- •1. Вступ
- •1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
- •1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
- •1.2. Основні етапи розвитку науки
- •1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
- •Контрольні запитання
- •2. Основи методології наукового пізнання
- •2.1. Поняття знання, пізнання, практики
- •2.2. Метод і методологія: поняття і роль у науковому пізнанні
- •2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності
- •2.3.1. Особисті якості ученого
- •2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу
- •2.3.3. Організація роботи дослідника
- •Контрольні запитання
- •3. Етапи науковоГо дослідЖення
- •3.1. Види наукових досліджень.
- •3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.
- •Контрольні запитання
- •4. Експеримент і його організація
- •4.1. Поняття та функції експерименту
- •4.2. Класифікація і вимоги до експериментів
- •4.3. Загальна організаційна схема експерименту
- •Контрольні запитання
- •5. Основи патентознавства
- •5.1. Поняття інтелектуальної власності
- •5.2. Об’єкти промислової власності, раціоналізаторські пропозиції та їх правова охорона в Україні
- •5.2.1. Об’єкти промислової власності в Україні
- •5.2.2. Раціоналізаторська пропозиція
- •5.2.3. Правова охорона об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій
- •Форми правової охорони об’єктів промислової власності
- •5.2.4. Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)
- •5.2.5. Право на винагороду
- •Контрольні запитання
- •6. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: одержання і обробка статистичної інформації
- •6.1. Числові характеристики випадкової величини та їх застосування для обробки і аналізу експериментальних даних
- •6.2. Вибірковий метод
- •6.3. Статистична перевірка гіпотез
- •6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
- •6.3.2. Порівняння дисперсій двох сукупностей
- •6.4. Оцінки параметрів сукупностей
- •Контрольні запитання
- •7. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: основи дисперсійного аналізу
- •7.1. Поняття дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
- •Контрольні запитання
1.2. Основні етапи розвитку науки
-Міфологія
-Натурфілософія (Стародавня Греція)
-Середньовіччя
-Перша наукова революція (XVI–XVII ст.)
-Друга наукова революція (кінець XIX- перша половина XX ст.)
-Третя наукова революція, (друга половини XX ст. – початок XXІ ст.), яка спричинила технологічну революцію.
1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
В Україні існує державна система організації і управління науковими дослідженнями. Вона дає можливість концентрувати й спрямовувати науку на виконання найбільш важливих завдань, виходячи з потреб соціально-економічного розвитку держави. Державна система управління наукою має на меті вироблення стратегічих і тактичних рішень для здійснення фундаментальних і прикладних досліджень, підвищення їх ефективності, вибір найбільш перспективної наукової тематики, інформаційне забезпечення досліджень, економічне стимулювання їх діяльності.
Законодавчу основу для організації науки створює Верховна Рада України. Виконавчим органом, який розробляє і здійснює заходи з проведення єдиної політики в галузі науки є Кабінет Міністрів України. Йому підпорядковані установи та організації, які здійснюють безпосереднє керівництво науковою діяльністю в державі: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Національна Академія наук України, галузеві і міжгалузеві міністерства, комітети та відомства.
Організація науки в державі включає чотири основних сектори: академічний – спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових знань, ідей та теорій; вищих навчальних закладів – спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного застосування; галузевий – спрямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і нововведень; виробничий – пов’язаний із запровадженням науково-технічних розробок, удосконаленням техніки і технологій, завдяки чому здійснюються винаходи, створюється нова техніка та нова продукція.
Безпосередню наукову діяльність в Україні здійснюють:
-науково–дослідні і проектні установи та центри Національної Академії наук;
-науково–дослідні установи системи галузевих академій наук;
-науково–дослідні підрозділи та кафедри вищих навчальних закладів (інститутів, академій, університетів);
-науково– дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи міністерств і відомств;
-науково–дослідні, проектні установи і центри при промислових підприємствах та об’єднаннях;
-науково–дослідні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри, створені на комерційній основі.
Вся сукупність наукових установ та організацій утворює організаційну систему науки в державі. Ієрархічну структуру цієї системи увінчує Міністерство освіти і науки яке, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує розвиток освітнього, наукового, інноваційного, інформаційного потенціалу України. В системі державної організації науки важливе місце належить Вищій атестаційній комісії (ВАК) України.
Національна Академія наук – головний науковий центр України. Її діяльність здійснюється на основі Статуту. Члени академії мають академічні звання – член-кореспондент і дійсний член (академік).
Найвищий керівний орган Академії наук – Загальні збори, а в період між сесіями Загальних зборів – Президія на чолі з президентом.
Крім Національної Академії наук в Україні діють галузеві академії наук.
Рівень кваліфікації наукових працівників визначається науковими ступенями та вченими званнями. Наукові ступені присуджуються, а вчені звання присвоюються за визначеним урядом порядком.
В Україні встановлено два наукових ступені: доктор філософії (кандидат наук) і доктор наук.
Вченими званнями в Україні є: доцент, професор, старший дослідник.
