Макроси та їх конструювання

Макросом називається набір з однієї або більше макрокоманд, які виконують певні операції. Макроси використовуються для автоматизації часто виконуваних завдань (наприклад, відкриття форми, виконання запиту).

Виконання макросу можливо:

• з вікна бази даних: на вкладці Макроси слід нажати кнопку Запуск;

• при виникненні певної події деякого об'єкта, наприклад, натискання кнопки. У цьому випадку макрос виконується автоматично.

Макрос є зручним засобом виконання простих завдань, таких як відкриття або закриття форм, вивід на екран і приховання панелей інструментів, запуск звітів і т.д.

Макросу привласнюється задане користувачем ім'я. Якщо макросу привласнити стандартне ім'я Autoexec, то такий макрос буде виконуватися автоматично відразу ж після завантаження Access.

Макрос може складатися з однієї або декількох макрокоманд. Процедура створення макросу в основному складається у виборі макрокоманд і визначенні їхніх параметрів. Для створення макросу треба:

1. У вікні бази даних на вкладці Макроси нажати кнопку Створити.

2. На панелі макрокоманд в осередку стовпця Макрокоманда вибрати зі списку, який розкривається, ім'я макрокоманди.

3. В осередок стовпця Примітка ввести текст коментарю до макрокоманди (необов'язково).

4. У нижній половині вікна вказати аргументи макрокоманди.

Якщо макрос повинен складатися з декількох макрокоманд, варто перейти на наступний рядок і повторити вищевказані дії.

Можна використати технологію переміщення об'єктів для швидкого створення макросу. Для цього треба у вікні бази даних вибрати об'єкт і перемістити його за допомогою миші в осередок макрокоманди у вікні макросу. Наприклад, для того щоб створити макрос, що відкриває форму, варто перемістити за допомогою миші форму в осередок макрокоманди.

Наявні в Access-макрокоманди можна класифікувати за призначенням таким чином:

• макрокоманди переміщення за даними;

• макрокоманди виконання макросу, процедури або запиту;

• макрокоманди переривання виконання;

• макрокоманди експорту-імпорту;

• макрокоманди роботи з об'єктами;

• інші макрокоманди.

Макрокоманди виконуються в порядку їхнього розташування в бланку. Однак Access дозволяє задати умови виконання певних макрокоманд. Умова задається в стовпці Умова (для виводу стовпця слід виконати команду Умова меню Вид) і являє собою умовне вираження. Умовне вираження можна ввести із клавіатури або задати за допомогою будівника виражень. В осередках стовпця Умова неможна використовувати вираження .SQL.

При запуску макросу перевіряється значення кожного умовного вираження. Якщо це вираження істинно, виконується макрокоманда, яка перебуває в тому ж рядку, і всі наступні макрокоманди, у яких в осередках стовпця Умова втримується позначкою (...). Якщо умовне вираження є неправдою, Access проігнорує ці макрокоманди й перейде до найближчого рядка, у якому утримується нова умова або осередок умов є порожнім.

Access дозволяє поєднувати групу родинних макросів в один макрос. У цьому випадку макет макросу (вікно макросу в режимі конструктора) повинен містити стовпець Ім'я макросу. Щоб його вивести, слід виконати команду Імена

макросів меню Вид. Для запуску макросу із групи макросів слід вказати: Ім'я Групи макросів. Ім'я Макросу.