Брандушка Різнобарвна

Таксономічна належність: Родина Пізньоцвітові — Colchicaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейський з диз’юнктивним ареалом вид.

Ареал виду та його поширення в Україні:Лісостепова та Степова зони на Східноєвропейській рівнин: від Бесарабської до Приволзької височини (Молдова, Україна, Росія), зрідка — в Угорщині, Румунії, Сербії, Італії. В Україні — переважно в Лісостепу та Степу, ізольований локалітет в Прут-Дністровській рівнині (5 місцезнаходжень). Адм. регіони: Кв, Чн, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Популяції від кількох квадратних метрів до 5–25 га, з чисельністю — від кількох десятків до 15 тис. різновікових особин, зі щільністю від 2–5 до 136–160 особин на м2. У непорушених або малопорушених місцях сформувалися гомеостатичні популяції з лівосторонніми спектрами. У порушених умовах (лісорозведення на схилах) популяції регресивні, з правосторонніми спектрами.

Причини зміни чисельності: Розорювання, терасування та заліснення схилів, інтенсивний випас, збирання букетів.

Умови місцезростання: Степи кл. Festuco-Brometea, екотони між широколистяними лісами та лучними степами на схилах балок. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:Геофіт. Весняний ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 8–15 см заввишки. Бульбоцибулина яйцеподібна, з чорнобурими оболонками. Листки (здебільшого 3) ланцетно-лінійні, з ковпачкоподібною верхівкою. Квітки поодинокі або по 2–3 з’являються одночасно з листками, лілові. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить в травні. Плоди — видовжені або видовженояйцеподібні коробочки. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Єланецький степ», Луганському, Українському степовому, заказниках, заповідних урочищах, ботанічних пам’ятках природи Полтавської та Запорізької обл., в РЛП «Тилігульський» (Одеська обл.) Заборонено розорювання, терасування та заліснення схилів, інтенсивне випасання, збирання букетів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в ботанічних садах (Національному ім. М.М. Гришка НАН України, Донецькому НАН України, Криворізькому НАН України, Чернівецького університету).

Господарське та комерційне значення:Декоративне, лікарське.

Волошка Конки

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Ендемічний псамофітний лівобережнодніпровський вид.

Ареал виду та його поширення в Україні:Причорномор’я. Лівобережний Степ (Запорізька обл., Василівський р-н, о-ви Каховського моря — Великі Кучугури, навпроти с. Плавні-Кам’янське; Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, окол. смт. Курилівка. Адм. регіони: Дн, Зп.

Чисельність та структура популяцій: Популяції малочисельні, представлені подинокими особинами, рідше невеликими групами.

Причини зміни чисельності: Слабке відновлення виду, антропогенне навантаження на екосистеми р. Дніпра і р. Конки (підвищення рівня води, руйнація островів Каховського водосховища та рекреація).

Умови місцезростання: Зростає на відкритих піщаних дюнах та боровій терасі р. Дніпра та р. Конки. Угруповання відносяться до кл. Festucetea vaginatae. Мезоксерофіт, псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика:Гемікриптофіт. Дворічна трав’яна рослина з міцним вертикальним коренем. Стебло прямостояче, близько 50 см заввишки, гладеньке, слабопавутинисте, вгорі розгалужене, зі стрункими гілками. Листки пірчасторозсічені, їх частки лінійні, до 3,5 мм завширшки, по краю дрібнопильчасті, гострошорсткі. Кошики поодинокі, обгортка майже куляста, 15–16 мм завдовжки і до 17 мм завширшки, черепичаста, її листочки жовтуваті, шкірясті, ланцетні, придатки всіх листочків — плівчасті, тонкі, прозорі, на спинці килюваті, притиснуті до листочків обгортки. Віночки блідо-пурпурні, у серединних двостатевих квіток 14–16 мм завдовжки. Сім’янка темно-бура, з білуватими реберцями, 3,5–5 мм завдовжки, її чубок 4,2–5,5 мм завдовжки, трохи довший від сім’янки. Цвіте у липні–вересні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у орнітологічному заказнику загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури». Необхідно контролювати стан популяцій. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Заборонено освоєння територій, забір піску, проведення лісопосадок.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:Декоративне, медоносне, селекційне