Порівняльна характеристика антикризової та кризової діагностики підприємства

З метою своєчасності передбачення кризових ситуацій особливе значення має антикризова діагностика, на стадії арбітражного процесу - кризова.

Різна цільова орієнтація кризової і антикризової діагностики в системі управління підприємством визначає необхідність диференційованого підходу до формування їх методичного забезпечення.

В даний час в теорії та практиці економічних досліджень сформувалася безліч методів діагностики кризового стану організацій та ймовірності їх банкрутства. Ці методи розрізняються областю застосування, складом показників, точністю діагностування і т.п. (табл. 5.4).

Таблиця

Класифікація методів діагностики кризового стану організацій

Експрес-діагностика (експрес-аналіз) передбачає розрахунок відповідних коефіцієнтів з метою виявлення тенденцій зміни фінансового стану підприємства. Він завершується висновком про доцільність подальшого поглибленого аналізу.

Поглиблений аналіз являє собою більш деталізований аналіз звітності та фінансового стану підприємства, оцінку його поточних фінансових результатів та прогноз на майбутнє.

В основі практично всіх типологій існуючих методів діагностики кризового стану організацій лежить їх підрозділ за ознакою формалізації[6]:[6]

• на кількісні, які припускають побудова факторної моделі, що дозволяє виявити і кількісно оцінити небезпечні для фінансової спроможності підприємства тенденції;

• якісні, засновані на побудові системи неформалізованих ознак, інтуїтивно-логічний аналіз яких дозволяє формувати судження про наявність ймовірності банкрутства;

• комбіновані, що поєднують в собі перші два.

Комплексна діагностика можливих причин розвитку кризи на підприємстві включає аналіз:

• ефективності поточної стратегії та її функціональних напрямків (стратегії в галузі управління фінансами, продажами і виробництвом). Для цього проводиться моніторинг зміни ключових показників діяльності компанії за функціональними напрямками;

• конкурентних переваг компанії, її сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз (SWOT-аналіз);

• конкурентоспроможності цін і витрат підприємства. Для цього проводяться періодичні маркетингові дослідження та оперативний моніторинг роботи конкурентів.

В силу своєї трудомісткості більшість з перерахованих процедур, за винятком моніторингу ключових показників діяльності, не можуть здійснюватися щомісяця. Фахівці рекомендують проводити діагностику щорічно або у випадках, коли істотно змінюються зовнішні та внутрішні умови роботи підприємства.

Фінансовий аналіз в антикризовому управлінні грає одну з найважливіших ролей, оскільки саме за його результатами приймаються ті управлінські рішення, ефективність реалізації яких відповідає адекватності стану факторів внутрішнього і зовнішнього середовища компанії і відповідає запитам та інтересам всіх її стейкхолдерів. Непродумані і поспішні дії можуть мати катастрофічні наслідки.

На думку В. В. Ковальова, фінансовий аналіз - це узагальнене поняття процесу ідентифікації, систематизації та аналітичної обробки доступних відомостей фінансового характеру, результатом якого є надання потенційному користувачеві рекомендацій, які можуть служити формалізованої основою для прийняття управлінських рішень щодо певного об'єкта аналізу [7 [7]].

Методика проведення аналізу, застосовувані методи і дані, а також формулюються висновки повинні бути адекватні поставленим раніше цілям.

До принципам фінансового аналізу відносяться:

1) цільова орієнтованість;

2) оцінка аномалій;

3) системність індикаторів;

4) адекватність застосовуваного аналітичного інструментарію;

5) дотримання точності розрахунків;

6) акцентованість висновків;

7) критичність відносно висновків і результатів.