимальності (2.2). Тобто план оптимальний.

Таким чином, мінімальні витрати на перевезення складуть 347,97 грн.