6. Суть та призначення оцінки проектів тріангуляційних мереж

Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, метою якої є встановити, з якою точністю можна отримати координати пунктів, довжини та дирекційні кути сторін тощо. Ці параметри залежать від вихідних даних, точності польових вимірів, розмірів та конфігурації мережі. Після оцінки проекту ми маємо отримати відповідь на запитання: чи запроектована мережа даних розмірів та конфігурації при дотриманні необхідної точності польових вимірів буде відповідати необхідним технічним вимогам чи ні. Якщо буде, проект можна реалізувати в практику, якщо ні, необхідно запропонувати інший варіант мережі.

Оцінку проектів виконують строгими або наближеними методами. Строгі методи здійснюються за тими ж алгоритмами, які передбачено використовувати при вирівнюванні мереж. Вони досить трудомісткі, вимагають уважного складання умовних рівнянь або рівнянь поправок для мережі. Строгі методи оцінки проектів вивчаються в спеціальному курсі “МОГВ”.

Вставка в трикутник вищого класу

Вставка в трикутник вищого класу показана на рис. 2.6.

Відомий вчений і практик в області геодезії С.Г. Судаков, узагальнюючи свій досвід побудови основних геодезичних мереж в СРСР, рекомендує для визначення очікування середньої квадратичної помилки положення пункту О по відношенню до суміжних пунктів формулу:

,

де m_ — середня квадратична помилка вимірювання кутів;

а, в, с, s₁, s₂, s₃ — довжини сторін, зняті з карти, в метрах;

1, 2, 3 — кути, зняті з карти, в градусах.

Згідно з стандартом, для пункту планової мережі 3 класу, величина М_O не повинна перевищувати 0,04 м.

Якщо виконується оцінка проекту вставки 4 кл., 1 або 2 розряду, то обчислюють очікувану відносну помилку визначення сторони, наприклад а

,

де а — довжина сторони;

m_ — середня квадратична помилка дирекційного кута сторони а, яку знайдемо з таких міркувань:

,

де — середня квадратична помилка вихідної сторони АВ;

m_ — середня квадратична помилка вимірювання кута ОАВ.

Оскільки мова іде про взаємне положення сторони АО і АВ, то .

Отже

m_²=m_² або m_=m_.

Формула (2.14) приймає вигляд

Згідно з Інструкцією, відносна помилка визначення сторони не повинна перевищувати

в 4 класі — 1:50000; в 1 розряді — 1:20000; в 2 розряді — 1:10000.

7. Оцінка запроектованого ряду

Якщо геодезична мережа запроектована у вигляді ряду трикутників, який опирається на дві вихідні сторони, то оцінка проекту полягає в обчисленні відносної помилки найбільш слабкої сторони ряду. Найбільш слабкою стороною ряду є сторона, яка найбільше віддалена від вихідних сторін

.

(2.16)

. — відносна середня квадратична помилка вихідних сторін,

m_ — середня квадратична помилка вимірювання кутів;

Аі, Ві — зв’язуючі кути в трикутниках (кути, які приймають участь в передачі за теоремою синусів сторін від вихідної до найбільш віддаленої).

.

(2.17)

Зв’язуючі кути вимірюють транспортиром з карти (в градусах).

У знаку суми , n — кількість трикутників, розміщених між найбільш віддаленою і вихідною сторонами.

слід прийняти , m_=5'', n=4.

Розрахунок виконують двічі: від двох вихідних сторін. Отримують величини і .

За остаточне значення беруть середнє вагове з двох значень:

(2.18)

Якщо ця величина не перевищує граничного значення, то роблять висновок, що запроектований ряд трикутників відповідає необхідним технічним вимогам (для вище розглянутого прикладу відносна помилка визначення довжини в найбільш слабкому місці мережі тріангуляції 1 розряду не повинна перевищувати 1:20000).