- •«Аналіз художнього твору»
- •Аналіз-інтерпретацІя епічного твору (Василь симоненко «білі привиди»)
- •Вступний (підготовчий етап):
- •Аналіз змістових компонентів твору:
- •Аналіз змістової форми – складових художнього світу:
- •Аналіз композиційної форми:
- •Аналіз сюжетної форми:
- •Підсумок:
- •Аналіз-інтерпретацІя драматичного твору (Олександр Ірванець «маленька п’єса про зраду для однієї актриси»)
- •Аналіз змістової форми – складових художнього світу:
- •Світ людей:
- •Аналіз власне мовної форми:
- •Аналіз жанрової форми
- •Аналіз композиційної форми:
- •Аналіз сюжетної форми:
- •Аналіз власне мовної форми:
- •Аналіз жанрової форми
- •Підсумок:
- •Аналіз-інтерпретацІя ліричного твору (сергій жадан «ніби і не знав її…»)
- •Аналіз-інтерпретацІя лір0-епічного твору
Аналіз композиційної форми:
Схарактеризуйте форму композиції: подієва (хронологічна, ретроспективна, вільна, подієво-розповідна) чи неподієва; композиція проста чи складна;
визначте композиційні прийоми (повтор, посилення, протиставлення, монтаж), визначте тип композиції залежно від домінуючих композиційних прийомів: домінують повтори (анафористична, амебейна, епіфористична, рефрен, кільце, спіраль, «стик»); поєднуються повтор і протиставлення – дзеркальна композиція; монтаж (монтажна композиція);
аналіз елементів зовнішньої (видимої) композиції:
заголовок:
схарактеризуйте заголовок,
як він пов’язаний із текстом твору,
символічний чи «прямий» заголовок,
визначте тип заголовку (заголовки, що репрезентують основну тему чи проблему твору, заголовки, які задають сюжетну перспективу твору, заголовки-антропоніми, заголовки, які позначають простір і час),
функції заголовку (номінативно-інформативна, рекламно-експресивна, графічно-розмежувальна тощо);
епіграф,
схарактеризуйте епіграф, звідки він запозичений, коротка інформація про джерело-«донора»,
як він пов’язаний із текстом твору («Я» епіграфу і «я» тексту: унісон; розвиток теми; полеміка; дистанція),
функції епіграфу:
діалогізуюча (у чому виявляється),
інформативна (інформація про автора, інформація про текст – змістово-фактуальна, змістово-концептуальна, змістово-підтекстова),
формовизначна;
присвята,
кому присвячений твір (коротка інформація про особу),
як ви вважаєте, чому саме цій особі (явищу),
символіка присвяти,
функції присвяти;
передмова і післямова, пролог та епілог (проаналізуйте їх функції);
аналіз композиції образної системи (поділ персонажів на головних, другорядних, епізодичних; принципи групування персонажів тощо).
Аналіз сюжетної форми:
специфіка фабули (переказати фабулу, визначити її тип – документально-фактична, умовно-фактична, вигадана),
схарактеризуйте зв'язок фабули із сюжетом,
функції сюжету (яка домінує – перипетійна чи характерологічна, залежно від цього – сюжет динамічний чи адинамічний),
кількість сюжетних ліній,
тип сюжету: концентричний / доцентровий чи кумулятивний / відцентровий (багатолінійний чи хронікальний),
аналіз конфлікту як рушія сюжету:
визначити «учасників» конфлікту,
з приводу яких проблем вони конфліктують,
тип конфлікту (особа – особа, особа – суспільний устрій, внутрішній конфлікт);
проаналізуйте характер конфлікту,
за значимістю – головний і другорядні,
за цариною побутування – зовнішній чи внутрішній;
за типовістю – типовий чи нетиповий;
архетипний чи субстанціональний,
за тематикою: виробничий, політичний, національний, побутовий, етичний;.
визначте і схарактеризуйте сюжетні елементи (етапи розгортання конфлікту):
експозицію (яка вона – пряма, затримана, розпорошена, зворотна ),
зав’язку,
розвиток дії (перипетії),
кульмінацію,
розв’язку;
вкажіть наявні у творі засоби сюжетної композиції: замовчування, ретардація, ретроспекція, одивнення, експлікація (з'ясування), засіб спільного подорожування, засіб фальшивої розв'язки, упізнавання, невпізнання, помилка, плутанина, антиципація (символ, віщий знак, добра або лиха прикмета, пророцтво, онірична антиципація у формі віщого сну, алюзійна антиципація, позаконтекстуальна, передчуття, пересторога тощо;
схарактеризуйте позасюжетні елементи
види описів і їх характеристика (характеризувати стисло – як елементи композиції),
типи і функції авторських відступів (ліричні, філософсько-моралістичні, публіцистичні, історичні та ін.);
чи є у творі вставні епізоди, яка їх роль у творі,
місце і функції позасюжетних елементів у літературному творі.
