2. Поняття господарського права зарубіжних країн.

Термін "господарче право" вживають в юридичній літе­ратурі у різних значеннях. Найчастіше його застосовують для позначення однієї з юридичних наук, яка спеціалізується на дослідженні проблем господарської діяльності або проблем правового забезпечення економіки. В офіційному переліку юридичних наук, за якими приймаються до захисту доктор­ські та кандидатські дисертації в Україні, є спеціальність 12.00.04 "Господарче право; арбітражний процес". Цей самий термін застосовують для позначення однієї з юридичних навчальних дисциплін, які викладають у вищих навчальних закладах, зокре­ма в Україні, Російській Федерації, Німеччині та в інших країнах. Викладають також дисципліни, які охоплюють час­тину господарчого права — підприємницьке право, комерцій­не право, торговельне право, банківське право тощо. Терміном "господарче право" позначають одну з галузей законодавст­ва — господарче законодавство. І, нарешті, про господарче право говорять як про систему норм, що регулюють господа­рювання, організацію та здійснення господарської діяльності.

Загалом можна сказати так: те, що у нас називають госпо­дарчим правом, у зарубіжній літературі називають по-різному. Одні також говорять про господарче право, інші про економічне право, про публічне господарче право, про комерційне ­право, про торговельне право, про ділове право, про право управління еконо­мікою. Всі ці поняття мають чимало спільного, а проте не зовсім тотожні. Наше поняття господарчого права як сукуп­ності норм, що регулюють господарську діяльність та її орга­нізацію, охоплює все те, що включають у себе перелічені поняття, та все те, що у зарубіжних країнах становить правове забезпечення державного регулювання економіки. Рівень же державного регулювання, державного "втручання в еконо­міку" дуже високий.

Висвітлюючи господарче право зарубіжних країн, автори виходять з того розуміння його предмета, яке склалося у нас, тобто дотримуються такого ж підходу, як і автори інших під­ручників, присвячених праву зарубіжних країн, де, наприк­лад, цивільне право викладається виходячи з уявлень, по­ширених у колишньому СРСР і теперішній Російській Феде­рації, не вважаючи перешкодою той факт, що в Англії, США, Канаді, десятках інших країн англосаксонської системи права цивільне право не вилучається в окрему галузь. Власне кажу­чи, інакше, мабуть, і не можна викладати матеріал у порів­няльному правознавстві, бо треба порівнюване призвести до якогось "спільного знаменника".

У новому законодавстві України, яке розраховане як для власних, так і для іноземних суб'єктів господарювання, — у Законі про зовнішньоекономічну діяльність, — міститься ле­гальне визначення терміна "господарська діяльність". Це — "будь-яка діяльність, у тому числі й підприємницька, пов'я­зана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріаль­них благ, що виступають у вигляді товару". Господарська діяльність та її організація охоплюються більш широкими поняттями господарських відносин або господарювання.

У цій праці йдеться переважно про характеристику тієї частини законодавства зарубіжних країн, предметом регулю­вання якої є господарська діяльність та її організація у викла­деному вище нашому розумінні, тобто охоплюючи все те, що в інших країнах визначається інакше — бізнес, підприєм­ництво, комерційна діяльність, торговельна діяльність.