Використання пар у фармації:
Аніоноактивні ПАР - це солі вищих карбонових кислот, з кількістю груп СН2 від 12 до 18 (мила), є стабілізаторами мазей і кремів. Вони утворюють емульсії двох типів: 1 або пряма складається з полярного середовища (вода) та неполярних часточок (жирів) і емульсії 2 типу: основу складає гідрофобна речовина (олія, віск або інша ліпідна речовина), а включення представлені водорозчинними краплинками.
Катіоноподібні ПАР – солі алюмінієвих, сульфонієвих, фосфонфєвих основ, їх використовують як бактерицидні, фунгіцидні речовини.
Амфотерні ПАР – похідні амінокислот, сульфобетаїнів (похідні три метил –амінокислот).
Неіоногенні ПАР – твіни (слабко забарвлені в’язкі рідини, похідні циклічних алканів, що містять складні органічні замісники), їх використовують для одержання емульсій гормонів, вітамінів.
Також широко використовують ПАР на основі жироцукрів – сполуки сахарози та вищих одноосновних карбонових кислот, які не подразнюють слизову і використовуються як плівки для гастростатичних препаратів (препарати, які не повинні розчинятись у кислому середовищі шлунка, а лише у тонкому кишківнику).
4.
Хроматографія – метод розділення речовин, що ґрунтується на явищі сорбції. (термін хроматографія походить від поєднання грецьких слів: «хрома» - колір і «графо» - пишу). Метод хроматографії був відкритий у 1900 р. російським вченим М.С. Цвєтом. Він провів дослід (рис. 5): скляну колонку він наповнив сорбентом (оксидом алюмінію Al2O3), на поверхню якого наніс суміш рослинних пігментів (хлорофіл, каротин тощо), на рисунку вони умовно позначені суміш А і В, на поверхню було внесено розчинник, який у хроматографії називають елюент (на рис 5 стадія 1). Розчинник рухається вниз по колонці, разом з ним рухаються розчинені пігменти, однак сорбуються вони по різному, краще сорбується пігмент В і тому залишається неподалік від старту, пігмент А гірше поглинається сорбентом і тому інтенсивно рухається разом з елюентом, виходить з колонки і збирається у окрему посудину, через деякий час з колонки вийде пігмент В, таким чином суміш речовин розділено на окремі речовини.
Рис. 5. Дослід М.С.Цвєта: 1 – початок досліду, - колонка наповнена сорбентом, внесені пігменти А і В та поверх них розчинник, елюент; 2 – рух пігментів вздовж колонки та їх розділення; 3 – виділення пігменту А у вигляді чистого розчину.
У хроматографії вирізняють такі поняття:
нерухома фаза- тверде тіло або рідина на твердому носію;
рухома фаза, елюент – рідина або газ, їх суміш (подрібнена до маленьких краплинок рідина у газовій фазі).
Класифікація хроматографії
за агрегатним станом: газова та рідинна. Газова хроматографія поділяється на: газо-рідинну та газо-адсорбційну. Рідинна хроматографія поділяється на: рідинно-рідинну, рідино-адсорбційну, рідинно-гелеву.
за механізмом розділу: адсорбційну, розподільчу, іонообмінну, проникаючу, осадову, адсорбційно-комплексоутворюючу.
Адсорбційна хроматографія – розподіл ґрунтується на різному ступені сорбції твердих сорбентом речовин, які розділяються, на цьому типові ґрунтується дослід Цвєта.
Розподільча хроматографія – розподіл ґрунтується на різниці розчинності речовин, що розділяються, у нерухомій і рухомій фазах (газова хроматографія).
Іонообмінна хроматографія – розподіл ґрунтується на різній здатності іонів приєднуватись до сорбенту.
Проникаюча хроматографія – розподіл ґрунтується на різних розмірах молекул та їх формі і здатності проникати через пори сорбенту, так звані молекулярні сита.
Осадова хроматографія – розподіл ґрунтується на різній здатності речовин випадати осад і різній розчинності цих осадів.
Адсорбційно-комплексоутворювальна хроматографія - розподіл ґрунтується на різній здатності речовин утворювати комплексні сполуки та на різній стійкості комплексонів.
За видом техніки, що застосовується хроматографію поділяють на: колонкову хроматографію (проводиться у спеціальних скляних колонках) та на площинну хроматографію. Площинна хроматографія поділяється на: паперову, тонкошарову.
Методом хроматографії у ветеринарії визначають вміст антибіотиків, пестицидів та інших токсинів у продуктах тваринництва, проводять аналіз білків крові для діагностики захворювання.
