- •Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи (статті 1161-1162 цк)
- •Зобов'язання, що виникають з приводу створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави Загальні положення
- •Поняття зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Система зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Поняття та умови цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду
- •Суб'єкти зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Загальні положення про відшкодування шкоди
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •Підстави та умови цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди
- •Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •Порядок відшкодування (компенсації) заподіяної шкоди Відшкодування шкоди, заподіяної майну особи
- •Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи
- •Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи
- •Відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи
- •2. Підстави цивільно-правової відповідальності за завдання недоговірної шкоди
- •3. Підстави звільнення від обов'язку відшкодування завданої шкоди
- •Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними
- •Стаття 1182. Відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами
- •1. Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
- •1185. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
Зобов'язання, що виникають з приводу створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
відповідальності не тільки за спричинену шкоду, а і за "делікт створення небезпеки"1. Тобто, відповідальність у такому випадку переноситься на більш ранню стадію, коли діяння лише тальки створює можливість заподіяння шкоди.
Главою 81 ЦК України передбачено відповідальність за створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
Відповідно до ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. Ця стаття містить загальну норму, яка передбачає підстави відповідальності за створення небезпеки.
Треба відзначити, що поняття "небезпеки" в ЦК не визначене і її запропоновано тлумачити за допомогою категорії "загроза", яку можна визначити як потенційну можливість заподіяння шкоди здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, якщо є реальні підстави очікувати її заподіяння. При цьому реальність небезпеки оцінюється самою особою, якій вона загрожує2.
У відносинах, що регулюються гл. 81 ЦК України, присутні два суб'єкти:
1) особа, інтересам якої загрожує небезпека (кредитор);
2) особа, яка створює небезпеку (боржник).
На боці кредитора може виступати як фізична, так і юридична особа. Якщо загроза створюється життю, здоров'ю, то кредитором є фізична особа, якщо така загроза створюється майну, то кредитором може бути як фізична, так і юридична особа залежно від належності майна. Таким чином, вирішальну роль при визначенні кредитора відіграє саме об'єкт охорони.
Стосовно суб'єкта, який створює небезпеку (боржника), зі змісту статті можна дійти висновку, що ним може бути як фізична, так і юридична особа.
Якщо на боці боржника виступає фізична особа, то має значення її дієздатність для вирішення питання, до кого слід звертатися з вимогою про усунення небезпеки, яка створена. Якщо небезпеку створила дієздатна особа, то вимога про усунення небезпеки ставиться безпосередньо до неї; якщо така особа є недієздатною, обмежено дієздатною, то вимога повинна бути адресована опікуну або піклувальнику.
Об'єктом зобов'язання, що випливає з факту створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, є дії, спрямовані на усунення небезпеки.
Змістом цього зобов'язання є взаємні права та обов'язки кредитора і боржника, які виражені в праві кредитора вимагати усунення небезпеки і в зобов'язанні боржника такі дії вчинити або припинити вчинення дій, які створюють небезпеку.
У випадку, коли на вимогу особи про усунення небезпеки боржник не вчинив ніяких дій, спрямованих на усунення небезпеки, заінтересована особа має право вимагати вчинення дій, які ліквідують таку небезпеку. Перелік таких дій закріплено в ст. 1164 ЦК України, згідно з якою боржник може вимагати вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози. Така вимога може бути заявлена як в судовому порядку, так і безпосередньо до особи, яка створює загрозу. Можна вимагати відшкодування завданої шкоди та заборони діяльності, яка створює небезпеку. Усі ці вимоги можуть бути адресовані як юридичній, так і фізичній особі.
Стаття 1165 ЦК України приділяє особливу увагу відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Вона розвиває положення п. 2 ст. 1164 ЦК України про відшкодування завданої шкоди і регулює сам механізм відшкодування такої шкоди. Зокрема, в ст. 1165 зазначено, що шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до Цивільного кодексу України. Таким чином, ст. 1165 ЦК України відсилає до глави 82 ЦК України, за нормами якої визначається розмір та обсяг шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Проаналізувавши норми цієї глави можна зробити висновок, що шкода завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи може бути як майновою, так і немайновою і заінтересована особа має право вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди в повному обсязі.
