2.Залежно від характеру комерційних спорів:

• арбітражі загальної юрисдикції – універсальні арбітражі, що розглядають будь-які комерційні суперечки (наприклад, Міжнародний Комерційний Арбітражний Суд при МТП; Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України);

• спеціалізовані арбітражні суди – розглядають лише окремі види спорів – морські арбітражі (наприклад, арбітраж Ллойда, Морська арбітражна палата в Парижі) та арбітражі, які розглядають спори щодо торгівлі конкретними видами товарів (арбітраж Лондонської асоціації по торгівлі зерновими, арбітражний суд при Федерації по торгівлі бавовною у Гдині, арбітраж при Нідерланській асоціації по торгівлі кавою тощо).

Спори, що розглядаються міжнародним комерційним арбітражем.

Загалом коло спорів, які є арбітрабельними за законодавством України, встановлено у ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж». Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків. Більш докладна деталізація спорів, які можуть бути передані на розгляд у МКАС при ТПП України, міститься в Положенні про МКАС при ТППУ.

Отже, на розгляд у МКАС при ТППУ можуть бути передані спори, що стосуються, зокрема:

1. відносин купівлі-продажу (поставки) товарів;

2. виконання робіт;

3. надання послуг;

4. обміну товарами чи послугами;

5. перевезення вантажів і пасажирів;

6. торгового представництва і посередництва;

7. оренди (лізингу);

8. науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності;

9. спорудження промислових й інших об’єктів;

10. ліцензійних операцій;

11. інвестицій;

12. кредитно-розрахункових операцій;

13. страхування;

14. спільного підприємництва й інших форм промислової й підприємницької кооперації.

Зазначений перелік не є вичерпний, тому на розгляд до МКАС при ТППУ можуть бути передані також спори з договірних й інших цивільно-правових відносин.

До спорів, які можуть розглядатися Морською арбітражною комісією при ТПП відноситься:

• спори щодо фрахтування суден, морського та змішаного перевезення вантажів, морського буксирування суден, морського страхування, спори, пов’язані з купівлею-продажем морських суден, з лоцманською і льодовою проводкою, спори агентського обслуговування суден, зв’язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень, щодо рятування морських суден, зв’язаних з підніманням затонулих у морі суден, зв’язаних із зіткненням морських, внутрішніх суден, зв’язаних із заподіянням пошкоджень рибальським сітям.

До переліку підстав вирішення спорів в арбітражі за угодою сторін відносяться:

• спори з договірних та інших цив.-пр. відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів між-них економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;

• спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України.

За загальним правилом неарбітрабельними є спори, які належать до виняткової підвідомчості державних судів, отже, такі спори не можуть бути передані на розгляд в арбітраж. Тому при визначенні арбітрабельності спору в Україні необхідно враховувати положення ЗУ «Про МПрП» (ст. 77), ЦПКУ (ст. 234, ч.5 ст. 235), ГПКУ (ст. 12), а також інших законів.

Відповідно до названих законів є неарбітрабельними, зокрема, спори:

1. спори відносно нерухомого майна, якщо воно знаходиться на території України;

2. спори, пов’язані з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

3. спори, пов’язані з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних чи фізичних осіб – підприємців;

4. спори, що стосуються дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

5. спори у справа про банкрутство, якщо боржник був створений відповідно до законодавства України;

6. спори, пов’язані з випуском або знищенням цінних паперів, оформлених в Україні;

7. спори про визнання недійсними актів;

8. спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;

9. справи окремого провадження, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.